У Золотоноші попрощалися зі стрільцем, помічником гранатометника 25 окремої повітрянодесантної бригади. 22 серпня 2024 року Валентин Медушівський він зник безвісти під час бою в Покровському районі. З того часу його дружина Наталія Медушівська ходила на акції в підтримку військовополонених і зниклих безвісти військовослужбовців, розмістила фотографію чоловіка на “Алеї надії” та зверталася до різних установ, аби дізнатися бодай якусь інформацію.

Про це у репортажі розповідає Суспільне.Черкаси.

2 листопада 2025 року за результатами ДНК Наталії Медушівській повідомили про загибель чоловік. 9 грудня військовослужбовець 25 повітрянодесантної бригади Валентин Медушівський повернувся додому. Та не так, як мріяла його сім’я, не так, як чекали на нього друзі, розповіла подруга родини Анжела Желізняк. Він повернувся на щиті.

“У мене дуже багато кумів, він — один із найкращих: чуйний, добрий, веселий. Завжди підтримував, життєрадісний постійно був, з Наталочкою разом — душа компанії. Для мене це дуже велика втрата. 21 вересня — день народження у Валентина і рік тому в цей день у мене народилась донька. Моїм бажанням було в цей день, і Наталочці я казала, щоб ми кума зустріли, але звісно не так, як сьогодні”, — прокоментувала Анжела Желізняк.

Після церковної служби траурна колона вирушила містом. Прощання продовжилося в меморіальному парку. Знайома родини Віталія Лук’ященко розповіла, що Валентина мобілізували у липні 2024 року, через місяць, під час бойового завдання він зник безвісти в районі Покровська:

“Ми спілкувались із Наталкою з цього приводу, бо в мене теж брат зниклий безвісти уже понад два роки. Це як між небом та землею, бо ти не знаєш, що з твоєю близькою людиною. Ти не знаєш як себе поводити, чи поставити свічку за упокій, чи за здоров’я. Дуже сумно, була надія, що він буде живий і повернеться до них. Дякую Богу, що подарував їм дитинку, наскільки він любить цю Катю і любив її — таких батьків дуже мало”.

Читайте також: Очікування й віра в кожного: у Гельмязові відкрили Стіну Надії [ФОТО]

В той день, 22 серпня 2024 року, він попередив дружину, що буде без зв’язку, пригадав товариш загиблого Олександр Кравченко. Вони з побратимами виїхали на бойовій машині піхоти на позицію в місто Новогродівка, поблизу Покровська.

“Це було його перше бойове завдання, його тільки прислали з навчання, він попросив передати йому особисті речі і о дванадцятій годині ночі написав дружині, що його не буде декілька днів на зв’язку, бо їх відправляють на завдання і більше ми про нього не чули”, — прокоментував товариш загиблого Олександр Кравченко.

З його слів, весь цей час всі його знайомі жили з надією, що він живий, адже довго не було жодних підтверджень його смерті. Та тиждень тому аналіз ДНК остаточно підтвердив його загибель.

“Тяжка втрата, довго шукали. Була надія до останнього, хоча ДНК двічі здали, була надія, що ми його знайдемо, але на жаль…”, — розповів побратим.

Рік і три місяці тривала боротьба за повернення чоловіка, розповіла його дружина Наталія Медушівська. Увесь цей час вона брала участь в акціях підтримки, була на відриті “Алеї надії”, де розміщена фотографія її чоловіка. Та її сподівання про повернення Валентина згасли разом зі звісткою про його смерть.

“Ми жили в невідомості, але ми не опускали руки, ми всією родиною шукали. Ми виходили на акції, ми були його «голосом», у нас була велика надія. 30 жовтня 2025 року нам сповістили, що є збіг ДНК по донечці, потім була довга процедура у півтора місяця, очікування, знаючи, що він уже загинув. Була повторна експертиза. Страшна звістка, що це чоловік, мені досі не віриться, усвідомлення того, що трапилось, дотепер немає. Ми жили з надією, а в нас її забрали”, — розповіла дружина загиблого Наталія Медушівська.

Читайте також: “Я пішов туди, щоб вони не прийшли сюди”: історія учителя, тренера та Захисника України Сергія Чмира

Та попри болючу втрату, додала пані Наталія, вона й надалі підтримуватиме родини зниклих безвісти й продовжить долучатися до акцій:

“Це дуже важкий шлях, це дуже важко для родин і, навіть коли мій чоловік повернувся на щиті, я все одно буду підтримувати всі родини”.