“Коли складно – ми вчимося, щоб стало легше”, – рятувальник золотоніської ДПРЧ Микола Аніканов
Микола Аніканов – пожежний-рятувальник 8-ї Державної пожежно-рятувальної частини в Золотоноші. Для нього стати пожежним було мрією дитинства: з юних років він займався спортом, був фізично розвиненим, але чомусь таки сумнівався у своїх силах. Він добре пам’ятає свій перший виїзд на пожежу і каже, що вже тоді відчув себе на своєму місці. Безліч разів Аніканов виїжджав на ліквідацію наслідків ворожих обстрілів на рідній Донеччині.
Розмовляла з ним прес-служба обласного управління ДСНС.
Пам’ятає Микола і той моторошний день, коли почалося повномасштабне вторгнення. І той другий день, коли після зміни прийшов додому і зрозумів, що ховатися більше нема де. Його будинок знаходився на краю міста і вже потерпав від постійних прильотів. До рідного міста наближалася російська навала. Далі – окупація і страшне усвідомлення того, що домівку доведеться залишити.
– Люди боялися виїздити, бо ворог цинічно обстрілював евакуаційні колони. Через деякий час я таки ризикнув – разом з родичами поїхав геть їх машиною. Дорогою ми бачили сотні розстріляних машин з білими прапорцями… Нам вдалося добратися до Дніпропетровської області. Моя дружина Альона на початку війни знаходилась у Маріуполі. Виїхати звідти їй вдалося тільки через 2 місяці, – із сумом згадує чоловік.
– Я бачив повністю зітерті з лиця землі села, розбиті, вщент вигорілі. Бувало, горіли цілі райони. Води практично не було, а з неба на нас полювали дрони, – продовжує свою розповідь надзвичайник.
– У новому регіоні є й новий досвід. Наприклад, я вперше зіткнувся з пожежами на торфовищах. Одна справа, коли горить трава на поверхні. Загасили її і все. А торфи горять під землею, пожежі розповсюджуються на великі площі. Для ліквідації треба багато води і особового складу рятувальних підрозділів, – говорить вогнеборець.
– Дитина росте так швидко. Намагаюся вловити важливі моменти, – розповідає щасливий батько.
Читайте також:
“Працюємо згуртовано – і тоді нам все під силу”, – золотоніський рятувальник Валерій Дорошенко
Валерій Дорошенко на службі вже 22 роки. Оператором відділення оперативного зв’язку 2-го Державної пожежно-рятувальної загону в Золотоноші став торік.
До цього був пожежним-рятувальником. У пам’яті – сотні надзвичайних подій. І, здавалося, мав би звикнути до всього, але не черствіє серце рятувальника
Для учнів 8-9 класів Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка провели важливе та інформативне інтерактивне заняття, присвячене мінній та пожежній безпеці, а також наданню першої домедичної допомоги. У навчальному закладі наголошують, що безпека учнів завжди тут була і залишається пріоритетом, тому родзинка заходу – співпраця з професіоналами.
Цього дня на майстер-клас завітали інспектори ДСНС – офіцери-рятувальники Золотоніської громади Альона Коваль та Олександр Слюсаренко, а також очільник Добровільної пожежної команди Максим Масюк. Вони передусім ділилися актуальною інформацією та
Новий сезон – старі помилки: через порушення правил безпеки двоє людей отруїлися чадним газом
У селищі Драбів двоє місцевих жителів зазнали отруєння чадним газом. За повідомленням обласного управління ДСНС, подія сталася 31 жовтня, коли 36-річний чоловік та 30-річна жінка ледь не стали жертвами через банальне порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації пічного опалення. На щастя, трагедії не сталося, а двоє потерпілих від госпіталізації згодом відмовились.
Принагідно рятувальники вкотре закликають дотримуватись правил пожежної безпеки: перед опалювальним періодом перевіряти справність пічного опалення, стежити за печами, що топляться, не доручати догляд за ними малолітнім дітям… Читати більше