“Задні колеса проїжджають горб. Якщо вона сама нахиляється, то причеп просто проїжджає колеса”.
За словами розробника, це дозволяє менше турбувати пораненого під час евакуації. Таку залізну “дівчинку”, додав Сергій Комишний, вже прозвали “Примарою «Крейзі»”.
“Ми все попередньо розробили, це було не швидко. У нас був великий і маленький дрони. Багато від чого залежить, щоб він був збалансованим”.
Розробник Станіслав Піскун розповів, що найбільша з їх “примар” призначена для розмінування:
“Молотки б’ють по вибухівці — і детонація спрацьовує. Вона може розкладати 16 протитанкових мін, може буксирувати за собою причеп вантажністю півтори тонни. Є дрони-камікадзе, є дрони логістичні, багатофункціональні платформи”.
Дрон з евакуаційними ношами — ще одна розробка. Всі вони покликані замінити людину і убезпечити військовослужбовця на полі бою, розповів Станіслав:
“Навіть якщо машина буде втрачена — це не важливо порівняно з життям людини”.
За словами Сергія Комишного, він із власного досвіду знає, наскільки такі “примари” потрібні фронту. На службу він пішов з перших днів повномасштабної війни:
“Ми одні з перших заїхали в тил до ворога на три з половиною кілометри, підірвали міст наземним роботизованим комплексом. Дуже хорошу підтримку нам на старті надали 118 бригада і Золотоніська міська рада”.
Нині пан Сергій хоче, аби люди вірили та допомагали пришвидшувати перемогу:
“Треба, щоб люди трималися, допомагали хто чим може, долучалися”.