Я вирішив написати черговий допис про електронні направлення:

• Про те, що це НЕ формальність;
• Про те, що по суті – це фінансовий документ;
• Про те, що направлення створює той лікар, який у цьому бачить необхідність;
• Про те, що перед створенням будь якого направлення спочатку потрібно закрити лікарський прийом з обовʼязковими атрибутами, такими як скарги, діагноз, обстеження;
• І найбільш головне, що направлення – це не про хочу/не хочу, а про обґрунтовано та необґрунтовано.

І вже потягнулась рука його писати. А потім вирішив проаналізувати, із чого  ж складається мій прийом, як лікаря?

Тримайте:

• «У нас операція у вівторок, треба направлення поздавати аналізи»;
• «Мене у понеділок кладуть в терапію, тре від Вас направлення»;
• «Тре рентген зробити, невролог сказав, щоб Ви зробили направлення»;
• «Тре направлення, проходжу комісію для подачі документів на МСЕК»;
• «Ми вже в отдєлєнії тут. Нас кладуть. Дайтє направлєніє»;
• «Зробіть мені направлення до ендокринолога, я там інсулін отримую», – і отаке буває за один день

Звісно, у всіх цих ситуаціях, керуючись чинною нормативною базою, я маю відмовляти. Бо не є ініціатором направлення. Зазвичай, я так і роблю…

• Спочатку я дізнаюсь від пацієнта, який я лікар…
• Потім старословʼянською мені пацієнт пояснює, що він думає про медичну реформу…
• І на завершення, він від мене йде до лікаря, який має інше бачення, щодо дотримання чинних наказів МОЗ.

Та я хочу розповісти про випадок, який трапився зі мною минулого тижня. Прийшла моя пацієнтка, котра має онкологічне захворювання, яке почало прогресувати. Їй дали стару-добру «пєсюльку» з обстеженнями, які вона має пройти, перед тим, як потрапити у відділення.

Взагалі, ці папіруси – це вже тренд медичного фейсбуку. Конкретно цей папірчик унікальний тим, що високоосвічений колега просить, цитую: «біохімічне обстеження крові та сечі».

Я то про що… Переді мною моя пацієнтка. Добра ввічлива людина з тяжким захворюванням. Що мені робити?

Варіант 1

Почати пояснювати, що не маю підстав видати ці направлення. І що її мають повністю обстежити у відділенні.

Так я ризикую, почути вже крилату фразу: «навіщо ця реформа і навіщо тоді ви – сімейні лікарі». Пацієнтка розчарується.

І її можна зрозуміти.

Їй варто берегти сили на боротьбу з хворобою, а не з системою, яка чомусь не працює.

Варіант 2

Вчинити по-людськи і йти назустріч пацієнтці. Виконуючи чиюсь роботу і двічі  витрачаючи кошти держави.

І система знову не працює…

Навіщо взагалі був придуманий оцей механізм з електронними направленнями?

• Для того, щоб зменшити кількість необґрунтованих аналізів та направлень.
• Щоб більшість потреб пацієнта закривались на первинному рівні і він менше бродив сумними коридорами наших поліклінік.

А що ж ми маємо на виході? Краше скажуть цифри:

За 2020 рік було створено: 11 215 755 направлень на консультацію;

• за 2021 – 33 858 238
• за 2022 – 38 005 374
• за 2023 – 65 318 052
• за 2024 – 64 621 199+

І це за перші 10 місяців…

Як бачимо, динаміка не дуже…

Наказу #586 від 28.02.20, котрий регламентує порядок видачі направлень вже скоро 5 років. Тобто вже немало минуло часу, щоб зробити висновки. Хоча б проміжні…

У світлі цього назріває питання: А чи не час визнати, що ця система не працює?

Як мінімум у наших широтах…

По суті зараз, електронне направлення – це:

• Формальність;
• Елемент, який є основною причиною конфліктів між первинною та спеціалізованою допомогою, від якого програє пацієнт;
• Річ, яка зʼїдає левову частину робочого часу сімейного лікаря. Який вигорає. Бо вчити 8 років спеціаліста, щоб він по кілька разів на день розповідав, хто-що-кому винен – це не дуже раціональне використання людського капіталу…

Більше того, звільнивши нашого лікаря первинної від обовʼязків диспетчера, у нього зʼявиться час для профілактики, скринінгу, вакцинації та інших корисних речей. Власне для яких і була відокремлена сімейна медицина

Такий от довгочит вийшов.

Якщо Ви досі зі мною і читаєте ці рядки – я щиро захоплююсь Вами.

Пишіть в коментарях Ваші думки з цього приводу.

А на цьому все.

Щиро Ваш повільно тліючий медичний диспетчер

Олександр Прокопчук, лікар загальної практики – сімейний лікар,

директор КП “Центр первинної медико-санітарної допомоги (сімейної медицини)”

Читайте також: Олександр Прокопчук » Ярмарок здоров’я – у чому фішка?