Архивы тегов: Золотоноша історична

Чи бути “Етнохаті” у Золотоноші? [ВІДЕО]

Ініціативна група золотонісців має намір створити садибу “Етнохата” в старовинній будівлі, що знаходиться навпроти школи №5. Тут, за їхнім задумом, будуть відбуватися майстер-класи, молодіжні акції, історичні вечори та лекторії.

За словами краєзнавця Віталія Побиванця, в Золотоноші існує чимала кількість історичних будівель, що звертають на себе увагу. На жаль, далеко не завжди містяни знають історію цих споруд, імена архітекторів, будівельників та перших жителів. Будинок на вулиці Баха 57, як відомо, споруджений понад 170 років тому, а от про його мешканців достеменно майже нічого не відомо. За легендами ж, ініціатор зведення будівлі – козак-характерник, котрий зацікавився історією міста, розпочавши шукати ймовірний скарб на дні місцевої річки.  » Читати далі

Віктор Козоріз » Земський гласний Михайло Злобинців: діяльність на Золотоніщині під час революційних подій 1917-1920 років

Ще донедавна ім’я видатного громадського й культурного діяча Михайла Олександровича Злобинціва (Злобинця) було невідоме широкому загалу, оскільки він відносився до категорії репресованих діячів, щодо яких за радянських часів діяло негласне табу на згадування та вшанування. Навіть після реабілітації у 1989 році пройшло немало часу, щоб його ім’я нарешті було повернуте із забуття, а справи – належно оцінені нашими сучасниками. Найбільша заслуга в цьому колишнього директора Золотоніського краєзнавчого музею М.Ф. Пономаренка, який свого часу порушив питання про реабілітацію свого земляка, а також помістив про нього невелику довідку в Українській Літературній Енциклопедії (1990). Пізніше про М. Злобинціва, як про бандуриста із сценічним ім’ям Микола Домонтович (правильно Михайло, В.К.), з’явилася згадка в енциклопедичному довіднику «Митці України» (1992) та в інших довідкових виданнях. » Читати далі

Прогулянки дорогами пам’яті: золотоніський старожил розповів про свою юність у місті

Спогади – наскільки це особлива річ. Часом вони стають нам підтримкою у скрутну мить, іноді слугують згадкою про помилки минулого. Деякими хочеться поділитися, інші – боляче згадувати. Та якими б вони не були, саме спогади і роблять людину такою, яка вона є. Коли ми звернулися до ветерана війни та праці Володимира Горьового, людини, яка віддала вчительському ремеслу у зош №3 більше 50-и років, з проханням поділитися подробицями свого минулого, що нерозривно пов’язане з історією Золотоноші, він з радістю погодився та гостинно запросив нас у свою оселю. І ось нам випала рідкісна можливість поринути у спогади іншої людини. Тим паче тієї, якій довелося пережити і дні нелегкого дитинства, й окупацію рідного міста. » Читати далі

Історичний огляд золотоніських поселень: Панське [ФОТО]

Затоплені села, зруйновані долі, втрачені історичні пам’ятки, екологічні проблеми. Кременчуцька ГЕС поглинула території 212 населених пунктів Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей, понад 200 тисяч людей залишилися без малої Батьківщини, а серед них – 130 тисяч черкащан, під воду пішли більше 900 тисяч гектарів родючих земель. » Читати далі

Декомуназція: яке відношення до Золотоноші має полковник УНР Петро Дяченко?

У світлі майбутнього виконання закону про декомунізацію Золотоноша, як і годиться, остаточно замінить назви ряду вулиць, котрі ще досі носять імена явищ та постатей радянського символізму. Перелік, якщо порівнювати із іншими містами Наддніпрянщини, досить невеликий. Все-таки наше місто протягом років Незалежності стояло в авангарді, безболісно перейменувавши більшість подібних об’єктів. Немає в нас ні фрунзів, ні орджонікідзів, ні провулків 38-річчя утворення ВЛКСМ. » Читати далі

Золотоноша у ретро-фотографіях — Частина 6

Продовжуємо нашу імпровізовану історичну подорож вулицями рідного міста. Для когось із читачів подібні світлини – не новина, адже тут було проведене дитинство. Та для більшості – це вже справжня історія.

Трішечки “обшарпаний” пам’ятник Баху (на жаль, не вдалося встановити, в якій саме локації він знаходився на фото), зовсім юні ялинки на вході до сучасної Міської ради, традиційний пасажирський бум на Вокзалі, центральна площа, яку доволі складно впізнати, порівнюючи із сучасною, зовсім інша “клумбова” ділянка, що з’єднує Садовий проїзд та Меморіальний парк та справжній відголос війни – » Читати далі

Євген Мєшковський — легендарний генерал-хорунжий Армії УНР з Богданів

Село Богдани славиться на всю Золотоніщину своїм козацьким минулим, адже писемна перша згадка про населений пункт припадає на 1666 рік. Через два з половиною століття (1910) тут налічувалося 186 козацьких і 96 селянських дворів із населенням 1469 жителів. Богдани має славетних уродженців: міністр пошти й телеграфу Української Народної Республіки Іван Паливода, який провів тут дитинство (батько, Симон Панасович, із 1889 року служив керуючим богданівського маєтку Кочубеїв), та начальника Генерального Штабу Армії УНР генерал-хорунжого Євгена Мєшковського.

Євген Васильович Мєшковський » Читати далі

1 2