Архивы тегов: Золотоноша історична

Віта Ямборська » Славні імена Золотоніщини: Василь Дрючило

Василь Дрючило  (12 січня 1935 р., с. Щербинівка –  2008 р. – 30 січня с. Щербинівка)

Народився  майбутній художник  січневої холодної пори 1935 року в селі Щербинівка.  В сім років сталась трагедія.  Василько  – від природи допитливий   хлопець, – знайшов  снаряд і заходився розбирати його. В результаті – вибух, втрата лівої руки, пошкодження зору… Малювання згоїло і тілесні і душевні  травми. В роду у Василя  Івановича був прадід –  художник- богомаз, знаний  іконописець   Полтавщини. Після травми розкрився у юного Василька … Читати більше

Віта Ямборська » Славні імена Золотоніщини: Матвій Донцов

Доля відміряла художнику 97 літ, за які було створено близько півтори тисячі картин.  На  них глядачі споглядають, яка красива наша природа, які  різнобарвні квіти милують око, дерева в біло-пінних весняних шатах, як дихає навесні земля… А спостерігав за красотами рідної природи юний Матвійко у себе вдома, у Золотоноші, пізніше в Згарях, куди переїхала родина після смерті батька.   Сподіваючись на краще життя мати вийшла заміж вдруге, але відносини  хлопця з вітчимом не склались. Малий Матвійко  ішов з дому в ліс чи … Читати більше

Віта Ямборська, Віталій Побиванець » Славні імена Золотоніщини: Церква Святих Жон-мироносиць – маловідома духовна сторінка Золотоноші

За переказами та спогадами дослідників історії Золотоноші на початку ХІХ століття у місті було достатньо культових споруд, які забезпечували духовні та релігійні потреби громадян. У Золотоноші нараховувалося 5 церков для православних вірян. Єврейське населення, що сповідувало іудейську віру, мало в своєму розпорядженні дві синагоги та молитовні будинки.

У цьому матеріалі ознайомимось з історією церкви Святих Жон-мироносиць, яка відома ще під назвою Кладовищенської.

З матеріалів «Клировой книжки» Полтавской епархии на 1902 годъ.» дізнаємось, що в Золотоніському повіті І-у благочинному окрузі м. … Читати більше

Віталій Побиванець » Славні імена Золотоніщини: геній кібернетики Юрій Мітулінський

По книгах  організатора та розробника у сфері автоматизації проектування, кандидата технічних наук, заслуженого машинобудівника України Юрія Тарасовича Мітулінського вивчилося не одне покоління інженерів.

Народився він 23 грудня 1926 році в Золотоноші. Батьки проживали  в будинку навпроти лікеро-горілчаного заводу (нині – вулиця Січова). Батько Юрія Тарасовича, Тарас Спиридонович, працював на керівних посадах на Черкащині, міським головою Києва. Радянська  репресивна машина знищила талановитого керівника і організатора. 18 листопада  1937 року він був розстріляний. Не оминули сталінські репресії  й дружину Тараса Спиридоновича Віру … Читати більше

Віта Ямборська » Славні імена Золотоніщини – митці та художники

На сьогодні жителі  міста проживають на  двохстах  вулицях і  півсотні провулках. Після останнього великого перейменування (2015 рік – «Закон про декомунізацію») більшість «радянських» назв  вулиць  міста змінено. Але в назвах лишилось багато представників –російських військових,  діячів культури, мистецтва , спорту… Мабуть, так би й було і надалі, та є одне велике але… 24 лютого 2022 року увірвалось у наш мирний сон і поділило життя українців на до і після…

Після трьох місяців війни з росією все менше  українців скаже: та … Читати більше

Перейменування вулиць: Золотоноша розпочинає процес дерусифікації

Після повномасштабного російського вторгнення в Україні на рівні громад набули обертів перейменування назв і демонтаж символіки, пов’язаних з росією як державою-агресором. Така суспільна реакція – цілком природна і логічна. Водночас у цьому процесі важливо не допустити знищення пам’яті про справді значимі для України історичні постаті та події, а також проводити демонтаж і перейменування так, щоб вони залишалися у правовому полі та не були потім оскаржені.

Український інститут національної пам’яті був однією з перших державних установ, яка ініціювала в Україні процес … Читати більше

Мертві на вагонах і суп з води та лушпайок: історії з життя простих золотонісців, які пережили голод

Серед тих, кому вдалося вижити у страшні часи голодоморів 1932-1933 та 1946-1947 років, − мешканки Золотоноші, 100-річна Віра Рощина та її 82-річна донька Валентина Георгіївна. Про їхні історії розповідає видання Золотоноша.City.

Вірі Олександрівні у 1932 було 11 років

– Ви тільки озвучили ті роки, а в мене вже в голові паморочиться від страшних спогадів, − тремтячим голосом говорить пенсіонерка. − Наша сім’я жила на станції у Золотоноші, батько працював на залізниці. Тоді було дуже тяжко. Щоб не вмерти з … Читати більше

За підтримки Віталія Войцехівського на Золотоніщині реалізують унікальний краєзнавчий проєкт

Унікальний краєзнавчий та соціальний проєкт вирішили втілити на Золотоніщині. 429 листів, які надсилали багато років тому місцеві мешканці, примусово вивезені до Німеччини, дійдуть до родичів адресатів. Про це повідомляє “Дзвін”.

– Напередодні річниці визволення Золотоніщини від нацистських загарбників здійснили прекрасну місію: віднайшли спільно з краєзнавцями листи наших земляків, які були примусово вивезені до Німеччини. Листи мали оцифрований вигляд, але було прийнято рішення зробити їх в друкованому форматі. І ось задумане втілилося – 429 листів дійдуть до родичів адресатів, –

Читати більше

Віта Ямборська » Історія Троїцької церкви

В своїх працях про історію міста Михайло Пономаренко зазначає, що в перші часи свого існування Золотоноша була розташована на кількох невисоких горбах та їхніх схилах біля річки Золотоношки. Ці частини міста (форштадти) мали свої історичні назви. У середині XVIII ст. Золотоноша складалась з центру та трьох передмість: Струнківського, Радьківського та Зозулівського. Пізніше з’являються нові передмістя: Хабата, Шепелівка, Троїцьке, Затроїцьке. У краєзнавчому музеї є копія мапи Золотоноші, складеної  у 1909 році. На ній позначена Троїцька вулиця, що веде від Ярмаркової площі … Читати більше

Віта Ямборська » Миколаївська церква – духовна пам’ять Золотоноші 18 століття

Народне прислів’я твердить: «У році є два Миколи. Один приходить з травою (22 травня), другий – з морозом (19 грудня)». Цього Святого шанували в народі, вважали заступником і дітей, і дорослих, і бідних, і заможних, і моряків, і подорожуючих. Ікона Святого Миколи Чудотворця була, мабуть, в кожній хаті.

У нашому місті в давні часи існувала Микільська (Миколаївська) церква. Зі спогадів Михайла Максимовича дізнаємося, що при Микільській церкві біля валу Переяславських воріт була богадільня і школа. За церквою розміщалось міське кладовище. … Читати більше

Моменти історії: Благодатне, 1951-й рік [ВІДЕО]

Справжній історичний відеоскарб оприлюднив днями Іван Гусак у соціальній мережі Facebook. Мова йде про пропагандистський сюжет, датований 1951 роком, котрий описує спортивне життя колгоспу імені Чапаєва у нинішньому Благодатному. Село, що нині входить до Золотоніської громади, на той час, як і Золотоніщина в цілому, належало ще до Полтавської області.

Опускаючи відверту сталінську постановку деяких кадрів, таки можемо насолодитися краєвидами Благодатного 70-річної давнини, тамтешнім стадіоном, а також безпосередньо жителями цього села.

До речі, саме на цьому стадіоні, одразу після відкриття, 26 … Читати більше

Золотоніська громада розробляє туристичну карту

Повноцінний туристичний маршрут вирішили розробити у новоствореній Золотоніській громаді. За словами заступниці міського голови Мар’яни Ніщенко, проект приурочений тридцятій річниці Незалежності України. Про це повідомляє офіційний сайт міської ради.

– Наша громада має чимало цікавих об’єктів, про які часом мешканці і не здогадуються. Тому вирішили підтримати ініціативу Олександра Скічка та обрати свої #місця_сили, – говорить посадовиця.

Спершу людей ознайомлять з об’єктами новоприєднаних сіл, далі ж складеться спільний туристичний маршрут всієї Золотоніської громади. Усі об’єкти будуть внесені до Google-карти, а … Читати більше

1 2 3 4