Архивы тегов: Золотоноша історична

Меморіальний парк відзначив своє 30-річчя

24 травня в Європі щорічно відзначається Європейський день парків. Дата вибрана невипадково: саме цього дня 1909 р. створено перший з дев’яти національних парків у Швейцарії. У Золотоноші діють парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка, Меморіальний, в проекті – будівництво парку «Надія». 9 травня 1988 року (30 років тому)  було відкрито Меморіальний парк, який є пам’ятним місцем багатьох поколінь не лише золотонісців, а й жителів інших районів Черкащини. Про це золотоніському тижневику “Златокрай” розповіла директор краєзнавчого музею ім. Пономаренка Віта Ямборська. » Читати далі

Черкаські історики розробили великий герб Золотоноші [ФОТО]

Сьогодні в Будинку школяра голова черкаського обласного геральдичного товариства Олег Толкушин презентував містянам великий герб міста. Його розробкою фахівець займається близько тридцяти років. Щоб втілити проект, геральдистам знадобилося аналізувати архівні дані, що зберігаються у Золотоноші, Черкасах, Києві, а також закордоном – в Росії і Польщі. Кожний елемент герба, за словами знавців геральдики, історично виправданий.

» Читати далі

90 років тому народився поет-пісенник Микола Негода

9 січня мало б виповнитися 90 років поету-пісеннику Миколі Негоді. Вершиною його творчості стала пісня «Степом, степом…», яка була написана у місті Золотоноша. Негода народився у 1928 році в селі Бузукові Черкаського району. З 13-ти років майбутній письменник взяв участь в партизанському русі опору гітлерівським загарбникам – був зв’язковим у секретаря підпільного райкому компартії Сергія Пальохи, а згодом – розвідником партизанського загону під командуванням Петра Дубового. » Читати далі

Машина часу. Золотоноша: фонтани на Садовому [ФОТО]

Продовжуємо крутити нашу машину часу і цього разу подорожуємо трохи далі, в далекий вже 2007 рік. Вєрка Сердючка на Євробаченні, отримання права на проведення Євро-2012, чергова політична криза в столичних кабінетах і наша Золотоноша, яка завжди в серцях місцевих була, як кажуть часто нині, завжди тихою й хорошою. Змінилася країна, змінився й культурний центр міста, змінивши навіть свою дислокацію. Якщо раніше серце нашого населеного пункту безальтернативно знаходилося на площі перед торговим центром, то віднедавна він став виконувати лише комерційну функцію. Дозвілля ж плавно перемістилося туди, де й мало би бути – на центральний Майдан. » Читати далі

Машина часу. Золотоноша: алея троянд [ФОТО]

Жодне місто, в будь-якому куточку світу, не стоїть на місці. Плине час, змінюються люди, приходять нові смаки, технології та можливості. Особливо в буремному 21 столітті, коли тільки й люди тільки й встигають слідкувати за новаціями. Не проходять ці тенденції і повз українські міста. Де більше, де менше, але інтенсивність сучасності таки змушує часом спинятися і усвідомлювати: те, що ми спостерігали на знайомих вулицях бодай 5-10 років тому, вже безнадійно стало історією. Згадками. Про які ми в буденному житті просто забуваємо, адже підсвідомість щодня говорить чітко – таким моє місто було завжди. » Читати далі

Віктор Козоріз » 100 років золотоніської «Просвіти»

В травні 2017 року виповнилося 100 років від початку діяльності на теренах Золотоніського краю товариства «Просвіта», яке під час Української революції 1917–1921 років відіграло важливу роль у відродженні національної самосвідомості та самоорганізації місцевого населення. На той час Золотоніський повіт був другим за розміром повітом Полтавської губернії, до складу якого входило 20 волостей і більше 500 великих та малих населених пунктів. Крім того, за кількістю жителів це був четвертий повіт губернії, в якому мешкало понад 286,3 тисячі осіб. Отож, діяльність просвітянських організацій охоплювала доволі значну територію лівобережного Подніпров’я і доволі велику частину населення, яке стало свідком важливих історичних подій. » Читати далі

У сквері Неверовського відкрили пам’ятник Чорним Запорожцям [ФОТО]

Золотоноша увіковічнила учасників легендарного останнього бою Першого зимового походу Армії УНР. 15 лютого 1920 року біля Свято-Успенського собору, а також на кризі річки Золотоношки відбулася битва Кінного полку Чорних Запорожців з московсько-більшовицькими військами. Увійшовши до міста вранці, вони визволили залізничну станцію і дійшли до головної місцевої релігійної споруди , де й розпочався крупний бій. Золотоноша тоді стала найсхіднішим містом, куди дісталася Армія УНР під час першого Походу.  » Читати далі

Чи бути “Етнохаті” у Золотоноші? [ВІДЕО]

Ініціативна група золотонісців має намір створити садибу “Етнохата” в старовинній будівлі, що знаходиться навпроти школи №5. Тут, за їхнім задумом, будуть відбуватися майстер-класи, молодіжні акції, історичні вечори та лекторії.

За словами краєзнавця Віталія Побиванця, в Золотоноші існує чимала кількість історичних будівель, що звертають на себе увагу. На жаль, далеко не завжди містяни знають історію цих споруд, імена архітекторів, будівельників та перших жителів. Будинок на вулиці Баха 57, як відомо, споруджений понад 170 років тому, а от про його мешканців достеменно майже нічого не відомо. За легендами ж, ініціатор зведення будівлі – козак-характерник, котрий зацікавився історією міста, розпочавши шукати ймовірний скарб на дні місцевої річки.  » Читати далі

Віктор Козоріз » Земський гласний Михайло Злобинців: діяльність на Золотоніщині під час революційних подій 1917-1920 років

Ще донедавна ім’я видатного громадського й культурного діяча Михайла Олександровича Злобинціва (Злобинця) було невідоме широкому загалу, оскільки він відносився до категорії репресованих діячів, щодо яких за радянських часів діяло негласне табу на згадування та вшанування. Навіть після реабілітації у 1989 році пройшло немало часу, щоб його ім’я нарешті було повернуте із забуття, а справи – належно оцінені нашими сучасниками. Найбільша заслуга в цьому колишнього директора Золотоніського краєзнавчого музею М.Ф. Пономаренка, який свого часу порушив питання про реабілітацію свого земляка, а також помістив про нього невелику довідку в Українській Літературній Енциклопедії (1990). Пізніше про М. Злобинціва, як про бандуриста із сценічним ім’ям Микола Домонтович (правильно Михайло, В.К.), з’явилася згадка в енциклопедичному довіднику «Митці України» (1992) та в інших довідкових виданнях. » Читати далі

Прогулянки дорогами пам’яті: золотоніський старожил розповів про свою юність у місті

Спогади – наскільки це особлива річ. Часом вони стають нам підтримкою у скрутну мить, іноді слугують згадкою про помилки минулого. Деякими хочеться поділитися, інші – боляче згадувати. Та якими б вони не були, саме спогади і роблять людину такою, яка вона є. Коли ми звернулися до ветерана війни та праці Володимира Горьового, людини, яка віддала вчительському ремеслу у зош №3 більше 50-и років, з проханням поділитися подробицями свого минулого, що нерозривно пов’язане з історією Золотоноші, він з радістю погодився та гостинно запросив нас у свою оселю. І ось нам випала рідкісна можливість поринути у спогади іншої людини. Тим паче тієї, якій довелося пережити і дні нелегкого дитинства, й окупацію рідного міста. » Читати далі

Історичний огляд золотоніських поселень: Панське [ФОТО]

Затоплені села, зруйновані долі, втрачені історичні пам’ятки, екологічні проблеми. Кременчуцька ГЕС поглинула території 212 населених пунктів Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей, понад 200 тисяч людей залишилися без малої Батьківщини, а серед них – 130 тисяч черкащан, під воду пішли більше 900 тисяч гектарів родючих земель. » Читати далі

Декомуназція: яке відношення до Золотоноші має полковник УНР Петро Дяченко?

У світлі майбутнього виконання закону про декомунізацію Золотоноша, як і годиться, остаточно замінить назви ряду вулиць, котрі ще досі носять імена явищ та постатей радянського символізму. Перелік, якщо порівнювати із іншими містами Наддніпрянщини, досить невеликий. Все-таки наше місто протягом років Незалежності стояло в авангарді, безболісно перейменувавши більшість подібних об’єктів. Немає в нас ні фрунзів, ні орджонікідзів, ні провулків 38-річчя утворення ВЛКСМ. » Читати далі

1 2