Новини за категорією: Економіка

Вадим Гайович привітав золотоніських освітян із Днем Святого Миколая

З нагоди свята вчора до Золотоноші завітав заступник голови Черкаської обласної ради Вадим Гайович. Уродженець нашого міста зустрівся із педагогічними колективами трьох навчальних закладів: школи інформаційних технологій №2, а також загальноосвітніх шкіл №№3 та 5.

Візит саме до храмів науки невипадковий, адже впродовж 2017 року зусиллями обранця золотоніська середня освіта отримали чотири комп’ютерні комплекси, шість мультимедійних проекторів, а також мультимедійний центр. Наразі ж у двох школах здійснюють заміну вікон на суму більше мільйона гривень. » Читати далі

Депутати ухвалили новий бюджет Золотоноші

У Золотоноші сьогодні прийняли бюджет на наступний, 2018 рік. За головний фінансовий документ депутати проголосували на 30-й сесії Золотоніської міської ради. В цілому, на думку міського голови Віталія Войцехівського, бюджет буде цілком збалансованим та оптимістичним.

– Нам є куди розвиватися, і є що робити. В бюджеті депутати майже все для нормального функціонування Золотоноші, не забули й пропозиції містян. Зокрема, передбачені кошти на електрифікацію парку «Надія», на ремонт доріг, заробітну плату бюджетників, покращення матеріально-технічної бази для освітньої та медичної галузей, на розвиток благоустрою міста, – зазначив одразу після сесії посадовець. » Читати далі

Золотоноша отримала сучасний реанімобіль для швидкої медичної допомоги

Вісім нових автомобілів швидкої медичної допомоги із найкращим осучасненим реанімобільним оснащенням закупили для Черкаської області. Зокрема автівки отримали Канівський, Чигиринський, Золотоніський, Шполянський, Маньківський, Монастирищенький райони та Санавіація. З міського бюджету на умовах співфінансування було виділено 600 тисяч гривень. Відрадно, що тепер якісну невідкладну допомогу зможуть отримувати жителі всього міста та району. Очільник області поділився, що наразі в межах медичної реформи планується створити єдиний диспетчерський обласний Центр екстреної медичної допомоги з сучасними умовами, який буде найкращий у всій Україні. » Читати далі

ДП “Златодар” запустив сонячну електростанцію

Дер­жав­не під­при­ємс­тво “Зла­то­дар”, що вхо­дить в сис­те­му Дер­жре­зер­ву, за­пус­ти­ло со­няч­ну елек­тро­стан­цію. Уро­чис­те від­крит­тя ус­та­нов­ки та старт її ро­бо­ти від­бу­ли­ся 8 груд­ня. Про це по­ві­до­мив го­ло­ва Дер­жав­но­го агентс­тва ре­зер­ву Ук­ра­ї­ни Ва­дим Мо­сій­чук.

Ус­та­нов­ка скла­да­єть­ся з 280 мо­ду­лів за­галь­ною по­туж­ніс­тю – 7,5 тис. кВт/год в мі­сяць або май­же 89 тис. кВт/год. елек­тро­­енер­гії на рік. У гро­шо­во­му ек­ві­ва­лен­ті це дасть мож­ли­вість еко­но­мії по­над 200 тис. грн на рік. » Читати далі

Стічні води Маслоробного комбінату контролюватимуть автоматизовано і цілодобово [ВІДЕО]

Майже два десятки підприємств на 30 тисяч населення – така ситуація в місті Золотоноша. Місцеві підприємства потенційно небезпечні для довкілля. Як громада спільно з бізнесом вирішують екологічні проблеми, з’ясувала знімальна група проекту “Національний актив“, який вийшов в ефір минулого тижня. Головна тема – встановлення шафи автоматичного відбору стоків на виході із Золотоніського маслоробного комбінату. » Читати далі

Золотоноша налагоджує партнерські стосунки із польським містом

Депутати Золотоніської міської ради Віктор Душка та Олександр Флоренко перебувають з першим робочим візитом у польському місті Явор. Мета відвідин одного з адміністративних центрів Нижньої Сілезії традиційна – обмін досвідом.

Тамтешні фахівці розповіли про рецепти управління комунальною сферою, виокремили основні спільні дії щодо розвитку індустріального парку. Також поляки поділилися досвідом реформування освіти й медицини. Особливий інтерес учасників візиту викликало не лише повсякденне життя та побут поляків, а й найбільш успішні практики впровадження адміністративної реформи і вивчення закордонного досвіду. Це доволі актуально для майбутніх українських об’єднаних громад. » Читати далі

Опалювальний сезон: чому Золотоноша не перетворилася на Смілу?

Ще сві­жі в пам­’я­ті спо­га­ди про те, як на­шу Зо­ло­то­но­шу на­зи­ва­ли Бо­ло­то­но­шею. А й справ­ді, пох­ва­ли­ти­ся у кін­ці 90-х бу­ло ні­чим. Віч­ні сміт­тєз­бо­ри­ща у по­сад­ках, на­віть у скве­рах і пар­ках, “ду­хан” у цен­трі міс­та, пе­ре­пов­не­ні сміт­тє­ві ба­ки на ву­ли­цях, лі­та­ю­чі куль­ки та фан­ти­ки оба­біч до­ріг. Хо­ча, зда­ва­ло­ся б, жа­лі­ти­ся на без­гос­по­дар­ність місь­ко­го ке­рів­ниц­тва то­ді бу­ло гріх, ад­же ви­ве­зен­ням сміт­тя зай­ма­ло­ся аж дві ор­га­ні­за­ції, до ре­чі, обид­ві при­ват­ні – “Вес­та” та “Лі­кург”. Ли­ше в пер­шій з них бу­ло по­над пів­то­ри сот­ні пра­цю­ю­чих. Ок­рім са­но­чи­щен­ня, то­ва­рис­тво зай­ма­ло­ся во­до­від­ве­ден­ням, ре­мон­том ка­на­лі­за­цій­них ме­реж, бла­го­ус­тро­єм, на­да­ва­ло ри­ту­аль­ні пос­лу­ги. У ту по­ру по­бу­то­ві від­хо­ди цен­тра­лі­зо­ва­но ви­во­зи­ли ли­ше з кон­тей­нер­них май­дан­чи­ків ба­га­то­по­вер­хі­вок, під­при­ємств, ус­та­нов та ор­га­ні­за­цій. На при­ват­ний сек­тор ця пос­лу­га не по­ши­рю­ва­ла­ся. Щоп­рав­да, го­ло­ви квар­таль­них ко­мі­те­тів звер­та­ли­ся до при­ват­но­го то­ва­рис­тва зі спис­ком осіб, які ма­ли на­мір ви­вез­ти твер­ді по­бу­то­ві від­хо­ди. Од­но­ра­зо­ва пос­лу­га оп­ла­чу­ва­ла­ся не за вста­нов­ле­ним та­ри­фом, а по фак­ту. До­го­во­рів на ви­ве­зен­ня не іс­ну­ва­ло. А реш­та міс­тян? Реш­та скир­ту­ва­ла від­хо­ди, хто ку­ди до­тяг­не.

Та­ка ж кар­ти­на прог­ля­да­ла­ся і з во­до­пос­та­чан­ням. Ним зай­ма­ло­ся ко­му­наль­не під­при­ємс­тво “Во­до­ка­нал” та при­ват­не “Бріз”. У ви­пад­ку пе­ре­бо­їв із во­до­за­без­пе­чен­ням міс­тя­ни сто­я­ли на роз­до­ріж­жі: у які две­рі сту­ка­ти? Чиї пос­лу­ги якіс­ні­ші і на­дій­ні­ші? Чи­ма­ло проб­лем ство­рю­ва­ли ці струк­ту­ри і місь­ко­му ке­рів­ниц­тву, яке, у пер­шу чер­гу, не ма­ло впли­ву на при­ват­ні ор­га­ні­за­ції, що по­ру­шу­ва­ли умо­ви спів­пра­ці; по-дру­ге, до­во­ди­ло­ся уз­год­жу­ва­ти і ко­ри­гу­ва­ти ро­бо­ту з кіль­ко­ма ке­рів­ни­ка­ми.

На по­чат­ку 2011-го ро­ку ПрАТ “Вес­та” вже не мог­ло у пов­но­му об­ся­зі справ­ля­ти­ся з пок­ла­де­ни­ми на ньо­го обов­’яз­ка­ми. Особ­ли­во це від­чу­ва­ло­ся у за­не­па­ді фун­кці­о­ну­ван­ня очис­них спо­руд, смо­рід від яких став ві­зит­ною кар­ткою на­шо­го міс­та на­віть для тих, хто жод­но­го ра­зу в ньо­му й не був, а ли­ше про­їз­див ми­мо. Тож са­ме жит­тя зму­си­ло зо­се­ре­ди­ти всі об­слу­го­ву­ю­чі гос­по­дарсь­кі ор­га­ні­за­ції на ба­зі ко­му­наль­но­го під­при­ємс­тва “Місь­кий во­до­ка­нал”, який на­ра­зі зай­ма­єть­ся во­до­пос­та­чан­ням, во­до­від­ве­ден­ням, са­но­чи­щен­ням, бла­го­ус­тро­єм і на­дан­ням ри­ту­аль­них пос­луг. На свої пле­чі ко­му­наль­ни­ки зва­ли­ли ре­конс­трук­цію за­нед­ба­них очис­них спо­руд та го­лов­ної на­сос­ної ка­на­лі­за­цій­ної стан­ції у цен­трі міс­та. Ре­зуль­та­ти пос­ту­паль­ної ро­бо­ти у цьо­му нап­рям­ку да­ле­кі від іде­аль­них, але вже до­во­лі від­чут­ні. І хай міс­це­ві жи­те­лі за пов­сяк­ден­ною ме­туш­нею іно­ді й не по­мі­ча­ють змін, проте гос­тям і ви­хід­цям із Зо­ло­то­но­ші, які меш­ка­ють в ін­ших ре­гі­о­нах, це від­ра­зу ки­да­єть­ся у ві­чі.

Як мог­ло би бу­ти

Ось, для прик­ла­ду, хо­ча б вра­жен­ня од­но­го із жи­те­лів Смі­ли, який у світ­лі кри­тич­ної си­ту­а­ції з опа­лен­ням у рід­но­му міс­ті по­ці­ка­вив­ся, як ви­рі­шу­ють­ся ко­му­наль­ні пи­тан­ня у Зо­ло­то­но­ші: “Си­ту­а­ція в міс­тах, які зна­хо­дять­ся від об­лас­но­го цен­тру приб­лиз­но на од­на­ко­вій від­ста­ні, тіль­ки по різ­ні сто­ро­ни, є по­ляр­но про­ти­леж­ною. З од­но­го бо­ку, у Смі­лі є на­род­ний де­пу­тат Ру­дик, який усі­ма си­ла­ми на­ма­га­єть­ся до­по­мог­ти міс­ту, де за ос­тан­ні п’ять ро­ків змі­ни­ли­ся чо­ти­ри ме­ри, де ко­му­наль­не гос­по­дарс­тво зна­хо­дить­ся у при­ват­них ру­ках. Ці ж при­ват­ни­ки не прос­то гра­бу­ють, а ще й шан­та­жу­ють міс­то. У ме­не, нап­рик­лад, теп­ло в квар­ти­рі з’я­ви­ло­ся ли­ше 16 лис­то­па­да. За до­ро­ги, сміт­тя, во­до­пос­та­чан­ня і во­до­від­ве­ден­ня вза­га­лі мов­чу. Еле­мен­тар­ні ко­му­наль­ні пи­тан­ня, які зо­бов­’я­за­ні ви­рі­шу­ва­ти на міс­цях, для смі­лян те­пер ви­рі­шу­ють­ся ли­ше в сто­ли­ці. І не зав­жди Ру­ди­ку це вда­єть­ся. У Зо­ло­то­но­ші як­раз ко­му­наль­ний де­ри­бан зу­пи­ни­ли вчас­но. Тут ще пам­’я­та­ють сум­ноз­віс­ні при­ват­ні “Лі­кург”, “Бриз” та “Вес­ту”, які до­ве­ли бла­го­ус­трій, во­до­пос­та­чан­ня, очис­ні спо­ру­ди до та­ко­го ста­ну, що про них та­кож за­го­во­ри­ли у сто­ли­ці. Але з то­го ча­су, як на­дан­ня ко­му­наль­них пос­луг до­ру­чи­ли ко­му­наль­но­му під­при­ємс­тву, ви­ве­зен­ня сміт­тя і во­до­пос­та­чан­ня не є проб­лем­ни­ми пи­тан­ня­ми для зо­ло­то­ніс­ців. Та й у ре­конс­трук­цію очис­них спо­руд, які вар­варсь­ки зни­щу­ва­ли­ся ос­тан­ні двад­цять ро­ків, не ві­рить ли­ше один чо­ло­вік – на­род­ний де­пу­тат Вла­дис­лав Го­луб. Як­раз йо­го під­трим­ку не від­чу­ва­ють у Зо­ло­то­но­ші. Міс­тя­ни го­во­рять: “У нас в міс­ті пра­цює клас­на ко­ман­да, якій прос­то не пот­ріб­но за­ва­жа­ти”. І я по-доб­ро­му заз­дрю сво­їм зем­ля­кам. Міс­це­ва вла­да взя­ла пра­виль­ний курс і зай­ма­єть­ся кон­крет­ни­ми ре­аль­ни­ми спра­ва­ми. На­род­ні ж де­пу­та­ти в біль­шос­ті про­жи­ва­ють в ін­ших міс­тах і про­він­цій­ні проб­ле­ми їм да­ле­кі. Сьо­год­ні Го­луб роз­дає нез­ро­зу­мі­лі па­пір­ці, які на­зи­ває сер­ти­фі­ка­та­ми. Обі­цяє зго­дом за­мі­ни­ти їх на прин­те­ри, праль­ні ма­ши­ни та ін­ші ре­чі, які йо­му хтось пе­ре­дасть. А як­що про­хо­дить за­ку­пів­ля ме­дич­но­го об­лад­нан­ня або ре­монт спор­тза­лу, то сло­ва “спри­ян­ня” і “Го­луб” від­ра­зу ж ста­ють си­но­ні­ма­ми. Як ви ду­ма­є­те, чи бу­де Вла­дис­лав на­ві­ду­ва­ти­ся в ди­тя­чі са­доч­ки та лі­кар­ні в ра­зі не­об­ран­ня на нас­туп­ний тер­мін? При­га­дай­те то­го ж Губсь­ко­го чи Да­цен­ка. Від­по­відь – оче­вид­на”.

“Хо­лод­ні буд­ні” для смі­лян ста­ли тра­ди­ці­єю че­рез ве­ли­чез­ні бор­ги теп­ло­пос­та­чаль­но­го під­при­ємс­тва “Смі­ла Енер­го­ін­вест”, а та­кож че­рез те, що місь­ка вла­да прос­то не шу­кає шля­хів ви­рі­шен­ня проблеми. Чер­кась­кий жур­на­ліст Сер­гій Рад­чен­ко крас­но­мов­но опи­сав, як грі­ють­ся смі­ля­ни, у до­мів­ках яких не­має теп­ла: “У дит­сад­ках ді­тей грі­ють елек­трич­ни­ми кон­век­то­ра­ми, а ліж­ка для них – ти­ми ж та­ки пляш­ка­ми. Тем­пе­ра­ту­ра там близь­ко 15 теп­ла. У па­ла­тах міс­це­вої ме­ди­ко-са­ні­тар­ної час­ти­ни близь­ко 10 гра­ду­сів теп­ла. Теп­ло одяг­не­ні па­ці­єн­ти ле­жать під 3-4 ков­дра­ми. Обіг­рі­ва­чів не вми­ка­ють, бо світ­ло ма­ють ли­ше від ге­не­ра­то­рів. Кіль­ка міс­тян на час до увім­кнен­ня опа­лен­ня ви­ї­ха­ли у су­сід­ні се­ла до бать­ків. Сам в.о. місь­ко­го го­ло­ви Смі­ли Вік­тор Фе­до­рен­ко зі­з­на­єть­ся, що мер­зне і він у ка­бі­не­ті. Вдо­ма ж має ін­ди­ві­ду­аль­не опа­лен­ня”.

Як є сьо­год­ні

Дя­ку­ва­ти Бо­гу і міс­це­во­му ке­рів­ниц­тву, що Зо­ло­то­но­шу оми­ну­ла ча­ша сія. Щоп­рав­да, не пов­ніс­тю. І сьор­бну­ти проб­лем з неї до­во­дить­ся не ко­мусь там, а хво­рим лю­дям – па­ці­єн­там ди­тя­чої лі­кар­ні, де роз­мі­щу­єть­ся нев­ро­ло­гіч­не, ди­тя­че від­ді­лен­ня ЦРЛ та ге­мо­ді­а­лі­зу. Ось пос­лу­хай­те ли­шень Ва­ле­рія Фе­дор­ця, який на сво­їй сто­рін­ці у Фей­сбу­ці по­ві­дав про усі ба­га­то­о­бі­ця­ю­чі “при­на­ди” опа­лен­ня у нев­ро­ло­гії:

– +22оС у па­ла­тах лі­кар­ні мож­ли­ві ли­ше за умо­ви плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри над­во­рі та як­що ще й сон­це сві­тить, ад­же біль­шість па­лат зна­хо­дять­ся із со­няч­ної сто­ро­ни. У пе­рі­од лі­ку­ван­ня із 7-го по 16-е лис­то­па­да я за­мер­зав пря­мо бі­ля ба­та­реї, до­во­ди­ло­ся одя­га­ти­ся теп­лі­ше. Ра­зом зі мною в па­ла­ті бу­ло под­руж­жя Зу­ба­ньо­вих – чо­ло­вік піс­ля пе­ре­не­се­но­го ін­суль­ту не міг ру­ха­ти­ся та йо­го дру­жи­на, яка дог­ля­да­ла за ним і теж лі­ку­ва­ла­ся. У пер­шу ж ніч во­ни лед­ве не по­ду­бі­ли від хо­ло­ду. Ран­ком ста­ли скар­жи­ти­ся за­ві­ду­ю­чій, але во­на ні­чим не мог­ла до­по­мог­ти, ос­кіль­ки і са­ма не раз по­ві­дом­ля­ла про це го­лов­но­му лі­ка­рю ЦРЛ. За­ра­ди­ти си­ту­а­ції змог­ла дру­жи­на Ва­ле­рія Са­ран­чі, до якої за­те­ле­фо­ну­ва­ла Зу­ба­ньо­ва. Ран­ком до від­ді­лен­ня при­був На­га­євсь­кий з ко­ле­гою з ра­йон­ної ра­ди. По­хо­ди­ли, по­тор­ка­ли ба­та­реї і всю ви­ну зва­ли­ли на пра­ців­ни­ків ко­тель­ні. Піс­ля не­од­но­ра­зо­вих дзвін­ків жін­ки від­ві­да­ла па­ла­ти і ко­мі­сія. Та від тих від­ві­дин теп­лі­ше не ста­ло. Тру­би так і за­ли­ша­ли­ся ледь теп­ли­ми. Нас­туп­но­го ран­ку у ко­тель­ні щось ре­мон­ту­ва­ли, впер­ше за кіль­ка днів з тру­би пі­шов ледь по­міт­ний ди­мок. Ма­буть, для виг­ля­ду “тра­ви си­рої ки­ну­ли”, бо тем­пе­ра­ту­ра за­ли­ши­ла­ся без змін, як і хо­лод­ні тру­би. У ди­тя­чо­му від­ді­лен­ні теж хо­лод­но, і ма­мам зму­ше­ні пе­ре­да­ва­ти елек­тро­о­біг­рі­ва­чі. Звід­си до­дат­ко­ві вит­ра­ти на енер­го­пос­та­чан­ня. Про по­жеж­ну без­пе­ку теж ніх­то не дбає. Ота­ка во­на прав­да, хоч і гір­ка. Пи­са­ти про теп­ло­пос­та­чан­ня мож­на що зав­год­но, па­пір все стер­пить, а від лю­дей прав­ди не схо­ва­єш.

Тож ко­му як не нам са­мим влас­но­руч дба­ти про доб­ро­бут у сво­є­му до­мі, не на­ді­ю­чись на “ки­ївсь­ко­го дядь­ка”. Сьо­год­ні він “спри­яє і опі­ку­єть­ся”, зав­тра бу­де ін­ший зі сво­єю вір­ту­аль­ною прий­маль­нею, не­час­ти­ми за­їз­да­ми та ба­га­то­о­бі­ця­ю­чи­ми сер­ти­фі­ка­та­ми. А жит­тє­ді­яль­ність 30-ти­сяч­но­го міс­та ко­му­наль­ни­ки за­без­пе­чу­ють щод­ня, щох­ви­ли­ни – без­пе­ре­бій­но, не ог­ля­да­ю­чись на сто­лич­ну під­трим­ку. Ко­му­наль­на га­лузь ще 6 ро­ків то­му ві­дій­шла від пос­луг при­ват­ни­ків і зап­ро­вад­жує аль­тер­на­тив­ні ви­ди опа­лен­ня. Са­ме зав­дя­ки цьо­му у са­доч­ках і шко­лах Зо­ло­то­но­ші опа­лю­валь­ний се­зон роз­по­чав­ся вчас­но, а у при­мі­щен­нях – за­тиш­но і теп­ло.

За матеріалами тижневика “Златокрай”
(№49 від 7.12.2017 р.)

Соціальне таксі: хто зможе ним користуватися?

Зо­ло­то­но­ша з 2016 ро­ку бе­ре участь у пі­лот­но­му про­ек­ті “Со­ці­аль­не так­сі”. У ве­рес­ні бла­го­дій­на ор­га­ні­за­ція “Фонд ро­ди­ни Не­чи­тай­ло” спіль­но з де­пар­та­мен­том со­ці­аль­но­го за­хис­ту Чер­кась­кої ОДА в рам­ках ре­а­лі­за­ції про­ек­ту “Со­ці­аль­ні пе­ре­ве­зен­ня Чер­ка­щи­ни” ого­ло­си­ли тен­дер на за­ку­пів­лю ав­то­мо­бі­ля та ус­тат­ку­ван­ня для пе­ре­об­лад­нан­ня тран­спор­тних за­со­бів. У ре­зуль­та­ті та­кої спів­пра­ці на­ше міс­то от­ри­ма­ло ав­то­мо­біль, спе­ці­аль­но об­лад­на­ний під­йом­ни­ка­ми для ком­фор­тно­го пе­ре­ве­зен­ня лю­дей на віз­ках, клі­мат­кон­тро­лем. Ок­рім Зо­ло­то­но­ші, со­ці­аль­не так­сі з’я­вить­ся у Чер­ка­сах, Ума­ні та Чор­но­баї. Оби­ра­ли міс­та, які го­то­ві роз­ви­ва­ти­ся, впро­вад­жу­ва­ти но­ві про­ек­ти. Зо­ло­то­нісь­ка місь­ка вла­да від­кри­та до спів­пра­ці, спів­фі­нан­су­ван­ня, по­даль­шо­го роз­вит­ку та но­вих со­ці­аль­них про­ек­тів. » Читати далі

Золотоніська сімейна медицина: база, обладнання, кадри [ІНФОГРАФІКА]

Центр первинної медико-санітарної допомоги, більш відомої серед містян як “сімейна медицина”, працює в Золотоноші вже півтора роки. Юридично створене на початку 2016-го, комунальне підприємство отримало ліцензію на медичні послуги трохи згодом – 5 травня. До функцій Центру належить надання первинної медичної допомоги в амбулаторіях та вдома.

Стартували тоді, що й логічно, складно. Як не крути, а подібні новації на перших етапах сприймаються неохоче як пацієнтами, так і медичним персоналом. Проте, якщо два роки тому місто стало ледь не першопрохідцем в цьому процесі, то нині, після початку медичної реформи на державному рівні, функціонування сімейної медицини стало реальністю для всієї країни. » Читати далі

Результати осучаснення: як перерахувати свою пенсію?

З 1 жовтня для майже 4,8 мільйона українських пенсіонерів пенсія збільшилася менше, ніж на 200 грн, а майже 100 тисяч отримали підвищення на 5 тисяч грн і вище. Про це повідомили у прес-службі Пенсійного фонду України.

Зокрема, розподіл чисельності пенсіонерів по діапазонах підвищення пенсій з 1 жовтня 2017 року виглядає так: до 200 грн – 4 794,8 тис. осіб; від 200,01 до 300 грн – 839,8 тис. осіб; від 300,01 до 400 грн – 670,2 тис. осіб; від 400,01 до 500 грн – 559,8 тис. осіб; від 500,01 до 1 000 грн – 1 291,6 тис. осіб; від 1 000,01 до 2 000 грн – 1 332,0 тис. осіб; від 2 000,01 до 4 500 грн – 651,9 тис. осіб; понад 5 000 грн – 98,8 тис. осіб. » Читати далі

Кабмін виділив 9 млн на ліквідацію наслідків стихійного лиха

Першого липня Черкащиною пронісся небувалий буревій. А вже третього числа голова Черкаської обласної адміністрації Юрій Ткаченко прибув у Золотоношу, де провів засідання комісії з надзвичайних ситуацій. На заході були присутніми очільники міст та районів області, які постраждали від стихії. За результатами зустрічі в найкоротші терміни була підготовлена інформація для Кабінету Міністрів про матеріальну шкоду, яку наніс буревій та намічені шляхи вирішення питань, пов’язаних з оперативним забезпеченнями населення постраждалих районів необхідними засобами для життєдіяльності. Не чекаючи виділення коштів з державного бюджету, депутати золотоніської міської ради виділили кошти з місцевого бюджету на відновлення дахів містян. » Читати далі

Скільки коштів отримала районна лікарня із міського бюджету? [ІНФОГРАФІКА]

Золотоніське фінуправління оприлюднило попередній звіт про перерахування міських коштів до районного бюджету на потреби місцевої центральної районної лікарні. За інформацією установи, станом на 22 листопада в цілому профінансовано понад 16 мільйонів гривень. Із них медична субвенція з Держбюджету на утримання лікарні склала 14 мільйонів, виключно власні кошти міста – майже 2.

Більшість цієї суми витрачено на відшкодування спожитих енергоносіїв медичним закладом – 1 166 500 гривень. Тепло для ЦРЛ наразі постачають дві компанії: ТОВ “Альтер Енерджі” за ціною 1440 грн за гігакалорію та КП “Міський Водоканал” за 968 гривень.  » Читати далі

1 2 3 4 41