Не так давно Золотоноша.City публікували матеріал про золотонісця Юрія Скорика, який власноруч розробляє та відправляє на передову захисникам України розмаїті вироби. Вони фактично є аналогами існуючого спорядження – розгрузки, аптечки тощо, – проте за власними кресленнями, оригінальними доопрацюваннями для зручності воїнів та новаторськими ідеями майстра.

Так, Юрій Андрійович розробив розгрузку, зокрема для бійців спеціальних підрозділів, яких цікавило нестандартне розташування підсумків. Він ніколи не бачив зразків такого спорядження, тому виріб доводилося проєктувати фактично з нуля, за власним уявленням та опираючись на розповіді фронтовиків. І зрештою – все вдалося, а розгрузки розлетілися, наче гарячі пиріжки.

Аналогічно – пан Юрій взявся за виготовлення зручних, сучасних тактичних аптечок. Тоді до нього вже звернулися місцеві військові і попросили забезпечити їх цим спорядженням. Ви можете нагадати собі всі подробиці у вищезгаданому матеріалі, а якщо коротко – то все не просто вдалося, а вийшло навіть краще, ніж очікувалося: всі, кому до рук потрапили ці вироби, висловлювали свій захват.

Якщо розгрузка зазнала незначних змін, порівняно зі стандартним виготовленням цього спорядження, то оригінальні і зручні тактичні аптечки – які рятують життя українців на фронті, – об’єктивно, можна було б навіть патентувати. Журналісти Золотоноша.Сшен звернули увагу на діяльність пана Юрія тоді, а тому вирішили пильно стежити за золотоніським майстром, в очікуванні нових ідей та їхнього втілення в життя. І дочекалися.

Літній період, хоч і складний через спеку, проте відносно простий у питанні вбрання – над цим не доводиться зайвий раз мізкувати. Натомість попереду – зима. Та що там, зима – вже восени ми відчуваємо неабияке падіння температури, а дощі та вітер лише додають відчуття холоду. І для цього солдатам вже згодиться спеціальне вбрання. Юрій Андрійович як слід обміркував це питання і вже виготовив пробну партію автономних каптурів. Зараз розтлумачимо, що воно та у чому полягає особливість і особлива комфортабельність для військових…

Багатофункціональний каптур

Зазвичай, на будь-якому одязі каптур має кріплення під потиличною частиною голови, тобто на комірці куртки, кофти тощо. У намаганні захиститися від вітру чи банальної прохолоди, людина накидає каптур на голову і це суттєво ускладнює низку процесів. Зокрема – істотно зрізає кут огляду: коли ми роззираємося, капюшон лишається нерухомим і починає перекривати видимість ліворуч та праворуч. Це власне і є та проблема, якою можуть знехтувати цивільні, проте яка неприпустима для військових: не помітити ворога через каптур – дорівнює отримати потенційні фатальні наслідки.

Пан Юрій вирішив цю проблему у своїй новій розробці. Каптур – а фактично, головний убір – виконує одразу три функції. Перше – це класичний капюшон, який може замінити шапку і не дасть замерзнути у крижаних окопах. Друге – це балаклава, яка є невід’ємною частиною виробу – адже намертво прилаштована до каптура, – ніде не загубиться і прикриє та зігріє лице, котре може виблискувати під сонячним промінням, прозраджуючи позицію бійця. Ну і третє – виріб фактично усуває проблему, яку мають класичні капюшони на зимовому вбранні, і яку ми описали вище. Адже він – автономний, тобто ні до чого не кріпиться і «сидить» виключно на голові!.. Крім того, сюди також можна додати звісно ж камуфльований матеріал, який стане доповненням до маскування солдата.

Як розповідає Юрій Андрійович, виріб усе ще перебуває на стадії доопрацювати та розробки, а крім того – є потреба у допомозі з вирішенням фінансової сторони питання:

— Поки що всі просять зимові варіанти виробів з водонепроникним верхом. Для цього потрібно придбати тканину верху та синтепон. Ціна питання близько 8 000 гривень, – зазначив майстер у своєму дописі в мережі.

Пан Юрій зізнається, що станом на зараз – він єдиний, хто приміряв виріб і міг оцінити його практичність, якість тощо. Але щиро сподівається отримати зворотній зв’язок від тих, кому вже відправляється в самісінькі окопи перша – експериментальна – партія теплих, зручних багатофункціональних головних уборів. Чоловік завжди чекає на коментарі від людей, які послуговуються результатами його праці, оскільки це допомагає вдосконалювати вироби і, головне, задовольняти потребу тих, для кого вони і створюються.

Всі трансформації виробу (початок — ліворуч)

На сторінці Юрія Скорика у мережі (звідки і були взяті фото) кожен охочий може відстежити весь процес створення цього каптура: від звичайнісінького бафа-капюшона – до власне описаного вище багатофункціонального виробу, який неодмінно стане у пригоді захисникам України в холодних окопах і бліндажах на сході та півдні. Адже – зима близько.

Доповнення: вже на стадії створення матеріалу, пан Юрій додав ще одне доопрацювання до свого виробу. А саме – отвори, які не завадять воїнам завчасно почути небезпеку. Чоловік прокоментував це так:

— Ось, як з’являються нові ідеї та рішення. Затримав партію ще на один робочий день, щоб втілити, як на мене, дуже корисну “штуку”. Перед передачею одягнув на себе головний убір, щоб, як то кажуть, перевірити “на дорожку”. І тут зрозумів, що тепло та комфорт вносять небезпеку! Дивно? Отож і я здогадався в останню мить… У теплі та сухості втрачається гострота слуху. Пам’ятаєте, як в шапці-вушанці із зав’язаними на підборідді вухами? Кажуть: “Як в танку!” Але ж вбрання для піхоти, в основному. Щастя, що мимо пропливала ідея, яку вдалося вчасно піймати. Все показав на фото — результат супер! Не відчувається ніякої перепони для слуху. Як в амуніції так і без — комфорт! – зазначив пан Юрій.

***

Такі речі – тактичні аптечки, які нічим не поступаються шаблонним і навіть кращі за них, ось такі головні убори, які мають низку переваг над класичним військовим вбранням – повинні ставити на потік у державі. Адже те, що роблять поодинокі волонтери, як пан Юрій, може покрити потреби десятків і сотень, але аж ніяк не десятків тисяч. Або ж, принаймні, було добре мати фінансування та щось на штиб державного замовлення. Оскільки, вкладаючи свій час, свою душу у допомогу війську, майстри-креативники позбавляють себе зайвої вечері чи кількох годин сну, а натомість – ще й мають розмірковувати, як самим проходити крізь складні, буремні часи, зокрема – у матеріальному плані.

Навряд чи ці питання вдасться вирішити наразі, у суцільному потоці подій і вирі переживань та – якщо так можна висловитися – контрольованого всюдисущого хаосу. Проте війна неодмінно завершиться, рано чи пізно; утім, з такою ж упевненістю можна стверджувати, що так само – рано чи пізно – прийде наступна. І до того часу громадяни України здатні докласти зусиль, аби наша держава та її керманичі – поточні та прийдешні – стали на цей шлях. А майстри, на кшталт Юрія Андрійовича, умільці, волонтери та всі ті, хто забезпечував військо корисним реманентом – не повинні лишитися поза увагою.

Громадянському суспільству, яке за три дні здатне «скинутися» на 4 Байрактари – таке точно до снаги!

Інші напрацювання пана Юрія

Разом з тим, принаймні коротенько варто відзначити також інші проєкти золотоніського майстра. Так, Юрій Андрійович попутно пробує себе у виготовленні підсумків, які мають просто таки неймовірний вигляд, наче з «натівського» заводу.

Підсумки мають невелику вагу при максимальній міцності виробів (поєднуються декілька шарів матеріалів різного плетіння полотна). Оптимальна жорсткість виробів додає зручності у використанні, а лінійні розміри деталей дають змогу пристосовувати під декілька варіантів потреб. Разом з тим, спеціально продумана система кріплення застібки за допомогою фіксування напівкільцями, дозволяє без проблем замінити фастексне кріплення на нове. Юрій Андрійович робить такі підсумки фактично «в сліпу», адже ніколи й «АК» в руках не тримав, тому доводиться працювати з уявою і максимально все розраховувати.

Крім того, пан Юрій у бесіді поділився ще одним, простеньким, але дуже затребуваним у польових умовах виробом. Це – футляр, така собі підвісна кишенька для телефону. Зважаючи на те, що всякі Nokia 3310, якими можна було забивати цвяхи, вже давно не користуються попитом, а натомість новітні смартфони є аж надто крихкими для екстремальних умов війни, такий виріб файно служитиме нашим бійцям.

Футляр зроблений таким чином, що під час удару в першу пластину, сила цього удару рівномірно розповзеться по другій, тим самим – захистить від вм’ятин, які можуть дістатися і до ламкого екрану. Здавалося б, дрібничка і хто там буде думати про стан телефону на війні, але зв’язок з рідними для солдатів – це один з тих факторів, які додають наснаги, впевненості та мотивації. А тому – такий виріб, цілком ймовірно, має всі шанси стати затребуваним.

Ну і наостанок – трансформер багатоцільовий. Він може бути застосований як подушка, підкладка на холодну землю, як ноші для поранених, як половинчастий спальник для додаткового збереження тепла, як сидіння і як похідних, дуже грубо кажучи, речмішок, чи ж то пак, ліпше описати це як наплічник чи баул з чималою кількістю розмаїтих відділів на замках.

Між тканинами – закладено карімати, а у складеному вигляді виріб має зовсім маленький розмір та незначну вагу. Може переноситися на ремені через плече, на паску, через систему MOLLE або навіть у підсумку, чи, банально, наплічнику.

Вкрай корисна, багатофункціональна і зручна для польових умов штукенція. Юрій Скорик поділився цією розробкою у себе на сторінці, де й зазначив, що виріб був оплачений волонтерами.

Коли допомагає хтось один – це волонтерство; коли допомагають усі це – нація

Загалом, Юрій Андрійович не припиняє свою діяльність. Він не стоїть на місці і, розпочавши свого часу з розгрузок та неперевершених тактичних аптечок, наразі дійшов до надзвичайно зручних головних уборів та багатоцільових рюкзаків-трансформерів, що можуть виступати незамінним реманентом у незліченній кількості обставин. Пан Юрій – приклад щирого українця, який, попри життя у тилу, не забуває про широкомасштабну війну, яка охопила, як декому може здатися, віддалені регіони нашої країни. Замість займатися у вільний час своїми клопотами, Юрій Андрійович віддає ці години для забезпечення людей, що боронять суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України та кожного її громадянина. Не лишайтеся байдужими і, головне, не ставайте апатичними до війни, скільки би вона не тривала. Внесок кожного – надважливий, адже не буває малої допомоги: вона або є, або відсутня. І коли допомагає хтось один – це волонтерство. А коли допомагають усі – чи принаймні більшість, – це вже нація!

Підтримуйте Збройні сили України, всі та кожен, адже солдати – не обирають, кого боронити: чи щирих патріотів, чи збайдужілих манкуртів, вони віддають свої життя за кожного, хто наразі перебуває на українських теренах та поза їх межами. Без вагань!.. Тож і ви не вагайтеся. А якщо ви не маєте часу чи не вважаєте за потрібне «марнувати» його на підтримку армії, то для вас завжди лишається найпростіший і найбільш дієвий спосіб допомоги їй – перерахувати кошти. У благодійні фонди, громадські організації, блогерам чи самотнім волонтерам, до яких маєте довіру. Або ж – своїм сусідам, таким як пан Юрій. Він регулярно споряджає українське військо і залишає у себе на згаданій вище сторінці власні реквізити для допомоги у закупівлі матеріалів. Матеріалів, що перетворюються на розгрузки, які спрощують виконання бойових завдань, на аптечки, які буквально рятують життя солдату і його побратимам, на підсумки для набоїв, які підвищать ефективність знищення окупантів, на багатоцільові трансформери, які даруватимуть комфорт бійцям у присипаних снігом окопах, на підсумки для збереження стабільного зв’язку з рідними і на багатофункціональні головні убори, які вбережуть від крижаних зимових вітрів. Не будьте байдужими, лише тоді – все буде Україна!