Її малюнки мають шалений попит. Хоча вона ні коли і ні в кого не вчилася малювати. Чарівні пейзажі пишуться самі собою, каже 14-річна Валерія із Золотоноші, на Черкащині. Дівчина продає свої картини, а гроші спрямовує на допомогу ЗСУ. 5 тисяч гривень уже зібрала для підрозділу, в якому служить її рідний дядько. Деталі – у сюжети “Подробиць” на “Інтері”:

Ранок. Юна художниця Валерія з мамою та молодшою сестрою прямують на центральну площу Золотоноші. Дівчинка полюбляє малювати вдома, але іноді, аби надихнутись, працює і на вулиці. Мольберт, палітра та пензель – ось все, що потрібно Валерії, аби створити чарівний пейзаж. За кожним рухом художниці уважно стежить 11-річна Іванка. Вона одна з головних поціновувачів творчості сестри.

Іванка – сестра художниці:

Вона дуже класно малює …іноді вона так намалює, що здається, що не можна так намалювати.

Вперше Валерія взяла пензля до рук, коли їй виповнилось вісім років. Дівчинка недовго ходила до художньої школи, проте майже всього навчилась сама.

Каже, олівець не для неї. Малювати одразу почала акриловими фарбами. Головна тема її картин – це пейзажі. Але є і абстракції…

Валерія Мерза – юна художниця:

Абстракція – це коли в мене настрій якийсь такий, що хочеться щось інше помалювать крім пейзажів і я малюю …щось із голови придумую.

Роботи Валерії не оминають увагою навіть перехожі. Сергій теж художник і має власну картинну галерею. Від праць дівчини чоловік у захваті, але підказує, що можна б було поміняти в пейзажі.

Сергій – художник:

Такий живий малюнок… діти взагалі малюють, в них енергетика сама картини, в них не може бути поганих картин, всі картини позитивні.

Із початком повномасштабного вторгнення Валерія почала малювати ще більше – дався в знаки стрес. Аби картини не припадали пилом, вирішила їх продавати, а гроші передавати у підрозділ, де служить її рідний дядько. Майданчиком для продажу стала мамина сторінка у соціальній мережі. Анна каже, картини розходяться немов гарячі пиріжки … за них Валерія вже виручила понад 5 тисяч гривень.

Анна Шеремет – мама художниці:

Валерія не встигає малювати. У нас пару картин, які вже куплені, ви сьогодні бачили. Ми їх будемо відправляти – одна поїде в Італію, одна в Черкаси. Ну дай Бог їй натхнення, щоб вона більше могла. Бо талановиті люди – їм важко в лапках штампувать – треба натхнення.

А натхнення Валерії дають вулиці рідної Золотоноші. Перед початком чергової роботи Валерія ходить містом і фотографує для натури місць, які згодом відтворює у фарбах.