“Працюймо, борімося, живімо, відновлюймо економіку”, – Віталій Войцехівський

Виявляється, коли наші хлопці надавали про «причинному місцю» рашистським окупантам, і ті вирішили терміново втікати, то цей процес був названий «жестом доброї волі». Риторика, як завжди, традиційна – нацистська. Ну а, власне, з кого свої лекала пишуть рашисти по всім канонам? Якщо не помиляюсь, після поразки нацистської групи армій «Південь» у ростовській наступальній операції 1941 року, риторика рейху була приблизно тією ж. Їхні нащадки переймають. Але до фактів нинішніх:

Місяць вони вбивали, грабували, ґвалтували, а тепер ці недобитки замість того, щоб підібрати своїх поплічників (точніше як кажуть, «пацанов, за которих отомстім»), завантажили денацифіковане майно і після відправлення його поштою, знову готуються до чергового наступу. Не з Півночі вже, але зі Сходу. Можливо там логістика краща, щоб таки забрати майбутні трупи. Бо ж не забирають вперто. У наших лісах їх досі стільки, що вистачить на цілу армію. І, кажуть, у цих же лісах ще час від часу знаходять заблукавших на учєніях «нещасних» бурятів, котрі тепер просяться до мами. Ні, не подумайте, і не вирвіть з контексту. Питання не до бурятського народу. Питання осіб із паспортом рф в цілому.

Не претендую на роль «Нострадамуса», але чомусь впевнений – найближчим часом окупантам знову доведеться здійснювати «жест доброї волі» після того, як вони будуть тікати вже з донецьких та луганських степів і териконів у напрямку, озвученому нашим земляком Романом Грибовим.

Чому впевнений?

Тому що проти демотивованої банди окупантів (хай хоч і величезної, але демотивованої і переляканої) сьогодні протистоїть не лише наша армія, а й весь український народ, якому є що втрачати. Який воює за свою землю, життя своїх людей та за спільне майбутнє.

Тому що, наприклад, 15 тисячна армія окупантів на Півдні з важким озброєнням, ракетами і безмежним ресурсом досі не може взяти дрібну купку бійців, що борються в оточенні без їжі, води та медикаментів.

Тому що кожен з нас не забуде ракету по мирним жителям Краматорська, які чекали евакуації на вокзалі. Не подаруємо невинно убитих і ні в чому невинних дітлахів, які загинули учора…

Тому що працює вся країна. Кожен. Від малого до великого.

Працюймо, борімося, живімо, відновлюймо економіку, плекаймо наших воїнів та переселенців. Ми непереможні. Ну правда ж?

Віталій Войцехівський,

народний депутат України IX скликання