Олександр Кипич » Подяка друзям із Польщі за руку допомоги

Як не крути, а загальна біда об’єднує. Це ми всі прекрасно побачили наочно, прокинувшись одного дня в зовсім іншій країні… Але й мову вестиму цього разу не лише про українців. В унісон із нами, в одному векторі думають прості європейці, котрі щоденно, щогодини підставляють плече дійсно братських народів. І це приємно. Дуже.

До чого я веду. Чимало питань у людей виникало, чимало чуток – де ж це подівся староста? Куди ж виїхав в такий скрутний час? Як же так? А відповідь проста – разом із Віктором Душкою та Владиславом Восколовичем відвідав Польське місто Явор у Нижній Силезії. Місто-побратим нашої громади, теплі стосунки і співпраця із яким тривають вже далеко не один рік. І тим більше не стали осторонь наші друзі й нині, коли Україна не може лишитися сам на сам із середньовічними варварами.
Поїздка відбулась за підтримки народного депутата України Віталія Войцехівського, секретаря нашої міської ради Наталії Сьомак, а також колективу Бердичівської міської ради. Результат дуже потужний – купа гуманітарного вантажу для наших захисників, цивільних українців та медиків. Численні продукти харчування, бакалія, дитяче харчування, памперси, теплі ковдри та матраци, спальні мішки, якісні і коштовні медичні та госпітальні препарати для екстреної допомоги, а також перлина – станції зв’язку для потреб військових.
Відразу скажу, поїздка була складною, не очікував. Здавалося б, скільки там їхати, але витратили цілих три доби. Така ситуація в країні і на кордонах, що вдієш. Вклалися у цей термін, дякуючи колегам із Бердичіва, котрі від А до Я займались логістикою та оперативним вирішенням питань з митницею. Полегшили справу працівники муніципалітету Явора та особисто тамтешній міський голова Еміліан Бера. Повірте, це сильно, коли очільник міста без жодних вагань вночі їде на кордон і особисто перевантажує зібране. Бо небайдуже. І боляче. За всіх нас.
  
І такий вчинок вдвічі цінніший, адже у приватній розмові Еміліан зізнався чесно, саме зараз допомагати Україні стало вкрай складно. Усі людські сили і вільні фінанси намагаються вкладати в першу чергу в наших біженців, жінок та дітей, кількість яких на території Польщі колосальна. Тим не менше, встигають й тут. Як результат – чималий вантаж, а на додаток пожежна машина для потреб Бердичіва. І це, до речі, далеко не кінець. Анонсувати не буду, все по факту розповім.

Нам лишається тільки подякувати друзям із Польщі за руку допомоги в скрутний час і боротися далі. Не зламають вони нас, ой не зламають!

Олександр Кипич,

староста Кропивнянського старостинського округу

Слава Україні!