Учні санаторної школи намалювали велетенську захисну маску. Навіщо?

Учні Комунального закладу «Золотоніська санаторна школа Черкаської обласної ради» намалювали величезну маску із зверненням до людей і проханням подбати не лише про себе, але і про інших. Майже 100 учнів початкової школи разом зі своїми педагогами працювали над втіленням цього проєкту. Старшокласники та учні 5-9 класів зараз навчаються дистанційно, тож малюки вирішили самостійно втілити в життя ідею, яку задумали разом із старшими друзями ще до того, як тих перевели на дистанційне навчання. Охочих малювати виявилося багато,  до проєкту долучилися й інші працівники школи; навіть перехожі хотіли малювати, але доводилося тримати дистанцію, тому спостерігали здаля.

Учні сподіваються, що люди, які прочитають їх звернення, ще раз подумають про ті важливі речі, які можуть врятувати життя:

«Щодня хтось помирає від COVID-19. Можливо не на вашій вулиці і навіть не у вашому місті… Але хтось іде назавжди… Хтось інший сидить біля ліжка рідної людини і шепоче: «Дихай»,  –  боячись відпустити рідну руку хоча б на мить… Сьогодні кожен із нас може врятувати чиєсь життя. Ви можете не боятися за себе, але подумати про інших саме час. Дотримуйтеся простих правил: маска, дистанція, мінімум контактів. Лише три  слова – і тоді весна засяє всіма фарбами, наші старшокласники повернуться за парти, а головне – ми всі будемо жити. Ви не маєте причин нам не вірити, адже ми діти».

Діти зізнаються:

«Ми скучили за старшокласниками, за нашим літнім табором відпочинку, за прогулянками в парку та за подорожами. Хочеться таких простих речей: з’їсти морозиво прямо на вулиці, обійняти бабусю, повернувшись зі школи, і не боятися за її безпеку. І ми віримо, що дотримання простих правил допоможе нам усім разом подолати COVID».

Ми вже ніколи не будемо такими, як раніше. COVID-19 змінив наше ставлення до життя, зробив дорослішими наших дітей. Давайте усі разом дослухаємося до їх поради:

«Саме час подумати про інших»… Будьмо уважними один до одного. Пам’ятаймо, що, дотримуючись правил, ми дбаємо перш за все про інших, а не про себе. Наражати на небезпеку тих, хто поряд, навіть, якщо це незнайомі нам люди, ми не маємо права. Від кожного з нас сьогодні залежить, чи для всіх цього року зацвіте бузок, чи усім смакуватимуть суниці та черешні, чи в усіх нас буде «завтра»…

Тож бережімо один одного і наших дітей.