Віта Ямборська » Олексій Бах – «композитор» в царині біології

Кожен, хто вперше буває в нашому місті в районі міської школи №5 цікавиться, яке відношення до Золотоноші має відомий композитор. Так, Золотоноша і золотонісці можуть пишатися, бо мають свого власного Баха. Та на відміну від відомого німецького композитора (який до речі теж народився в березні) наш став «композитором» в галузі природничих наук, натхненником і дослідником в царині біології.

17 березня 1857 року у Золотоноші в родині техніка-винокура народився син Олексій. Пізніше родина переїхала до Борисполя. Ще в дитячі роки батько познайомив сина з процесами бродіння, пробудив у хлопця інтерес до процесів, що відбуваються у живій природі. Під час навчання в Другій класичній київській гімназії (1867-1875) Олексій цікавився природничими науками. По закінченню гімназії батьки радили синові обрати шлях лікаря. Олексій же вбачав своє покликання в науці. В шкільному віці він ознайомився з працею Дмитра Менделєєва «Основи хімії», яка справила на майбутнього науковця велике значення.

Олексій Бах у 1879 році

У 1875 році Олексій Бах вступає на відділ природничих наук фізико-математичного факультету Київського університету. Не оминули Баха і революційні події, що точились у тогочасному студентському середовищі. В результаті за участь у студентських виступах студент Олексій Бах з 1878 по 1883 роки перебував під наглядом поліції у Новгородській губернії. Після повернення із заслання Олексій бере участь у створенні Київської організації «Народна воля». Під впливом популярного в ті часи вчення Карла Маркса Бах написав книгу «Царь Голод». За епіграф автор узяв слова поета Некрасова: «В мире есть царь: этот царь безпощаден. Голод названье ему…». У книзі Бах пише про розподіл праці, попит і пропозицію, конкуренцію та їхній вплив у визначенні цін на товари.

Після розгрому народовольчої організації у 1885 році Бах емігрує за кордон. Спочатку в 1890 році працює та відточує свої знання в лабораторіях Колеж де Франс (Париж), в 1891-1892 роках працює в США, в 1894 році переїздить до Швейцарії. В Женеві організовує лабораторію у власній квартирі. Проводить наукові дослідження що стали справжнім проривом в природничій галузі. У 1895 році Бах обґрунтовує свою теорію окислювальних процесів у живих організмах, яка увійшла в світову науку як теорія Баха-Енглера. За видані праці в галузі біохімії Лозанський університет присвоює йому звання доктора. У 1915 році Баха обрано президентом Швейцарського товариства природознавців.

Лабораторія у власній квартирі в Женеві

У 1917 році у шістдесятирічному віці вчений повертається на батьківщину. В цей час Олексій Бах організовує Центральну хімічну лабораторію, яку пізніше було реорганізовано в фізико-хімічний інститут ім. Я. Карпова. В 1920 році він засновує біохімічний інститут у системі Наркомату охорони здоров`я. У 1935 році створює інститут біохімії Академії наук СРСР і очолює його (був його директором до 1946 р.) . З 1935 по 1941 р. Олексій Миколайович був академіком і секретарем відділу хімічних наук АН СРСР. У 1945 році йому було присвоєно звання Героя соцпраці.

Багато відкриттів земляка збагатили природничу науку, ними користуємося і сьогодні. Беручи до рук скибку хліба, смакуючи справжнім «живим» пивом, ми навіть не замислюємось, що для покращення смакових якостей продуктів наш земляк проводив години наполегливої праці в лабораторії. Теоретичні праці Баха про ферменти стали науковою основою розвитку харчової промисловості. Завдяки наполегливій праці земляка було реконструйовано підприємства цукрової, тютюнової, чайної та інших галузей  харчової промисловості. Теорії вченого-біохіміка дали пояснення багатьом властивостям рослин: урожайності, цукристості, скоростиглості, морозо- і посухостійкості Поглиблене вивчення ферментів зерна і борошна дозволило значною мірою покращити процес випікання хліба.

Помер Олексій Бах 13 травня 1946 року на дев`яностому році життя і похований в Москві. У 1967 році до 110-ї річниці з Дня народження Олексія Миколайовича Баха в Золотоноші в сквері імені Баха було відкрито пам’ятник-погруддя відомому вченому. Автор – вчитель Золотоніської школи-інтернату Полікарп Орестович Швидкий. Зараз цей пам’ятник стоїть на подвір’ї міської ЗОШ № 5. В приміщенні Золотоніського  музею є експозиція, присвячена славному землякові.

Віта Ямборська,
директор Золотоніського краєзнавчого музею ім. М.Ф. Пономаренка

Олексій Бах разом із дружиною та онуками. Середина 1930-х років

Уривок наукової праці щодо перекисної теорії біологічного окислення, Журнал російської хімічної спілки, 1897 рік

Для довідки: Список наукових праць Олексія Миколайович Баха