В афганській війні Золотоніщина втратила шестеро своїх синів

15 лютого минає 31 рік з дня виведення радянських військ з Афганістану. Цього дня в Україні вшановували учасників бойових дій на території інших держав. Їх називали інтернаціоналістами, їхні пісні про «Чорний тюльпан» брали за живе сучасників, про них згадували до пам’ятних дат та забували. Це про них – воїнів Афганістану, які воювали у далекій гірській країні, відстоюючи політичні інтереси.

Видання Золотоноша.City розповідає, що шестеро представників Золотоніщини не повернулися з тієї чужої війни, назавжди залишившись молодими: рядовий Микола Ясир загинув 24 серпня 1981 року; рядовий Олександр Воронович – 8 червня 1982 року; рядовий Юрій Корзун – 25 серпня 1983 року; сержант Сергій Нос – 21 вересня 1983 року; старший лейтенант Олександр Невмивака – 21 квітня 1987 року; рядовий Віктор Харина – 1 вересня 1987 року. Це наша незагоєна рана, наш гіркий біль, який навіть з плином часу не минає…

Учора міські керманичі на чолі з Віталієм Войцехівським та голова Золотоніської РДА Дмитро Клименком, воїни-афганці, небайдужі громадяни провели мітинг біля пам’ятника воїнів-інтернаціоналістів у Меморіальному парку. Золотонісці схилили голови перед пам’яттю загиблих земляків, згадали їх світлим спогадом, поклали квіти до підніжжя пам`ятника.

«Вибух міни зупинив життя, осколки вп’ялися в тіло, збили панаму, пробили флягу, зрізали підсумок з магазинами. Воїн намагався руками вхопитися за небо. Аж тут з’явився птах, який став із загиблим одним цілим. За допомогою пташиних крил вони разом піднялися у височінь…» – ці слова учасника бойових дій із Золотоноші Анатолія Скрипника проймають кожне серце. Саме образ воїна-птаха ліг в основу створення пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам у Меморіальному парку Золотоноші, аналогу якого більше немає ніде.

Із самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників, багато з них, на жаль, загинуло.