Ірина Провозюк » Табір Maximum – виснажує, але дуже надихає

Моєю давньою мрією була робота у великому християнському проекті. Неймовірно, але зараз це стало реальністю: я працюю в “Максимумі”. Тут у мене є можливість використовувати ті здібності і таланти, які заклав у мене Бог.

Найяскравішим спогадом минулого літа для мене було знайомство з хлопчиком Кірілом. Він хворіє дитячим церебральним паралічем, тому прикутий до візка. Протягом заїзду я спостерігала за тим, як Кіріл намагався робити все те, що робили інші діти та дивувалась його незламності. Ми разом з ним вирізали фігурки з паперу, він танцював just dance, приймав участь у водних битвах, він був в усьому активний. І я чітко пам’ятаю як вперше побачила смуток на його обличчі. Ми приїхали до нашого мотузкового парку, і я почула від Кіріла:

– Я никогда туда не попаду.

– Чому? – запитала я.

– Разве ты не видишь? Я же на коляске.

Але вже через півгодини цей хлопчина спробував всю повноту екстриму, яку відчували його друзі. Парк у таборі обладнаний також для людей на інвалідних візках, що дає можливість їм самим переконатись, що не є гіршими за інших чи в чомусь обмеженими.

Радості і захоплення Кіріла не було меж. Це незабутній момент, який буде величезною підтримкою для мене в майбутньому. Неймовірно приємно відчути себе причасною до здійснення мрії дитини.

Я знаю, що служачи людям, я служу Богу. Проекти дуже виснажують. В них я викладаюся повністю. Проте це є величезним натхненням для мене.

Ірина Провозюк,
координатор програм в таборі Maximum.
Досвід роботи в таборах – близько 20-ти років.

Читайте також: