Лісовий патруль: як охороняють новорічні ялинки довкола Золотоноші [ФОТО]

Новорічний  бум – явище, котре торкається працівників багатьох сфер. Торгівці в цей період переживають справжню навалу покупців, рятувальники щохвилини перебувають у пересторозі через нехтування безпеки при опаленні,  освітяни завзято проводять свої «ялинки», без яких завершення року неможливе, а комунальники весь грудень активно працюють над розчищенням вулиць.

Не стають виключенням із правила і лісівники, адже для них грудень – не менш напружений період. Для запобігання проявам незаконних рубок хвойних насаджень протягом місяця на Черкащині триває операція «Новорічна ялинка». Не оминула увагою вона і Золотоніське лісове господарство. Як і годиться, тут посилено охорону спеціальних ялинкових плантацій та хвойних молодих насаджень – працівники державної лісової охорони цілодобово чатують на нелегальних заготівельників ялинок.

Традиційно лісівники співпрацюють з працівниками Нацполіції, Держекоінспекції, громадськістю – спільно проводять систематичні рейди. Про те, як патрулюють нашими лісами, ми дізнавалися минулого вік-енду, провівши день із відповідальними за охорону лісу фахівцями.

Субота, 10-та година ранку. Лісовий патруль на новенькому позашляховику «Ford» зустрічає нас у центрі Золотоноші. Автівка придбана навесні цього року для активного моніторингу лісових насаджень лівобережжя Черкащини. Сучасно, мобільно, оперативно – лісовий пожежний патруль презентували на початку травня в ході комплексних тактико-спеціальних навчань з ліквідації умовної лісової пожежі на базі Дахнівського лісництва. Тоді п’ять нових позашляховиків «Ford Ranger»  устаткували лісопожежними модулями, квадрокоптерами, GPS-трекерами, радіостанціями, пожежним інвентарем. Та цими функціями діяльність транспортних засобів не обмежилася, адже їхня прохідність знадобилася саме зараз, напередодні новорічних св’ят.

Стартуємо на багатогодинний маршрут із досвідченим водієм Володимиром Руденком, а також із провідним інженером з охорони і захисту лісу Анатолієм Богдановим. Досвідчений та ерудований уродженець Золотоноші спершу прочитав цікаву лекцію з історії міста, а вже потім запросив до автомобіля, оголосивши цікавий та насичений маршрут, котрим він патрулює ледь не щодня.

Перша зупинка – село Деньги і однойменне лісництво. Чепурна будівля на в’їзді до населеного пункту навіть не видає свого функціоналу, що прихований в її середині. Тут, окрім адміністративних кабінетів, розташований доволі цікавий об’єкт – пункт відеоспостереження за лісовими насадженнями. Техніка дійсно вражає. Недалеко звідси, на горі, на одній із веж мобільного зв’язку, Золотоніський лісгосп встановив потужну камеру для відеонагляду за лісами в пожежонебезпечний період. Пульт керування знаходиться на офісі Деньгівського лісництва. Оператор в реальному часі має змогу спостерігати за лісом на десятки кілометрів довкола. Про якість оптики лісівники жартують красномовно: мовляв, на золотоніському КП можливо навіть роздивитися номер посвідчення працівника поліції, котрий зупинив автомобільного порушника.

Далі рухаємося контрольними пунктами спостереження за можливими маршрутами «ялинкових браконьєрів». Одна із найбільш складних локацій – саме Деньгівське лісництво, адже переважно воно межує із чисельними дачними кооперативами, мешканці яких не завжди переймаються турботою про ліс.

Околиця Деньгів, урочище Козлівець. Майстер лісу Михайло Величко чергує тут щодня. Холод, вітер та хуртовину переживає завдяки вогнищу коло свого посту. Говорить, що в останні роки інтерес до новорічних ялинок значно спав. Дедалі більше людей переходять на штучні багаторічні різдвяні символи. Хіба що місцева молодь приходить із проханням «напатрати» гілочок для домашнього антуражу. З  сумом зазначає: лісівник в цей час частенько стає головним ворогом для місцевих, відмовляючись «по знайомству» віддати задарма ялинку.

Наступний пункт – обхід №6 між Деньгами та Благодатним. Чудове повітря та розкіш природи приваблює до лісу не лише жителів навколишніх кооперативів, але й мисливців. Із першими спілкується щоденно майстер лісу обходу №6 Анатолій Труба.

Порушників, за його словами, не видно давно. Хоча й тут діє також превентивна функція. Найбільше лісівникам запам’ятався момент, коли ціла родина крокувала до лісу, проте, побачивши патрульну машину, зашарілася та повернула додому. Їх початкові наміри були очевидно не пов’язані з турботою про природу.

З мисливцями ж спілкується зовсім інший працівник лісгоспу – інженер з охорони праці та за сумісництвом мисливствознавець Віталій Кривобород. Робота цікава: мисливствознавці ведуть облік тварин, планують їх вилов і розселення, проводять заходи щодо боротьби із шкідливими хижаками, стежать за здобиччю звірів, на яких оголошено полювання. Вони обстежують мисливські угіддя, розводять мисливських собак, контролюють роботу єгерів, ловлять браконьєрів. В нашому випадку фахівець перевіряв групу місцевих мисливців. Нагадав їм про основні правила полювання на території району та техніку безпеки при поводженні з зброєю.

Далі – Кедина Гора. Теж популярне місце для любителів безкоштовних ялинок. На посту нас зустрічає майстер лісу Вадим Гладун. «За час чергування надзвичайних подій не сталося», – цілком по-арміському доповідає  Анатолію Богданову лісівник.

Далі рухаємося в напрямку відомого серед місцевих рекреаційного пункту «Сонечко». Цю назву він отримав як роздоріжжя, дороги від якого ніби промені сонця прямують до місцевих сіл -Коробівки, Вільхів, Снігурівки, Кединої Гори.

Тут майстер лісу Вільхівського лісництва Сергій Пуха здивував нас своїм умінням розпалювання специфічного вогнища, яке називають «фінська свічка». Декілька елементарних дій із бензопилою – і звичайна колода перетворюється на справжній енергозберігаючий елемент.

Не минули і головний офіс Золотоніського лісового господарства. В рамках рейду цікавив у першу чергу магазин «Лісовичок», що розташовується на узбіччі автодороги Золотоноша – Кедина Гора. Саме тут лісівники реалізують ялинки за собівартістю, без посередників.

До того ж, покупець в цьому місці точно впевнений – деревця сосни цілком легальні. Це й продемонстрували наші попутники разом із продавцем. 21-ше століття диктує свої умови, тож нині кожен споживач може перевірити свою ялинку за допомогою смартфона. Така новація чимало допомогла у боротьбі із браконьєрством.

Лісівники – люди доволі неординарні. Ввічливі та начитані – це зрозуміло. Але й життя їхнє лісом не обмежується. У кожного своє хобі, котрому можна лише аплодувати. Хтось, як зазначалось вище, майстер фінської культури створення вогнищ, а ось Анатолій Богданов, як виявилось, ще й талановитий художник. І доволі нестандартний. Свої твори він пише… на кахлі! Деякі роботи продемонстрував у власному кабінеті. Майстерність рук та фантазія дійсно вражає!

Але нас чекає охорона молодих ялинок! Тому вирушаємо далі. Останній форпост перед Золотоношею – майстра лісу Михайла Шевчука. Локація в нього не менш відповідальна, адже вона – одна з найбільш популярних серед місцевих жителів в будь-яку пору року. Наприклад, навесні минулого року тут золотонісці проводили масову акцію із прибирання сміття, дізнавшись чимало нового про своїх земляків. Свій пост Михайло охороняє також біля вогнища з «фінськими» традиціями, а у вільний час творить казкові дерев’яні фігури у вигляді  зайців.

Ну а згодом – далечінь! Ліплявське лісництво, до якого за такої погоди ще й непросто дістатись. На щастя, патрульний «Ford» зовсім не знає перешкод, тому через 40 хвилин дрімоти і раптового пробудження на ямі перед Каневом, ми на місці.

І тут – головна перлина! Лісовий розсадник. Саме він забезпечує посадковим матеріалом увесь Золотоніський лісгосп.  Кожен сіянець тут плекають та доглядають, як немовля, аби згодом виростити могутній ліс для нащадків. Основну площу займає сосна звичайна, адже вона є головною лісоутворюючою породою нашого краю. Окрім того, тут вирощують сіянці акації білої, дуба звичайного та червоного.

Місцеві майстри лісу Станіслав Шевченко та Євген Гордовий провели екскурсію розсадником.

Його площа також охороняється, адже, за словами інженера Анатолія Богданова,  це – справжній дитячий садок для новорічних ялинок. До речі, більші за розміром дерева сосни що зростали тут, стали основою для головної різдвяної ялинки Золотоноші!

Зазначені ж лісові фахівці чергують неподалік. Кремезні чоловіки, фанати своєї справи- гроза браконьєрів, адже будь-який порушник в лісі не прагне зустрічі з ними…

Прохорівське лісництво. Ще у 40-50хх роках тут був артполігон, де землю нещадно випробовували гарматами. Опісля ухвалили рішення висадити ліс. Саджали переважно сосну. Адже жодна інша лісова  культура не змогла б закріпитися на цих рухомих пісках.

Зараз це – цілком дорослий 80-річний ліс. Але… Інші проблеми настали вже у 21 столітті –шкідники і зниження рівня ґрунтових вод.  Перше  – це нашестя шкідника, соснового пильщика. Раз на чотири роки він може влаштовувати справжню навалу: пошкоджує хвою, що призводить до засихання верхівок та загального ослаблення насаджень сосни. Борються з ним лісівники кардинально, проте клопоту ці комахи-шкідники додають чимало. А от інша біда –  зневоднення ґрунтів.  Один з можливих факторів цього – розташовані поряд лісу виробничі потужності відомої у країні корпорації з виробництва курятини. Окрім смороду у теплу пору року, курячі ферми  споживають чимало води. Воду з Дніпра власники не беруть, викачуючи її з  свердловин. Наслідок – значне падіння рівня води у колодязях навколишніх сіл, а також всихання сосни довкола…

Об’їхавши всі ці насадження, ми нарешті повернули свій маршрут у напрямку міста. Відвідали і Ліплявське лісництво, і решту постів охорони новорічних ялинок.

Цього дня надзвичайних подій не сталося. А ще більше впевненості у роботі лісівників надав наш фінішний пункт подорожі – центральна площа Золотоноші. І новорічна ялинка, складові частини якої тендітно вирощували лісівники: від збирання шишок, до кропіткої праці із висадження і оберігання цих традиційних різдвяних рослин.

Найбільше ж запам’яталася фраза інженера Богданова, котру він промовляв підлеглим на кожному посту у глухому лісі: «Тримайтеся, лишилося до Нового року недовго!». Дійсно, їм лишилося охороняти наше зелене надбання лише декілька діб. А далі… Далі будуть наступні лісові турботи. Але це вже зовсім інша історія.

Читайте також: