Новозеландська панянка із Золотоноші: Тетяна Сандерс пропагує українську культуру в далекій країні

Активна, цілеспрямована й наполеглива, а ще щаслива й неповторна українка – саме так позиціонує себе дівчина на далеких землях. І її чують й поважають. Тетяна Сандерс стала першим героєм нової рубрики громадсько-політичної газети “Златокрай” – «Золотонісці за кордоном».

У кожної пари своя історія незвичного знайомства, вона непередбачувана й довершена. А коли згадуєш вечір Х, дивуєшся, як все було задумано й продумано вищими силами, адже могло б бути безліч «якби»: а якби в той вечір залишилась вдома, а якби не поїхала в ту відпустку, не зайшла у ті ворота, якби не подивилась чи не поговорила… тоді б не відбулося доленосне знайомство.

Тетяна змалку була слухняною й стриманою, скромною, але наполегливою дівчиною, добре вчилася. Після закінчення СШІТ №2 вступила до Черкаського державного технологічного університету. За п’ять років отримала спеціальність економіста й влаштувалась бухгалтером у Золотоніську центральну районну лікарню, потім працювала в обласній. За деякий час переїхала до столиці і влаштувалась працювати за фахом. З чорнобровим Джефом познайомилася у всесвітній мережі інтернет. Він виявився місіонером з Нової Зеландії, пропагував протестантську віру.

Переписувались довго, потім Джеф заявив, що приїде в Україну. Зустрілися в Києві, провела екскурсію містом, відвідали Києво-Печерську лавру, там дівчина купила коханому православний хрестик. Він святиню не вдягнув, але в дар прийняв. Таня схилила голову: «Нічого в нас не вийде… я свою віру не зміню». З тим і розпрощались. Минали дні. Здавалося б який вихід із ситуації – дівчина – християнка, хлопець – протестант. Проте шляхи Господні незвідані. Молоді люди знайшли компроміс – охрестили Джефа на Марка – чоловік добровільно прийняв християнство. Обвінчалися в Золотоноші, жити полетіли до Нової Зеландії.

Перш за все на новій Батьківщині дівчину вразили жителі невеликого містечка: усміхнені й привітні. Казала мамі, що аж щелепи зводить – так часто посміхалася всім. Тривала історична ізоляція і віддаленість від інших континентів, створила унікальний і багато в чому неповторний природний світ островів Нової Зеландії, що відрізняється великою кількістю ендемічних рослин і птахів. Чисте повітря й неповторна природа – додають остаточних штрихів до ідеальної картини.

Зараз Тетяна разом з чоловіком проживають у власному будинку, виховують трьох дітей – дев’ятирічну Марію, 6-літнього Александра й однорічного Антіна.

На роботу вийшла не відразу. Спочатку закінчила курси з поглибленого вивчення англійської мови, брала уроки малювання. У 36 років вступила до університету на два факультети: історії, оборони та економічний. Зараз працює бухгалтером, до речі ця професія у Новій Зеландії вважається почесною, а люди цієї сфери у великій повазі.

Окрім того, наша землячка в Новій Зеландії пропагує рідну культуру й традиції – вона очолює українську спільноту у своєму регіоні. 24 березня цього року в Палмерстоні проходив другий найбільший фестиваль культури. Було виставлено близько 100 наметів, представлені культури різних націй. 24 представники із різних посольств оцінювали цей фестиваль. Українська спільнота Ukraiman Edukational and Suport Trust під керівництвом Тетяни Сандерс (Кібальник) отримала перемогу.

Українська спільнота показала новозеландцям унікальну етнічну культуру, ознайомила з традиціями, кухнею нашого народу, показала інтерактивне навчання дітей, художню самодіяльність, – писали місцеві газети.

Читайте також: