Діти, вчителі, батьки: Золотоніська гімназія втілила масштабний автентичний проект [ФОТО]

Важливий волонтерський проект завершено днями в стінах Золотоніської гімназії. Колись завжди темний і забутий коридор, що всі роки вів до трудової майстерні, а в недалекому майбутньому стане входом до міського басейну, віднині засяяв новими барвами. Мова йде не просто про косметичний ремонт, а про повноцінне дизайнерське рішення. Воно перетворило чергове приміщення навчального закладу на одне з найбільш автентичних місць Золотоноші.

Автор ідеї – відомий в місті спортсмен та волонтер Олексій Дробязко, який одночасно й виступає в ролі батька двох учнів гімназії. Проект далеко не перший, адже руками Олексія та його однодумців раніше вже була реконструйована їдальня школи та коридор перед приміщенням для харчування. Цього разу чоловік вирішив поєднати приємне з корисним – консолідувати зусилля золотонісців та надати серію майстер-класів для тутешніх дітлахів, котрі отримали чимало досвіду в сфері декорування приміщень.

Нині цей коридор, що всі роки від початку відкриття будівлі був фактично на задвірках школи, перетворився, як кажуть в гімназії, на справжній Лас-Вегас. Проте, не американський, а цілком-таки вітчизняний, з незабутнім автентичним присмаком. Шедеври дерев’яного декору з елементами традиційних українських прикрас доповнюються виставками та галереями шкільних майстрів різних поколінь. Все це наповнюється яскравими барвами завдяки запроектованій інсталяції різнокольорового LED-освітлення.

Раніше найменш відвідувана локація навчального закладу, віднедавна вона стала однією з найбільш популярних для прогулянок. Тут одні діти пізнають чарівну українську автентичність, інші – розповідають про елементи, створені їхніми ж руками. Про популярність локації свідчить хоча б той факт, що від заступника директора вже пролунала пропозиція щодо внесення коридору до списку чергування вчителів на перервах.

Сам дизайн цього приміщення зовсім невипадковий, адже він – єдина артерія, що проводить дітлахів до двох майстерень трудового навчання, де під проводом Григорія Блажка та Тетяни Ширай вже котрий рік юнаки та дівчата відтворюють справжні шедеври народної творчості. Найкращі з них і стають експонатами імпровізованої виставки. До, речі, мова йде не лише про рукоділля. Приміром, стіни цього приміщення на справжню галерею петриківського розпису перетворила випускниця 2014 року Едіта Бароян. Для неї, як і для багатьох її друзів, це далеко не перший досвід допомоги рідній школі.

Починалося ж все із банального оголошення для батьків про толоку. Небайдужі члени шкільної родини напрочуд дружно і вчасно розпочали свою нелегку роботу ще в жовтні, підготувавши основу для майбутнього диву.

Другий етап – закупівля матеріалів. Цей тягар взяли на себе золотоніський депутат обласної ради Віктор Полозов та місцевий підприємець Олена Сокирка. Деревину традиційно надав Золотоніський лісгосп в особі його керівника Миколи Баса. Наступний крок – творчий і просвітницький. Тут вже головну роль зіграли волонтери-професіонали на чолі зі згаданим вище Олесієм Дробязком. Перш за все, долучились до праці не лише дорослі, але й діти. Хай внесок їхній і не такий великий, проте зроблений він власними руками.

Тим часом, на уроках трудового навчання, після відповідних майстер-класів, гімназисти середньої та старшої ланки успішно «зістарювали» деревину. Змайстровані вироби і стали майбутньою прикрасою коридору. На думку вчителя трудового навчання Григорія Блажка, яку він разом з Дробязком зумів донести до своїх підопічних, справжній чоловік у своєму будинку має бути не лише господарем. Передусім він повинен ще й уміти вправно вкрутити лампочку, забити цвях, повісити картину. А якщо ще й вирізати до неї рамочку, чи  додати у дизайн квартири власні вироби, то ти вже – справжній домашній герой. Це й стало справжньою мотивацією для гімназійних  юнаків: самоствердитись, самовиразитись, пізнати і творити нове. А ще-залишити рідній школі пам’ятний дарунок.

Обробка бруса, художнє нанесення зарубок, шліфування, полірування, “імітація шашілі”, лакування, фарбування – все це стало дуже корисним доповненням до навчального процесу гімназистів.

– Звісно, дуже прикро констатувати, що волонтерство в Україні відродила саме війна… Але взаємодопомога активно поширюється і на буденні проекти. І це дуже тішить, – коментує останній проект директор гімназії Любов Денисюк.

Педагог вражена перш за все небайдужістю усіх учасників процесу, позаяк кожен доклав сюжди максимум зусиль.

– Спершу прийшли батьки, підготували основу. Потім діти разом зі своїм учителем трудового навчання. Міг би сказати: “не можу”, “не вмію”. Але ж ні! Сам технологію вивчив, сам і гімназистам передав. В цілому ж, починаючи від “петриківки”, закінчуючи деревиною – це все волонтерський внесок, – констатує очільник навчального закладу.

На її думку, українці таки здатні на неймовірні речі. Мовляв, якщо є воля щось зробити – було б бажання. Тоді все робиться швидко та ефективно, не виникає жодних проблем.

– Чесно зізнаюсь, проект ще й не завершений, але вже вималювався його фінальний вигляд, в який на початку мало хто вірив. Але ми твердо знаємо: якщо починати разом і з любов’ю, то результати будуть фантастичні. Переконайтеся в цьому самі, – резюмує Денисюк.

Читайте також:

comments powered by HyperComments