90 років тому народився поет-пісенник Микола Негода

9 січня мало б виповнитися 90 років поету-пісеннику Миколі Негоді. Вершиною його творчості стала пісня «Степом, степом…», яка була написана у місті Золотоноша. Негода народився у 1928 році в селі Бузукові Черкаського району. З 13-ти років майбутній письменник взяв участь в партизанському русі опору гітлерівським загарбникам – був зв’язковим у секретаря підпільного райкому компартії Сергія Пальохи, а згодом – розвідником партизанського загону під командуванням Петра Дубового.

Помер у ніч проти 11 вересня 2008 на 81-му році життя. Автор багатьох віршів, пісень, прозаїчних творів. Найбільш відомим став твір “Степом, степом…”, який поклав на музику композитор Анатолій Пашкевич. На слова Миколи Негоди написано чимало й інших відомих пісень – “Летять білі чайки”, “Земле моя, земле”, “Над колискою сина”, “За полем розлогим”, “Тоне море неозоре”, “Чигиринська дума”, “Діброво зелена” та інші.

Микола Негода – почесний громадянин Черкас, лауреат обласної літературної премії ім. Василя Симоненка, заслужений діяч мистецтв України. Йому надано почесне звання «Незгасний талант». Нагороджений орденами «Знак Пошани» (двома), «За мужність», «За заслуги» ІІІ ступеня та багатьма медалями.

Минулого року, в рамках святкування 441-ї річниці з Дня заснування Золотоноші, на фасаді місцевого готелю встановлено меморіальну дошку, присвячену Миколі Негоді та Анатолію Пашкевичу. Саме тут у 1966 році вони й створили згаданий спільний твір – пісню «Степом, степом…». Народилася вона за одну ніч. У готелі, готуючись до чергового урочистого заходу, зібралися музиканти, літератори та артисти. На пропозицію Пашкевича «написати так, щоб за душу взяло», черкаський поет Негода запропонував свій вірш. На ранок пісня була готова, але не всі одразу її сприйняли. Тільки коли у 1967 році, пролунавши у виконанні солістки Черкаського народного хору Ольги Павловської, пісня стала народною.

Читайте також:

comments powered by HyperComments