В ЦРЛ поділились рецептами “успіху” організації опалення

Нес­кін­чен­на іс­то­рія з ор­га­ні­за­ці­єю про­це­су опа­лен­ня у Зо­ло­то­нісь­кій цен­траль­ній ра­йон­ній лі­кар­ні все-та­ки от­ри­мує своє про­дов­жен­ня. Піс­ля скан­даль­ної пуб­лі­ка­ції про особ­ли­вос­ті ос­во­єн­ня рин­ку де­я­ки­ми ком­па­ні­я­ми, ме­дич­ний зак­лад оп­ри­люд­нив ма­те­рі­ал за на­чеб­то ав­торс­тва го­лов­но­го лі­ка­ря, де той пред­ста­вив свою вер­сію по­дій, що від­бу­ва­ли­ся про­тя­гом ос­тан­ніх двох ро­ків. Текст ве­ли­кий, емо­цій­ний, у ба­га­тьох мо­мен­тах на­чеб­то і пра­виль­ний. Про­те не мож­на прой­ти повз де­кіль­ка фактів, про які ке­рів­ник ЦРЛ чо­мусь за­був зга­да­ти у цій “фа­хо­вій” (як анон­су­вав її один з по­міч­ни­ків ра­йон­но­го очіль­ни­ка) стат­ті.

Най­пер­ше, що ки­да­єть­ся в очі, так це те­за про те, як весь час, із да­ле­ко­го 1992 ро­ку, пос­лу­ги га­зо­вої ко­тель­ні оп­ла­чу­ва­ли­ся вик­люч­но з ра­йон­но­го бюд­же­ту. Тут вар­то на­га­да­ти, що лі­кар­ня – це все-та­ки об­’єкт спіль­но­го фі­нан­су­ван­ня. Був ним і ли­ша­єть­ся. Не див­ля­чись на зви­ну­ва­чен­ня, що час­то лу­на­ють з різ­них бо­ків, кош­ти на жит­тє­ді­яль­ність над­хо­дять з обох бюд­же­тів – ра­йон­но­го і місь­ко­го. Більш глиб­ше із су­ма­ми, які міс­то нап­ра­ви­ло на ЦРЛ хо­ча б у цьо­му ро­ці, ви мо­же­те оз­на­йо­ми­ти­ся по­руч.

Дру­гий мо­мент. Мож­ли­во, для ко­гось “зо­се­ред­жен­ня всіх ко­му­наль­них служб міс­та” в ру­ках КП “Місь­кий во­до­ка­нал” – це тра­ге­дія, а от меш­кан­ці Зо­ло­то­но­ші піс­ля де­я­ко­го роз­ши­рен­ня ви­дів ді­яль­нос­ті якісь змі­ни та й від­чу­ли. Хо­ча б на­га­да­є­мо ви­ве­зен­ня сміт­тя, що не йде в жод­не по­рів­нян­ня з ха­о­сом, який пам­’я­та­є­мо до 2011 ро­ку. Або ж ор­га­ні­за­цію аль­тер­на­тив­но­го опа­лен­ня у нав­чаль­них зак­ла­дах.

Роз­по­ві­да­ю­чи про “важ­кі ча­си”, ав­тор ма­те­рі­а­лу та­кож зов­сім за­був зга­да­ти про те, що чо­мусь ра­ні­ше, зні­ма­ю­чи будь-які ко­ро­ни, очіль­ни­ки ра­йо­ну і міс­та, го­лов­ні ін­же­не­ри та ме­дич­ні по­са­дов­ці зав­жди сі­да­ли за круг­лий стіл пе­ре­мо­вин. І зби­ра­ли­ся не прос­то так, ад­же з 2011 ро­ку для ЦРЛ зав­жди іс­ну­вав най­ниж­чий та­риф у міс­ті (це до­тич­но під­твер­джує і сам Сер­гій Примак нап­ри­кін­ці сво­го тек­сту). Мож­ли­во, для ко­гось лу­на­ти­ме й див­но, але спе­ці­аль­но зад­ля цьо­го заз­ви­чай ух­ва­лю­ва­ло­ся ок­ре­ме рі­шен­ня: до під­при­ємств, на­се­лен­ня та бюд­жет­них ус­та­нов до­да­ва­ла­ся чет­вер­та ка­те­го­рія спо­жи­ва­чів теп­ла – цен­траль­на ра­йон­на лі­кар­ня. Сю­ди ж до­да­мо без­кош­тов­не об­слу­го­ву­ван­ня ме­реж. Чи не ці важ­кі часи зга­ду­ють­ся у ма­те­рі­а­лі?

Особ­ли­во ж склад­ний пе­рі­од нас­тав, на­пев­не, то­ді, ко­ли од­ра­зу піс­ля приз­на­чен­ня но­во­го ке­рів­ни­ка РДА бу­ла зіб­ра­на роз­ши­ре­на на­ра­да за учас­ті по­са­дов­ців міс­та і ра­йо­ну, ко­му­наль­ни­ків та го­лов­но­го лі­ка­ря. Від­бу­ла­ся во­на 26 лю­то­го 2015 ро­ку. Са­ме там “Місь­кий во­до­ка­нал” в осо­бі Сер­гія Куз­нє­цо­ва про­по­ну­вав кон­крет­ні шля­хи і ме­то­ди еко­но­мії спіль­них ре­сур­сів. Зай­шла то­ді мо­ва і про пе­ре­ве­ден­ня праль­ні на елек­тро­наг­рі­ван­ня, щоб, як го­во­рить ке­рів­ник ЦРЛ, у 30-гра­дус­ну спе­ку га­зо­вий ко­тел не пра­цю­вав на пов­ну по­туж­ність, а “зай­вий пар” не опа­лю­вав га­ра­жі. Еко­но­мія тіль­ки піс­ля пер­ших про­по­зи­цій і про­ра­хун­ків, за за­ду­мом ав­то­рів, ма­ла скла­да­ти по­над два міль­йо­ни гри­вень на рік. Да­лі, як ві­до­мо, ко­му­наль­не під­при­ємс­тво свої кро­ки до еко­но­мії бюд­жет­них кош­тів не при­пи­ни­ло. І по­ки ра­йон­на вла­да, як зга­ду­єть­ся у тек­сті, ха­па­ла­ся за го­ло­ву, “Во­до­ка­нал” роз­по­чав про­цес ре­конс­трук­ції ко­те­лень зад­ля пе­ре­хо­ду на аль­тер­на­тив­ні ви­ди опа­лен­ня. Ще до по­я­ви сум­ноз­віс­но­го “Аль­тер Енер­джі” на міс­це­во­му рин­ку. Пер­ша ре­ак­ція від ЦРЛ – не по­тік ра­дос­ті за вис­траж­да­ну еко­но­мію, а скар­ги на те, що ко­му­наль­ни­ки здій­сню­ють ре­конс­трук­цію на те­ри­то­рії лі­кар­ні.

У ра­йон­них ка­бі­не­тах про пла­ни з при­во­ду то­таль­ної еко­но­мії зна­ли прек­рас­но, але про­цес бу­ло не зу­пи­ни­ти – міс­це­вий сег­мент пос­та­чан­ня теп­ла ста­ли стрім­ко за­во­йо­ву­ва­ти сто­лич­ні енер­ге­ти­ки. Як тут від­мо­виш, як­що сам на­род­ний де­пу­тат з три­бу­ни пал­ко роз­по­ві­дав про утис­ки “Аль­тер Енер­джі” на Чер­ка­щи­ні? І за­бу­ває ав­тор стат­ті тут по­яс­ни­ти ці­ка­вий мо­мент: як­що лі­кар­ня і ра­йон­на вла­да бу­ли так за­ці­кав­ле­ні в еко­но­мії та по­шу­ку аль­тер­на­тив­них шля­хів теп­ло­пос­та­чан­ня, чо­му ж не за­без­пе­чи­ли бо­дай якусь кон­кур­сну ос­но­ву? Щоб по-чес­но­му і від­кри­то КП “Місь­кий во­до­ка­нал”, “Ук­рТеп­ло” та “Аль­тер Енер­джі” зап­ро­по­ну­ва­ли свої ва­рі­ан­ти, най­ви­гід­ні­ший з яких мож­на смі­ли­во оби­ра­ти. На­то­мість бу­ли прос­то про­ве­де­ні пе­ре­мо­ви­ни нап­ря­му із, на­пев­не, вкрай пот­ріб­ни­ми “ін­вес­то­ра­ми”, які до ку­пи ще й от­ри­ма­ли ряд об­’єк­тів на те­ри­то­рії Зо­ло­то­ні­щи­ни. Це на­віть як­що не зга­ду­ва­ти про те, що “Во­до­ка­нал” – під­при­єм­с­тво ко­му­наль­не, кот­ре пла­тить по­дат­ки до міс­це­во­го бюд­же­ту та за­без­пе­чує ро­бо­тою дві з по­ло­ви­ною сот­ні міс­це­вих жи­те­лів. Але ко­му ж ті лю­ди у ви­щих біз­нес-ін­те­ре­сах ці­ка­ві?

А от чи не най­біль­шу пос­міш­ку вик­ли­ка­ють вже те­пе­ріш­ні пох­валь­ні сло­ва го­лов­но­го лі­ка­ря про те, як ки­ївсь­кі енер­ге­ти­ки без­кош­тов­но вста­но­ви­ли блоч­но-мо­дуль­ну ко­тель­ню на пе­ле­тах. Так, дій­сно, без­кош­тов­но, від ду­ші. Але з пун­ктом у до­го­во­рі про те, що лі­кар­ня зо­бо­в’я­зу­єть­ся зго­дом ви­ку­пи­ти цей об­’єкт. Що й зро­би­ли зов­сім не­що­дав­но за якісь там 1 міль­йон 250 ти­сяч гри­вень. За був­ший у вжит­ку об­’єкт. Сю­ди ж до­дай­те 20% ПДВ. До сло­ва, згід­но з про­ек­том, у 2015 ро­ці один з твер­до­па­лив­них кот­лів від “Місь­ко­го во­до­ка­на­лу” кош­ту­вав 295 ти­сяч гри­вень, ін­ший – 390. Це так, для по­рів­нян­ня…

І те­пер те­зи про те, як ке­рів­ниц­тво ме­дич­но­го зак­ла­ду “спра­цю­ва­ло на ви­пе­ред­жен­ня”, ви­ку­пив­ши ко­тел, виг­ля­да­ють як мі­ні­мум на­тяг­ну­то. Особ­ли­ве ви­пе­ред­жен­ня спос­те­рі­га­є­мо у пе­ре­бо­ях з пос­та­чан­ням теп­ла, які ут­во­ри­ли­ся че­рез ба­наль­ну від­сут­ність про­фі­лак­ти­ки, ко­ли її тре­ба бу­ло здій­сню­ва­ти – влітку.

“Бо­рі­те­ся – по­бо­ре­те” – ледь не єди­ний вис­лів у на­шу­мі­лій пуб­лі­ка­ції, кот­рий дій­сно не вик­ли­кає жод­них пи­тань.

ПО­КИ ВЕР­СТАВ­СЯ НО­МЕР. За по­ві­дом­лен­ня­ми зо­ло­то­ніс­ців, сьо­год­ні тем­пе­ра­ту­ра по­віт­ря у нев­ро­ло­гіч­но­му від­ді­лен­ні, що опа­лю­єть­ся “без­кош­тов­ним” ди­во-кот­лом, три­ма­єть­ся на рів­ні 17-18 гра­ду­сів…

За матеріалами тижневика “Златокрай”
(№48 від 30.11.2017 р.)

Читайте також:

comments powered by HyperComments