Успіхи обдарованих золотоніських бандуристів

Від на­ших пред­ків от­ри­ма­ли ми у спа­док не­пов­тор­ний му­зич­ний інс­тру­мент – бан­ду­ру, ана­ло­гів якій не­має у сві­ті. Ще у се­ред­ні ві­ки ман­дру­ва­ли Ук­ра­ї­ною від се­ла до се­ла, у суп­ро­во­ді хлоп­чи­ків-по­во­ди­рів, слі­пі стар­ці – коб­за­рі. Цей му­зич­ний інс­тру­мент чи коб­зу во­зи­ли із со­бою во­ле­люб­ні ук­ра­їнсь­кі ли­ца­рі – ко­за­ки. Ко­ли ко­заць­ка ду­ша пла­ка­ла і ту­жи­ла за рід­ним кра­єм та ко­ха­ною дів­чи­ною, пла­ка­ла і ту­жи­ла з нею й бан­ду­ра. Су­час­на ака­де­міч­на бан­ду­ра – це інс­тру­мент, який прой­шов дов­гий шлях роз­вит­ку та ста­нов­лен­ня. На­ра­зі во­на є як соль­ним ан­сам­бле­вим інс­тру­мен­том, так і вхо­дить до ор­кес­тро­во­го скла­ду на­род­них інс­тру­мен­тів та чу­до­во по­єд­ну­єть­ся з кла­сич­ни­ми і елек­трон­ни­ми.

У Зо­ло­то­нісь­кій ди­тя­чій му­зич­ній шко­лі ось уже 30 ро­ків пра­цює вик­ла­да­чем по кла­су бан­ду­ри Ка­те­ри­на Сол­да­то­ва. Ви­со­коп­ро­фе­сій­ний пе­да­гог, яко­го люб­лять ді­ти, а її уч­ні по­ка­зу­ють ста­біль­но ви­со­кі ре­зуль­та­ти у нав­чан­ні. Під її ке­рів­ниц­твом ан­самбль бан­ду­рис­тів біль­ше де­ся­ти ро­ків є пос­тій­ним учас­ни­ком об­лас­но­го ог­ля­ду-кон­кур­су об­да­ро­ва­них уч­нів по­чат­ко­вих мис­тець­ких нав­чаль­них зак­ла­дів і зав­жди ви­бо­рює при­зо­ві міс­ця, зде­біль­шо­го пер­ше. Анас­та­сія Ма­кі­на, Ан­на Си­до­рен­ко і Со­фія Пу­ти­нець – дип­ло­ман­ти Все­ук­ра­їнсь­ко­го кон­кур­су, що про­хо­дить у Кро­пив­ниць­ко­му, де зби­ра­ють­ся об­да­ро­ва­ні му­зи­кан­ти з усі­єї Ук­ра­ї­ни. Не від­ста­ють від сво­їх стар­ших то­ва­ри­шів і Ан­на По­го­рє­ло­ва та Анас­та­сія Си­до­рен­ко, здо­бу­ва­ю­чи при­зо­ві міс­ця на об­лас­но­му рів­ні. Ді­ти із за­до­во­лен­ням вис­ту­па­ють і у сті­нах рід­ної му­зич­ної шко­ли, на сце­ні місь­ко­го Бу­дин­ку куль­ту­ри, у за­галь­но­ос­віт­ніх зак­ла­дах.

Де­я­кі учас­ни­ки ан­сам­блю бан­ду­рис­тів про­дов­жи­ли нав­чан­ня у се­ред­ніх та ви­щих мис­тець­ких нав­чаль­них зак­ла­дах. Олек­сандр Мі­рош­ни­чен­ко за­кін­чив Стрі­тівсь­ку ви­щу пе­да­го­гіч­ну шко­лу коб­зарсь­ко­го мис­тец­тва та ін­сти­тут мис­тецтв Ки­ївсь­ко­го пе­да­го­гіч­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Б. Грін­чен­ка. Вис­ту­пає на сце­нах сто­лич­них та ре­гі­о­наль­них те­ат­рів. У цьо­му ро­ці до Чер­кась­ко­го му­зич­но­го учи­ли­ща іме­ні С.С. Гу­ла­ка-Ар­те­мовсь­ко­го всту­пи­ла Ан­на Си­до­рен­ко. У нас­туп­но­му ро­ці пла­нує про­дов­жи­ти тут свій про­фе­сій­ний роз­ви­ток Со­фія Пу­ти­нець.

Су­час­на бан­ду­ра вже вий­шла за рам­ки ук­ра­їнсь­ких пі­сень. Ан­самбль із за­до­во­лен­ням ви­ко­нує тво­ри за­ру­біж­них ком­по­зи­то­рів, су­час­ні ес­трад­ні ком­по­зи­ції. Ду­же ці­ка­во бан­ду­ра зву­чить під аком­па­не­мент фор­те­пі­а­но, під фо­ног­ра­му. Не­да­рем­но цей інс­тру­мент на­зи­ва­ють “сріб­ни­ми стру­на­ми Ук­ра­ї­ни”.

За матеріалами тижневика “Златокрай”

Читайте також:

comments powered by HyperComments