Золотоніські школи модернізують, не очікуючи волі столичних депутатів

   Гімназія ім. С. Д. Скляренка та спеціалізована школа №2 інформаційних технологій –  золотоніські навчальні заклади, які серед сотні прогресивних українських шкіл стали на шлях впровадження нового державного стандарту початкової освіти та водночас є інноваційними закладами області. На тверде переконання міського голови Віталія Войцехівського, найнадійніші капіталовкладення – це інвестиції в наших дітей, у завтрашнє майбутнє. Тому освітянські проблеми міста завжди й вирішуються першочергово. 

   Вже сьогодні освіта Золотоноші – галузь, якою можна пишатися, адже і учні, і їхні наставники є призерами обласних, всеукраїнських олімпіад і конкурсів. Але, зрозуміло, що впровадження нових стандартів неможливе без фінансового підґрунтя. Саме тому лише за 6 місяців цього року на цю галузь було направлено понад 3 мільйони гривень з міського, обласного та державного бюджетів. На виділені кошти у навчальних закладах оснастять кабінети хімії, фізики, біології, придбають мультимедійне обладнання. Ось уже у розпал святкування Дня козацтва та Дня захисників України наша гімназія отримала довгоочікуваний подарунок від Черкаської обласної державної адміністрації та управління освіти і науки ЧОДА. «Щиро вдячні мужнім захисникам інтересів дітей, освіти, адже Україна майбутнього – у руках нового покоління! Адміністрація, батьки та учні святкують цю подію і з нетерпінням очікують оновлених кабінетів хімії, фізики та біології, адже саме для цих кабінетів було придбано вартісне обладнання», – емоційно прокоментувала цю подію директор закладу Любов Денисюк.

   Тому більш ніж дивно було читати черговий опус від незнайомого автора в газеті «Черкаський кур’єр» про те, що керівники Золотоноші «проігнорували співпрацю з народним депутатом в частині розподілу коштів з фонду соціально-економічного розвитку на мажоритарні округи. Вони фактично відмовилися надати народному депутатові звернення з переліком об’єктів і потреб для фінансування». Зате результатами  «колосальної» депутатської роботи Владислав Голуб поспішив похвалитися на сторінках власного видання, не забувши при цьому подякувати керманичам усіх районних центрів області за те, що звертаються до нього за допомогою: «У вересні Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розподіл коштів з Фонду соціально-економічного розвитку на мажоритарні округи. За сприяння народного депутата Владислава Голуба на потреби Канівщини, Золотоніщини та частини Черкаського району і Черкас додатково виділили 5 млн гривень державної субвенції». Хоча навіть з цих слів стає зрозуміло, що гроші, які начебто “вибивав” народний обранець на округ, виділені урядом, а така процедура відбувається на підставі листа губернатора, і нардеп тут насправді ні до чого. А Золотоноша, яка не хоче дружити (читай “хвалити”) з депутатом, отримала державних коштів найбільше. За словами все тієї ж публікації, з 5 мільйонів гривень 250 тисяч грн буде спрямовано на ремонт, а точніше заміну вікон у гуртожитку професійного ліцею по вул. Шевченка, 33. Ну, що ж, для Золотоноші не так і багато, але, як кажуть, і за це спасибі. Бо й не пам’ятаємо вже, коли «народний» балував нас своєю увагою. Тому вдячність за співпрацю районним очільникам, мабуть, була швидше прелюдією до того, щоб і тут не забути клюнути «недалекоглядних», за його словами, керівників нашого міста. Ця позиція була розцінена народним як цинічна.

  У чому ж полягає цинізм місцевих очільників? Невже в тому, що, не чекаючи поблажливих подачок і тривалого, силозатратного процесу «вибивання» коштів у колег Верховної Ради, самотужки шукають шляхи для матеріального забезпечення навчальних закладів, стукають у двері вищих посадовців? І починають це не у вересні – у розпал навчального процесу, а задовго до нього. Результати цієї праці очевидні. Незабаром очікується надходження ще 2 млн 100 тис. грн, які будуть використані на встановлення вікон та закупівлю нового комп’ютерного обладнання для шкіл міста. І, звичайно ж (ми звикли до цього), без сприяння «народного». Коли надійдуть обіцяні на ремонт ліцею кошти і державний заклад засяє новими вікнами – це теж стане помітним відразу і багатьом. Дай Боже, аби тільки обіцяний транш не довелося повернути в кінці року знову у державну казну.

За матеріалами тижневика “Златокрай”