Знайти та покарати: золотоніський депутат звернувся до прокуратури з приводу декомунізації будівель і пам’ятників

Відмінність державного діяча від політика в тім, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч — на наступне покоління. Ця легендарна фраза Вінстона Черчілля як ніколи актуальна для України нині, коли народні обранці органів місцевого самоврядування майже остаточно поділилися на два табори – депутати-державники та депутати-політики. Других, окрім яскравого політичного забарвлення (в кожного – свого) вирізняє зазвичай один важливий показник – відверте небажання йти на повноцінний та всеосяжний контакт із громадою не з числа власного електорату. Легше прес-релізами, річними звітами та депутатськими запитами. Менше питань, менше часу на пошук відповідей.

Золотоніський обранець в обласній раді жагою до законності та порядку днями додав трохи роботи представникам прокуратури. База кримінальних проваджень Черкащини відтепер має поповнитись ще принаймні трьома справами, в рамках яких слід негайно знайти і покарати тих, хто досі не позбувся символів комуністичного режиму. Стосовно двох з них, мова йде про будівлю ресторану «Весна», де на фронтоні розміщений серп і молот, а також Технікум ветеринарної медицини, будівля якого має п’ятикутну зірку на фасаді.

«Прошу відкрити кримінальне провадження за порушення зазначеного вище Закону України щодо пропаганди символів комуністичного режиму та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності». З таким проханням епістолярно звернувся до обласного прокурора золотоніський депутат в Облраді Олександр Лошков. Ну як золотоніський… Обирався він, взагалі-то не мажоритарно, а в якості першого номеру в списку ВО «Свобода». Тому і бодай якоїсь прив’язки до регіону можна не роботи. Це, за великим рахунком, показала і практика, адже наше місто зазвичай представляють в області трохи інші обранці.

Хоча й справді, порушення закону про декомунізацію припустиме? Ні. Будь-яке порушення закону в правовій державі неприпустиме апріорі. Звернення до правоохоронних органів з приводу порушення закону припустиме? Так. Посилаємося на попередню тезу про правову державу. Але в той же час, вчинок логічний? Законний. Але не зовсім логічний. І ось тут варто спинитися детальніше.

Як би вчинив типовий депутат-державник, яких в тій самій міській раді більш ніж достатньо (без прізвищ, ніхто нікого не піарить, всі все бачать)? Що б зробив обранець, делегований до місцевої ради для представництва інтересів громади у владі? Все просто і по-людськи. Зайшов би і відкрито сказав: «Євдокіє Василівно (технікум), або Володимире Олексійовичу (РайСТ), ну що ж це біда вас на фасаді? Ну давайте ж прибирати. Як депутат закликаю!». Народ в Золотоноші, згідно зі спостереженнями, в більшості своїй безконфліктний і поради представників влади (тим більше обласної!) сприймає дуже гарно. Крім того, в разі відсутності реакції, або ж просто для профілактики, можна й завітати до виконкому, наприклад. Порадити посадовцям, щоб звернули уваги на безчинство. Нагадати про проблему на сесії міської ради. Таки ж ціла фракція «Свободи» відбуває каденцію. Хоча ні, не варіант. От саме що й «відбуває», вперто продовжуючи ігнорувати будь-які бюджетні питання, не висуваючи претензій і не пропонуючи альтернативи, а лишень аргументуючи це якоюсь позицією партії.

В будь-якому разі, варіантів вирішення питання дуже багато. Для депутата-державника, звісно. Для депутатів тієї ж міської ради, яких золотонісці бачать щодня в десятках кабінетів установ, підприємств та організацій. Тих, хто прагне дійсно вирішити проблемні питання. Тих, хто не боїться безпосереднього спілкування зі своїми ж виборцями. Навіть під час конфліктних ситуацій.

Що зробить в такому випадку депутат-політик? Правильно. Відразу напише лист прокурору. Добре, що не генеральному. Хоча ні, це – прерогатива на щабель вищих народних обранців. З таким «сприянням» Золотоноша вже знайома достатньо.

І повертаємося до поставлених вище питань. Законно? Так. Логічно? З точки зору державника – ні. З точки зору людських відносин – категоричне «ні». Як мінімум, все можна вирішити швидше, надійніше і ефективніше. Увімкнувши недоступну деяким політикам функцію «спілкування». Це складно, як виявляється. Сухий залишок – купа нервів відповідальних осіб, що дійсно допустили халатність, не демонтувавши символіку, і купа робочого часу та сотні списаних паперів для правоохоронців, які зі злочинністю будуть боротися от саме в рамках цих кримінальних проваджень. Прекрасна оптимізація державних витрат! Натомість дуже очікуємо на пафосний прес-реліз від обласної організації ВО «Свобода» про те, як ця політична сила стоїть в авангарді декомунізації. Оплески і «плюсики» до політичної карми.

Але перлина депутатського звернення за авторством Олександра Геннадійовича зовсім інша. «В місті Золотоноші на території Меморіального парку навесні цього року невідомими особами встановлений прикордонний знак бувшого СРСР, на якому розміщений герб цієї неіснуючої держави. На мою думку, його влаштування суперечить вимогам Закону України «Про засудження комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні, заборону пропаганди їхньої символіки».

Закон порушено? Напевне, що так (тут оцінка правоохоронців таки потрібна). Звернення законне? Так. Логічне?

Не будемо повторювати раніше написані фрази про людське спілкування, зауваження і спонукання в якості представника обласної влади. Не будемо вже й згадувати ці надскладні кроки для будь-якого депутата-політика. Зупинимося на дуже вдалому «жарті» – група невстановлених осіб. Хто мається на увазі? Ті, що безпосередньо за власний кошт робили цей пам’ятник? Далеко й бігти не треба, дізнатись – взагалі не проблема. Чи може ті, що помпезно відкривали його? А ми лишень нагадаємо, що пам’ятник прикордонникам (колишнім та нинішнім, на секундочку!) було відкрито урочисто, за присутності доволі великої кількості люду. Окрім логічного візиту купи представників міської та районної влад, відкривали його чимало екс-прикордонників, афганців, майданівців, волонтерів та учасників АТО. Хто саме з них є групою невстановлених осіб? Хто вчинив злочин? Чи це вже прокуратура хай шукає? Більше того, на відкритті, до речі, була присутня й делегація депутатів фракції ВО «Свобода» із Золотоніської міської ради! Вони в якості кого будуть – співучасників чи глядачів? Чому мовчали, чому не протестували? Більше питань, ніж відповідей.

Депутатам-політикам в цьому випадку хочеться лише нагадати прості істини з точки зору громадян, яким не байдужі ця держава і виховання майбутніх поколінь. Не плутайте національну ідею з популізмом. Не забувайте про те, що звичайні люди – не політики. І їм байдуже на ваші партійні показники боротьби з тоталітаризмом. Давайте не повторювати помилок тих самих більшовиків, які ламали все і карали всіх просто так, без пояснень. Працюйте. Політична сила, яка називає себе авангардом націоналізму в країні, мала б в першу чергу думати про ідеологічну та просвітницьку діяльність в суспільстві, а вже потім вимагати і карати. Нині ж бачимо лише одну сумну тенденцію – чим більше бажання «виявляти і карати», тим більші нерозуміння і спротив з боку суспільства. Агов, політики, ви точно не заплутались? Яке бажання маєте першочергове – карати чи змінювати це суспільство?