Військова частина відсвяткувала річницю днем відкритих дверей [ФОТО]

56-ті іменини відзначив 156 зенітний ракетний полк, котрий з початку бойових дій на сході країни дислокується в Золотоноші. З нагоди чергової дати минулої п’ятниці військові вирішили запросити до себе пересічних містян, відкривши двері свого підрозділу для всіх охочих. В рамках святкування тут відбулось урочисте шикування, опісля якого особовий склад презентував виставку бойової техніки та стрілецької зброї, не забувши почастувати всіх армійською кашею із польової кухні.

156-й полк почав свій шлях в далекому 1961 році з населеного пункту Олексіївка, що в Білгород-Дністровському районі Одеської області. В січня 1992 року, коли особовий склад прийняв присягу на вірність українському народові, військова частина перейшла під керівництво Міністерства оборони України. З квітня 2014 року військовослужбовці цього підрозділу виконують бойові завдання в районі проведення АТО – в повітрі й на землі. Брали участь в сухопутних боях, обороняючи військові містечка в Донецьку та Опитному, долучившись до оборони ДАП. Крім того, під час чергувань на Сході, бойові розрахунки полку вже встигли знищити 12 ворожих безпілотників. За особисту мужність та героїзм військовослужбовці частини за три роки мають чимало державних нагород та орденів.

Привітати іменинників завітали не лише місцеві. До міського голови Віталія Войцехівського, керівника РДА Олександра Лісового та районної ради Валерія Саранчі, долучились заступник голови Драбівської РДА Світлана Коршак, а також депутат обласної ради Віталій Веретільник із Корсунь-Шевченківського. Головний гість для особового складу – начальник зенітних ракетних військ повітряного командування “Центр” полковник Олександр Сташук. Окрім вітань, військовий посадовець привіз із собою і чимало заохочень від вищого керівництва.

За словами Сташука, до Золотоноші він їхав з великою тривогою та нетерпінням, адже під час кожних відвідин має неабияке бажання потиснути руки найбільш досвідченому особовому складу повітряних сил України.

– В повітряних військах не жодної частини, котра б перенесла подібні негаразди і труднощі. Немає жодного підрозділу, який має стільки відзначених державними нагородами людей, який пройшов би такий бойовий шлях та мав стільки полковників із числа заступників командира, що отримали свої звання достроково, – зізнався полковник Сташук.

Привітавши присутніх, гість із повітряного командування окремо наголосив і пригадав тих, кого нині в строю частини вже немає через загибель на війні.

На думку очільника Золотоноші Віталія Войцехівського, роль захисників Вітчизни переоцінити сьогодні справді складно, бо виконання ними бойових завдань нині й забезпечують цілісність держави. Окрім мирного неба та завжди успішного повернення додому, посадовець побажав, аби всі їхні задачі мали в майбутньому лише тренувальний характер. Головне бажання – щоб Золотоноша стала справді рідною домівкою для всіх військовослужбовців полку.

В рамках офіційної частини святкування чимало представників 156 ЗРП отримали відзнаки Президента України за участь в АТО, а також грамоти й подарунки від міського голови, районної ради, Драбівської й Золотоніської РДА, керівництва військової частини, а також місцевої православної церкви Київського патріархату. Духовний наставник останньої, отець Олександр, провів благословення особового складу.

Продовжили святковий день концерт міського відділу культури на плацу, традиційний огляд бойової техніки і майстер-класи зі стрілецької зброї від воїнів. Свого антуражу додав і колектив військової їдальні, на повну потужність використавши можливості своєї польової кухні.

Нагадаємо, 156 зенітний ракетний полк до початку війни дислокувався в Донецьку. Опинившись в оточенні сепаратистськи налаштованих мешканців та гастролерів, військовики змушені були діяти швидко, але не похапцем. Це, як і особиста витримка кожного, дозволило врятувати і техніку, і особовий склад від захоплення. На озброєнні вартових неба чимало високотехнологічної зброї і техніки. Вже на початку заворушень було зрозуміло, що поява іноземних спеціалістів, здатних використати техніку підрозділу проти України, — справа часу. Тож наказ зніматися з постійних місць дислокації не забарився. Після довгого перебування на лінії фронту, для підрозділу нарешті знайшли місце основного базування, розпочавши процес передислокації у Золотоношу.

Читайте також: 156-й полк: історія перших перемог та непідкорений “Зеніт”

 

Читайте також:

comments powered by HyperComments