Пісок по 266 гривень. Така сума випливає згідно з актом позапланової ревізії комунального підприємства «Міський водоканал», котра проводилась в січні цього року. Перевіряльник – Державна аудиторська служба України, яка здійснювала свої процедури на виконання ухвали Придніпровського районного суду Черкас. Тоді, нагадаємо, за поданням народного депутата Владислава Голуба було відкрито кримінальне провадження щодо реконструкції самоплинного колектора на вулиці Шевченка. На думку парламентаря, місцеві комунальники незаконно освоїли 30 мільйонів гривень, сплативши держкоштами фактично невиконані роботи.

Відповідно до ухвали суду, протягом трьох січневих тижнів фахівці проводили контрольні обміри фактично виконаних будівельних робіт на об’єкті. Це передбачало, зокрема, ревізію по документах: наданих «Водоканалом» та вилучених Головним управлінням Нацполіції в області.

Ревізією ж встановлено, що в грудні 2016 року комунальне підприємство уклало договір на виконання робіт по об’єкту «Реконструкція самопливного та напірного колекторів водовідведення по вул. Шевченка в м. Золотоноша Черкаської області I черга» з товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурстехнобуд». Вартість робіт становила 30 999 999,00 грн. Додатковою угодою від 29 грудня передбачено зменшення суми договору на 3 924 242,90 грн, а кошти повернуто до Держбюджету.

За виконані роботи «Ресурстехнобуду» проведено розрахунок в повному обсязі на загальну суму 27 075 756,10 гривень. Роздуваючи ж скандал, і політики, і підконтрольні їм ЗМІ зовсім забули про ключовий момент цього питання: про те, що 26 628 791,31 грн. із цієї суми – це вартість будівельних матеріалів. Усвідомлюючи, що протягом грудня (коли власне й завершилась тендерна процедура) неможливо виконати реконструкцію фізично, було прийняте рішення закупити матеріали на всю довжину ділянки, аби потім терміново знову не шукати кошти у випадку форс-мажорів. Саме тому, ще до кінця року придбали 1256 труб на суму 21 458 058,24 грн. Вони під час перевірки в цій же кількості зберігалися на складі КП «Міський Водоканал», знаходились на відповідальному зберіганні у золотоніського приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Дельта», а також на самому об’єкті, біля Собору. Решта будматеріалів – це пісок, плити покриття, кільця для колодязів, драбини з покриттям для агресивного середовища, плити днищ, щебінь.

За безпосередньо виконані роботи з реконструкції підрядник отримав 446 964,79 гривень. При чому, мова йде ще про авральний початок реконструкції влітку минулого року, коли внаслідок потужних злив старий колектор таки не витримав, утворивши провалля в декількох місцях. Стартувати довелось терміново, не очікуючи ні тендерів, ні благословення політиків на Грушевського, адже Золотоноша тоді ледь не опинилася в справжньому комунальному колапсі. Усі ж роботи, що виконуються підрядником протягом 2017 року, досі не оплачені!

Саме про все це чомусь вперто не згадували критики ні з трибуни Верховної ради, ні на зі шпальт безкоштовних газет, свідомо акцентуючи на тому, що міська влада “роздерибанила” 30 мільйонів, заплативши за невиконані роботи. Робили акцент, до того ж, успішно, зумівши на деякий період створити справжній народний міф, не вірити у який було складно. Прожив він, щоправда, недовго, позаяк вже після перших перевірок (а їх було декілька, від незалежних одних від одного аудиторів) стало зрозуміло, що роздувати “зраду” на цьому буде складно.

Проте й мовчання було недовгим, адже вже за декілька місяців інформаційний простір буквально розірвав такий собі хештег “2700”, коли одночасно з декількох джерел розпочалася масована атака у вигляді звинувачень щодо придбання піску для колектора по ціні 2700 гривень за куб. Цього разу тему підхопили не лише медіа-майданчики, а й рядові активісти, які ще досі не забувають згадувати цифру 2700 в будь-якому місці соціальних мереж, куди тільки дотягнеться їхня клавіатура. В істинності цієї теми електорат переконати було ще легше, адже вказували автори на рішення черкаського суду, де чорним по білому було написано, що пісок, придбаний ТОВ «Ресурстехнобуд» в кількості 1022,5 куб м, коштував 2720259,00 грн. Тобто 2660,4 гривень за куб.

В цьому випадку знов було забуто про декілька моментів. Наприклад, про те, що така ухвала суду – це не вирок і не висновок. Вона всього лише передбачала перевірку за вказаним фактом, тобто – реагування на підозри того ж народного депутата. Які б скарги від парламентарів не надходили, суд зобов’язаний дати їм хід, аби правоохоронці та контролюючі органи впевнились наочно у наявності чи відсутності порушень. Що, власне, вже й неодноразово здійснили найрізноманітніші перевіряльники багатостраждального об’єкту.

Трохи ж більше розповідає згаданий раніше акт позапланової ревізії об’єкту, в якому фахівці після моніторингу золотоніського об’єкту вказали дещо інші цифри  – 10 тисяч 225 кубічних метрів піску за ті самі 2720259,00 грн. Тобто… 266 гривень 4 копійки за куб.

Про те, кому ж було вигідно припуститися саме такої помилки, до чого вона вже призвела і ще призведе, в місті ставлять питання все частіше. Скільки ще мине часу до остаточної крапки від правоохоронців, прогнозувати неможливо. Тим більше, що ніхто не гарантує нових інсинуацій довкола об’єкта. А тим часом Золотоноша ризикує опинитись дійсно сам на сам з проблемою. Триває вже липень, а коштів на другу чергу реконструкції через розбурхані скандали не видно зовсім. Їх, до речі, не так вже й багато й треба, зважаючи на повністю придбані будметаріали. В якому ж стані цей колектор буде зимувати, покаже лише час.