Депутатська комісія перевіряє коректність використання коштів ЦРЛ

Минулого тижня, одразу після закінчення червневої сесії, депутати міської ради та фахівці фінуправління відвідали Центральну районну лікарню. Того дня, під час засідання, знову гостро постало питання чергової круглої суми із місцевого бюджету за запитом керівництва медичної установи. Ще до цієї дати зі стін ЦРЛ надійшло декілька листів з проханням надати додаткові кошти. Ключові запити – придбання доволі коштовної центрифуги для пральні та преміювання працівників. Обранці не відмовили, проте перенесли вирішення цього моменту на місяць вперед, побажавши таки врешті ознайомитись із фінансовою звітністю щодо використання субвенції, а також отримати відповіді на доволі гострі питання, котрі постають останнім часом.

Під час сесії, нагадаємо, міський голова в процесі дискусії із заступником головного лікаря Володимиром Кобалем зазначив, що проблема у відносинах з лікарнею гостро стоїть давно, адже надати конкретні цифри місто просить ледь не щомісяця, регулярно зустрічаючись із керівництвом ЦРЛ. Виникають сумніви і стосовно ефективності використання коштів. Про це Віталій Войцехівський наголосив, нагадавши знову про відсутність логіки при організації теплопостачання до лікарні. Замість 968 гривень за гігакалорію, яку міг би сплачувати заклад місцевому підприємству, вже тривалий період столичній фірмі перераховуються кошти за цінами 1440 грн. Це вже – кілька сотень тисяч різниці.

Тимчасова відмова викликала чимало емоцій у медичного посадовця, котрий заявив, що на сьогодні допомога від міста – нуль. Свої слова доповнив тезою про те, що більшість із присутніх в разі якихось проблем зі здоров’ям молить Бога, щоб той надав сил медикам для лікування. Міський голова в свою чергу зауважив, що листи-прохання від медичного закладу нікуди не поділися і до них відповідна комісія повернеться після ознайомлення із цифрами по субвенції, а також обговорення ситуації з теплопостачанням. Щодо «нульової» допомоги Войцехівський надав суху відповідь у вигляді цифр: 7 мільйонів субвенції, 125 тисяч на комп’ютерне обладнання, 372 тисячі на капітальний ремонт приміщення на першому поверсі ЦРЛ, 150 тисяч на проект капремонту операційної. Це – лише 2017 рік.

На цьому історія не завершилась, адже, як і анонсувалося, спецкомісія відвідала медичну установу прямо після закінчення засідання. До її складу увійшли депутати Людмила Неліна, Віктор Жорновий, Анатолій Галушка, профільний заступник міського голови Світлана Суддя, а також фахівець фінансового управління Ярослав Гусак. Після гостювання, за словами деяких учасників, питань постало ще більше. Зокрема, прямо під час зустрічі виявилося, що нині, в період активних прохань додаткових коштів, лікарня досі не використала половину останньої субвенції. При чому, мова, швидше за все, йде як про міські кошти, так і про районні. Це – вже чимала сума, про яку, до речі, з подивом від бухгалтерії дізнався і сам головний лікар.

Ці питання, а також незрозумілі рішення стосовно опалення будуть ще більш глибше розглядатися в процесі підготовки наступної сесії, а поки свій коментар стосовно логічності використання бюджетних коштів надає Віталій Войцехівський, реагуючи на останні звинувачення щодо упередженого ставлення. За словами посадовця, він зовсім не дарма ставив на засіданні в приклад міську освіту, котрі намагається шукати рецепти економії в будь-яких фінансових питаннях.

– Я все може зрозуміти, але й зовсім не дурні наші депутати. Бюджет, ясна річ, не бездонний. Вибачте, але коли постають критичні проблеми в масштабах функціонування всієї Золотоноші, то як можна закрити на них очі і сліпо виділяти шестизначні суми туди, де економити просто не вміють. Або не хочуть. Або цілеспрямовано роблять вигляд. Ніхто нікому не відмовив, але ми вкотре просимо поділитися цифрами – куди і як витрачаються ці кошти, з якою ефективністю. Питання з опаленням – вінець цих непорозумінь, з приводу яких нас просто ігнорують, – розповідає міський голова.

Обурюється міський голова і на красномовне слово «транзитери коштів» з вуст заступника головлікаря на сесії, нагадуючи, що навіть це не звільняє від відповідальності, прозорого діалогу з надавачами субвенції, а також від постійного пошуку шляхів економії. Окремо згадує і про допомогу від міста, котра, на думку декого, на сьогодні «складає нуль».

– Можна було виділити кошти і розподілити їх у вигляді крихт на премії, чергові електрочайники і почесні грамоти. Ми вирішили піти іншим шляхом, подарувавши на день медика дві службові квартири молодим лікарям. Скажіть, будь ласка, щодня в провінції медпрацівники отримують житло? Як виявилось, і тут люди знайшли підводні камені. Виявляється, не тим ми подарували квартири, треба було спершу запитати пораду у тамтешнього начальства, кому ж саме місто має дарувати міські ж квадратні метри. А тепер щодня, за чутками, замість вирішення медичних проблем керівництвом обговорюється, хто ж саме мав би отримати ті квартири. Сюрреалізм якийсь, – резюмує Войцехівський.

comments powered by HyperComments