Олександр Городинець » Будь ласка, не вимикайте свідомість
Останні складні й доленосні для нашої держави роки змусили українців поступово здійснювати «перезавантаження» власної свідомості. Повільно, але процес триває, здається, вже пройшовши точку неповернення. Але, на жаль, не всім вдається запустити цей процес, дотримуючись законів здорового глузду.
Днями, гортаючи стрічку новин, наштовхнувся на досить цікавий матеріал від Голови Центру політичних студій та аналітик «Ейдос» Віктора Тарана. В своїй статті для «Главкому» він чітко описав активну поведінку в інформаційному полі сегменту українського суспільства політиків, експертів і громадських діячів. Вони, мовляв, паралельно формують довкола себе на відносно короткий час умовне кришталево чисте та ідейно правильне середовище, в якому з часом теж буде сумніватись. Крім того, спостерігаємо й активний пошук нових ворогів, від яких необхідно очиститись із подвоєним завзяттям.
Читаючи допис автора, відразу ж провів аналогію із політичним сьогоденням в нашому місті. Інакше й не можна, адже умовно проактивна частина суспільства (що таке «активність» – питання, звісно, зовсім інше) та громадські активісти також через соцмережі і в реалі постійно нав’язують населенню страх, негативне сприйняття сьогодення, пропагують однотипні мантри, нав’язують їх іншим, як єдино правильні. Таке собі месіанство. У разі ж, якщо «опонент» не сприймає «ідеї», його необхідно в найкоротші терміни «знищити» в будь-який спосіб. Або інформаційно, або емоційним галасом, не давши сказати жодного слова.
Насправді це все – ознаки психологічної невротичної хвороби, яка називається «обсесивно-комульсивний розлад» або ж «невроз нав’язливих станів». Цю патологію вперше описав Гіпократ, охарактеризувавши її як «страх і розпач довготривалий час». У середньовічні часи таких людей назвали «одержимі вірою». У 1910 році Фрейд дав остаточну характеристику цьому емоційно стану: «хвороба мислення людини, яка перестала позитивно думати та постійно в усьому сумнівається, з негативною конотацією. Такі люди через порушення нормального мислення та атрофовану здатність продукувати позитивні емоції стимулюють себе до постійних безсвідомих конфліктів з оточуючим середовищем і прямують до самознищення».
Звісно, це не діагноз деяким місцевим громадським активістам та політикам, а лише порівняння. Бо дивлячись на їхню поведінку, на постійні внутрішні суперечки, хто ж з них найпатріотичніший патріот, на голослівні заяви, які підкріпляються лише «фактами» у вигляді риторики від деяких народних депутатів, хочеться тільки сказати: «триває оновлення налаштувань. Будь ласка, не вимикайте свідомість!».
Олександр Городинець