Вишиванка – величезний шмат української традиції, котрий вдало пройшов крізь віки та безліч негласних заборон. Сьогодні її в гардеробі має, мабуть, переважна більшість співгромадян. І якщо раніше такий одяг тримали переважно на свята, то нині його розповсюдження набуло справжньої масовості.

Про неабияке зростання популярності вишиванок свідчить хоча б ринок, котрий розширюється з року в рік. Якщо раніше подібний одяг супроводжував лише торгові точки в туристичних центрах країни, то нині в кожному маленькому містечку можна спокійно знайти декілька спеціалізованих магазинів та з десяток приватних майстрів. Навіть українські модниці дедалі частіше знаходять дивовижні рішення в своїх творах, оздоблюючи вбрання етнографічними особливостями кожного регіону.

Останнім часом вельми прижився в суспільстві і День вишиванки, започаткований лишень 10 років тому. Свято вдвічі цінніше тим, що сприйняли його українці майже без порад та спонукань з боку держави. Бачимо це і на прикладі Золотоноші, котра цього дня повсюдно була вдягнена в традиційний український одяг. Проте без уваги вишиванки не лишають протягом усього року.

Про сімейні традиції в плані автентичного одягу, про ставлення до вишиванок, джерела пошуку та вміння творити ці дива спілкувалися із містянами автори проекту “Золотоноша Говорить” святкового дня: