“Душу й тіло положив за нашу свободу”, – колектив 156 зенітного ракетного полку вшановує пам’ять полеглого побратима

Борис Сергійович Козак народився 31 травня 1990 року у Києві. Але невдовзі родина переїхала та оселилася на Пирятинщині – у селі Прихідьки. Хлопець закінчив Вишневецьку загальноосвітню школу, продовжив навчання у Пирятинській філії Європейського університету. У травні 2011 року був призваний на строкову службу до лав Української Армії, потім продовжив службу за контрактом.

Справжній патріот, він не міг залишитися осторонь в тяжкий для Батьківщини час. З квітня 2014 року Борис приймав участь  в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, обороні Донецького аеропорту. До останнього подиху він залишився вірним кожному слову Військової присяги. Снайперська куля обірвала молоде життя 3 вересня 2014 року біля селища Піски, Ясинуватського району, Донецької області. Зенітники вирушили на допомогу бійцям батальйону «Дніпро», які попали в засідку на автошляху Авдіївка – Донецьк. Завдяки наданню вогневої підтримки   зенітної установки  ЗУ-23-2, встановленої на автомобілі «Урал», засідка була знищена. Борис загинув у бою під час обстрілу автомобіля.

Похований в селі Прихідьки Пирятинського району Полтавської області. Залишились батьки та два брата.

Указом Президента України № 817/2014 від 21.10.14 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, Борис Козак нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). 5 січня 2015 року його ім’я внесене до Книги Пошани Полтавської обласної ради.

1 2 6 7 8 9 10

Читайте також:

comments powered by HyperComments