Олексій Дробязко » Авдіївка хоче миру

авдіївка-856

І знову обстріли рідного міста! Знову жертви і руйнування! Більше 20-ти влучень у багатоповерхову забудову, снаряди лягали поруч з дитячими садочками та школами. Звісно, Золотоноша та її мешканці не змогли залишитися осторонь від цієї біди.

Підключилися до допомоги і активні волонтери зі стажем – Золотоніське лісництво. Робочий колектив лісгоспу, абсолютно випадково дізнавшись про заплановану поїздку, в найкоротші терміни зібрав значну допомогу. Мед, сало, консерви, кава і безліч іншого – буквально все, що змогли дістати зі своїх запасів. І все це на допомогу багатостраждальній Авдіївці.

Не відставали від лісівників і небайдужі золотонісці: засоби особистої гігієни, різні крупи, теплі речі і чиста вода вода – ось не повний перелік усього принесеного людьми. Всього було зібрано за 2 дні більше 1,5 тони допомоги.

авдіївка 1

Важкий шлях, погана погода і, як завжди «прекрасна» дорога – супутники, які супроводжували нас. Авдіївка зустріла сильним дощем, повною відсутністю світла і води. Місцевих жителів теж практично не було, величезний завод стояв в темряві. Тільки гул генераторів з усіх боків наче говорив «Я не здалася, я живу!». Оперативно розвіз допомогу, адже дорогою є кожна хвилина.

Зустрівся з керівником військово-цивільної адміністрації Павлом Малихіним. Обговорили гострі потреби міста. В’їлися в свідомість його слова: «Люди дуже, дуже втомилися! Відсутність світла і води з нескінченними обстрілами не дають жити місту!»
Поспілкувавшись зі своми друзями, почув гіркі фрази: «Збираюся їхати, вже сил немає це терпіти!» Поставив собі питання завдяки чому живе місто? Сам собі ж і відповів – Авдіївка живе на безмежній сміливості і самовідданості її жителів, на щирій вірі в те, що це скоро закінчиться.

Буквально наступного дня з’явилося світло. Цього дня містяни раділи не тільки світлу, а й воістину весняній теплій погоді. Якби не руйнування, безперервна канонада й розриви, можна було б подумати, що немає жодної війни. Дорогою назад по радіо почув, що Авдіївка знову без світла і води. Місто побуло з електрикою і водопостачанням всього два дні! Війна.

авдіївка 2

Наостанок, звичайно ж, нескінченні слова подяки для всіх, хто не залишився осторонь, я чув від багатьох жителів Авдіївки. До них приєднуюся і я. Від щирого серця дякую колективу Золотоніського лісгоспу в на чолі з директором Миколою Басом. За безкорисливу і постійну допомогу дякую міському голові Віталію Войцехівському. Окремо дякую всім-всім жителям Золотоноші.

Не забувайте – війна триває. Нехай нам здається, що далеко, але вона як дзвін відбивається в кожній душі…

Олексій Дробязко

comments powered by HyperComments