Міський голова Золотоноші з нагоди початку нового року зібрав прес-конференцію, під час якої підбив підсумки діяльності органів місцевої влади торік та поділився планами на рік вже теперішній. Розповів посадовець про економічне життя міста, інфраструктурні здобутки, новації, котрі громада побачить за рахунок місцевого бюджету, а також про співвідносини з представниками інших гілок влади.

Організувати зустріч змусили безліч питань від громади, адже людей постійно турбують відповіді на питання в найрізноманітніших сферах життєдіяльності міста. Що найбільш приємно усім учасникам процесу, цікавитись нині є чому, адже аби перелічити усі масштабні ініціативи, що втілюються вже чи плануються з’явитись на світ протягом року, пальців рук точно не вистачить.

В процесі розмови були згадані нові промислові об’єкти міста, індустріальний парк, гідропарк, басейн, колектор, резервуар чистої води, муніципальна поліція, а також центр стерилізації тварин. Далі – прямим текстом Віталія Войцехівського:

Про економіку

Два підприємства з виробництва олії складні етапи свого проектування вже минули. Одне з них, що знаходиться на базі колишнього «Газбуду» на Канівській, з урожаю цього року має дати першу продукцію. Проект майже затверджений, окрім останніх етапів перемовин із «Черкасиобленерго» та «Черкасигаз».  Підприємство ж «Дельта» від Красногірського олійного зводу вже розливає бутильовану олію. Почали торік, а зараз золотоніська продукція активно поширюється загальноукраїнськими мережами. Її, що найцікавіше, для внутрішнього ринку не вистачає, адже більшість товарів йде на експорт. Український олійний ринок, як бачимо, вельми динамічно розвивається, а в світі тим часом оцінили якість нашого продукту. Вітчизняні харчовики потроху витісняють в світі пальмову олію. Люди в багатьох країнах починають слідкувати за своїм здоров’ям і харчуванням, що стало дуже гарним фактором для промисловості України, адже наша кліматична смуга – ідеальна для соняшника та ріпака.

Ще два підприємства на території Золотоноші будуються. Хоч до відкриття ще дуже далеко, проте люди вже активно вкладають у місто, в якому планують оселитися. Мова йде, наприклад, про плитку та центральній площі, тенісні корти. На останніх спинюсь детальніше, адже це має бути цілий комплекс для гри в теніс, міні-футбол, баскетбол та інші командні види спорту. Це все розташуємо на міському стадіоні в рамках проекту, який вже розробили. Чесно кажучи, в спортивному плані дуже розрахували на підтримку нашого народного обранця, котрий дуже переймається місцевим футболом, але… Якщо нам не допомагають, то це не означає, що ми не впораємося. Хай це триватиме трішки довше, проте й не будемо ні перед ким зобов’язані.

Індустріальний парк – взагалі окрема тема. Мені дуже приємно зараз спілкуватися зі своїми знайомими економістами з різних куточків країни. Про наш проект вже чують і вважають його дуже перспективним. Фактично наше місто – одне з перших в Україні це здійснить. Фахівці бачать економічний рух Золотоноші вперед і, навіть, в чомусь по-доброму нам заздрять. Наше географічне розташування дуже вдале, а тому цей фактор треба обов’язково використовувати. Розпочнемо із 40 гектарів території. З часом, думаю, ділянка розшириться. А це – робочі місця, надходження до бюджету, кадровий потенціал місцевого населення. Доведемо, що маленьке місто також може бути промисловим сільськогосподарським центром.

Про інфраструктуру

Робота над об’єктами, що нині зводяться, буде продовжуватися, незважаючи ні на що. Їздимо в область, їздимо до Києва, шукаємо кошти. Гарну перспективу спорудження гідропарку Надія бачу вже. І мова не лише про водну частину, а й про набережну з боку другої школи, парку на протилежному березі. Незабаром відбудеться зустріч із міністром екології. Тут варто особливо подякувати обласній владі за допомогу, адже кошти на це йтимуть з екологічного фонду.

Нині чистимо річку, відновлюємо водний баланс. Виходячи з усього сказано, матимемо в місті ще одну локацію для відпочинку – з літніми естрадами, зеленими зонами, прогулянками водою на човнах і катамаранах, риболовлею та культурними пікніками. Відразу підкреслю – пляжу і зони для плавання на цій території не буде. Передусім через те, що в тій воді маємо безліч холодних ключів, що створює величезну небезпеку.

Продовжуємо спорудження басейну. Якщо не в цьому році, то на початку наступного запрацює він точно. Однозначно завершимо роботи по резервуару чистої води. Для чого він потрібен, золотонісці наочно впевнились нещодавно, коли трапилась складна аварія на водогоні в селі Домантове. Якби був резервуар, місто цього б навіть не відчуло, адже водою всі були б забезпечені на добу.

Розпочинаємо активну стадію реконструкцію колектора, нещодавно отримали перший транш. Враховуючи те, що кошти надійшли наприкінці року, то довелося робили зміни до проекту: на одну частину оплатили роботи, здійснені фактично, а на іншу – придбали труби на всю довжину реконструкції (7 кілометрів). Всі кошти використані не були, тому 7 мільйонів мусили повертати до бюджету. Продовжуючи тему, зауважу і на готовому проекті щодо реконструкції самої вулиці Шевченка. Її ми, звісно ж, не зможемо розпочати, доки не покладемо труби. Серед іншого – маємо проекти і на стадіон, і на спортивний комплекс.

Окрім коштів, що виділяється із Держбюджету, працюємо ще й над кредитом Європейського банку реконструкції та розвитку. Як не крути, держава не зможе нам надати таку велику суму на повну реконструкцію системи водопостачання. А потреба вже настала! Ця зима остаточно оголила катастрофічність стану інфраструктури, закладеної ще в далекі радянські часи. Маю надію, що цього року вже буде виділено перший транш, адже всі необхідні документи ми підготували, перевірки та аудит пройшли. Певний період місто, на жаль, буде суттєво розритим, але ми мусимо це пережити, щоб із наших кранів нарешті текла справді якісна вода.

Зауважу, що через цей кредит тариф на водопостачання підніматись не буде, адже за теперішнього стану системи, близько 50% витрачається при самому транспортуванні води. Тариф може вирости в майбутньому тільки через енергоносії. Тут завжди складно: коли держава піднімає ціни на електроенергію і на газ, ніхто цього особливо не обговорює, а от коли через це піднімається й вартість місцевих комунальних послуг, відразу ж розпочинається популістичний бум.

Не забуваймо і про новий полігон твердих побутових відходів. Ситуація зі львівським сміттям сколихнула країну, тому, поки є час, майбутні проблеми слід вирішувати завчасно. В цілому золотоніський смітник не можна назвати критичним, адже з моменту, коли п’ять років тому з ним почало працювати комунальне підприємство, порядку стало там значно більше. Принаймні, зникла давня «фішка» Золотоноші у вигляді сотень папірців на об’їзній дорозі. На сьогодні вже існує проект на реконструкцію: перші кошти виділені торік, на них придбали матеріали. Основні роботи виконаються протягом 2017 року.

Про місцевий бюджет

Заплановані цього року традиційні поточні ремонти міських доріг. Вже після сходження снігу побачимо їхній стан та об’єми майбутніх робіт. Паралельно відбуватимуться й капітальні ремонти вулиць за черговістю. Спершу ж завершимо врешті Карпенка-Карого, адже там виконати все до морозів не встигли. Не забуваємо і про тротуари. Головний об’єкт – узбіччя на вулиці Баха.

Сфера освіти, як зазвичай, плани має чималі, тому вже обговорюються доволі цікаві проекти. На базі шостої школи будуватиметься приміщення для занять боксом (обладнання придбано в кінці минулого року). Гімназію плануємо перетворити в такий собі центр ділових зустрічей та презентацій. Для цих цілей можливо побудується дах у внутрішньому дворику. Буквально днями окреслили перспективу будівництва ще одного дитячого садочка. Орієнтовне місце розташування – район вулиці Баха, де дошкільних навчальних закладів досі немає.

Обговорювалося восени, як пам’ятаєте, питання муніципальної поліції. В цьому напрямку спинятись не збираємось. Всі розуміють, скільки проблем нині є у поліції. Я це бачу наочно, щодня спілкуючись безпосередньо і щотижня проводячи спільні наради. Висновок єдиний – без комунального новоутворення правопорядок в місті задовільним не буде. Вже розпочато перші детальні прорахунки, скільки це коштуватиме для Золотоноші. Без витрат тут, на жаль, не обійтися. Цілком розумію тих, хто агітує за добровільні варти, проте й слід розуміти, що патрулювання на громадських засадах надовго не приживеться.  Якщо ж людина буде розуміти, що це її робота та обов’язки, якщо керівник буде постійно звітуватись депутатам міської ради, яким підпорядкований, то це вже інша річ.

Цього року проект запуститься. Єдиний момент – ми свідомо поки що відмовляємося від назви «Муніципальна поліція», адже відповідний закон наразі пройшов лише перше читання у Верховній раді. Функція новоутворення – забезпечення правопорядку на міських вулицях, переважно у вечірній та нічний час. В тандемі із працівниками поліції ефект, на нашу думку, вийде непоганий. Вважаю, що в Золотоноші достатньо молодих хлопців, не розбещених службою в інших структурах та сумнівними доходами, котрі не лише готові працювати, а й хочуть, аби в місті дійсно був порядок. Це, звісно ж, – навантаження на бюджет, але воно того варте.

Розповім і про явище, що дуже турбує золотонісців цієї зими: в останніх числах місяця нарешті розпочинає роботу Центр стерилізації тварин. Приміщення вже готове, обладнання завезене, лишилось дочекатись ще три одиниці техніки. Тут величезна подяка обласному благодійному фонду «Еко-Центр» та зоозахисній громадській організації «4 лапи». Активісти останньої незабаром приїдуть задля проведення майстер-класів зі стерилізації. А далі будемо поєднувати приємне з корисним – місто потроху звільнятиметься від одвічного складного питання, а студенти Технікуму ветеринарної медицини отримуватимуть додаткову практику. Тісно співпрацюватимемо із засобами масової інформації, адже в Центрі регулярно з’являтимуться тварини, яких хтось із жителів, та й візьме до себе з задоволенням. В цілому, звісно ж, проблема бродячих тварин відразу не вирішиться, тому певний час спостерігатимемо чотирилапих і на вулицях. Проте вже з чіпом у вусі, котрий означатиме, що тварина перевірена і нешкідлива.

Про політичний тиск:

Бажання активно працювати мають в Золотоноші всі, проте вже розуміємо, що нам доведеться викручуватись самим, без підтримки місцевих народних депутатів. Особливо це засмучує, коли спостерігаєш за життям, наприклад, округу в межах Умані, Христинівки та Монастирища. Там обранець дійсно активно працює. В золотоніських реаліях допомогу маємо єдину – палиці в колеса. Взяти ту ж ситуацію з колектором, коли уклали договір з підрядником 7 грудня, а 23 листопада вже була порушена кримінальна справа, згідно з якою передбачався злочин. Тобто виходить проста формула: там, де наш депутат не сприяє, як він це любить повторювати, там крадуть.

І дуже добре, що була нарешті введена система закупівель «Прозорро». Погляньте, підрядник по басейну – київська структура, яку ми до цього не знали взагалі, вікна в гімназії – харків’яни, чищення річки – черкащани. Мені особисто байдуже, хто буде перемагати в тих тендерах. Головне, щоб процес виконання робіт суворо контролювався фахівцями Технагляду. А як може міський голова впливати на торги в автоматизованій системі – це питання до фантастів. Гіпнозом, на жаль, не володію. Можливо народний депутат знає, як це робиться, тому й так переймається? Та що там говорити, я навіть не можу вплинути на те, щоб обранець нарешті приїхав до міста та зустрівся зі своїми виборцями!

Натомість маємо лише безкоштовну газету, яка цілий рік видавалася незаконно, де пишуть про численні кримінальні справи, які передбачають розкрадання мільйонів, десятки разів повторюють по колу якісь факти з моєї біографії. Я це розцінюю вже як кризу жанру. Взагалі, якщо пропагандистам нема чого писати, я просто можу надати список об’єктів, по яких працюватимемо в майбутньому, хай вже порушують справи, завчасно.

Взагалі вигідна позиція у людей. Оголосив привселюдно про кримінальну справу – в Золотоноші повсюдно сидять крадії, а якщо слідство нічого не знайшло – злочинні домовленості на всіх рівнях. Зараз, до речі, готуємо два позови в бік Владислава Голуба. Торік задля свого рейтингу під час виступу на трибуні Верховної Ради були промовлені чіткі слова про те, що міська влада вкрала на реконструкції очисних споруд 60 мільйонів гривень. Міська влада – це міська рада та виконком. Обидві гілки й звернуться до суду, аби пан депутат врешті пояснив – хто, де і скільки?

Погодьтеся, якщо людину хвилює, наприклад, проблема очисних споруд, то вона, як мінімум, збирає відповідну робочу нараду, запрошує туди людей, що мають до цього відношення, їде на об’єкт, розбирається на місці. Тобто не фотографується на фоні знаку на в’їзді до міста, а особисто втручається. Без цього ж, що й зрозуміло, починають спливати космічні суми розкрадань, котрі постійно ростуть. 20 мільйонів, 40, 60, 100! Хто більше скаже? Якщо людина знає декілька мов, це дуже добре. Але якщо не має елементарних понять у біології та хімії, то виглядає награно. Очисні споруди – це не дві цеглини з’єднати і готова. Це – бактерії, яким потрібен час на розмноження. Мені особисто важливіша думка людей, які проживають в зоні екологічного лиха – Гришківці та Згарях. Тільки-но функціонування об’єкту було розпочато, місцеві вже відзначили позитивні зрушення.

Запахи в районі споруд? Вибачте, це вже фізіологія. Навіть, не повірите, в Німеччині ці запахи є. Ми спеціально завітали на аналогічний об’єкт в Штольберзі. На наші наївні питання місцеві комунальники лише здивовано пояснювали, що на вході до очисних запаху не може не бути, адже це – продукт людської життєдіяльності.

Я скажу прямо: уся Золотоноша – жителі міста, голови квартальних комітетів, старші будинків, депутати, посадовці  – щодня турбуються, намагаються вирішувати реальні проблемами. Вся громада. І дуже кумедно спостерігати за народними депутатами, які створили собі віртуальний світ з віртуальними проблемами і, навіть, як пишуть у всій відомій газеті, з віртуальними громадськими приймальнями. Люди, які начебто стали частиною громади завдяки мандату, проте не виходять за межі Фейсбуку, бояться живої дискусії та незручних питань, – це тимчасові люди, котрі заробляють авторитет, створюючи проблеми іншим. Якби ви тільки знали, скільки корисного робочого часу всі наші служби витрачають на нескінченний потік відписок та підготовки документів на листи й скарги народного депутата. Нема вже в Україні таких структур, які б нас не перевіряли. І ми не боїмося цих перевірок.