Золотонісці сьогодні відзначають Щедрий вечір або, як кажуть у народі, свято Меланки. Через розбіжність, яка існує між Григоріанським та Юліанським календарем, українці фактично святкують Новий рік двічі: офіційно 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу, нині носить назву Старого Нового року.

Маланка – народне дійство, що прийшло до нас із глибокої давнини, і покликане виконувати магічно-заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити врожай та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одягали чудернацький одяг, вивертали кожухи, розмальовували обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. З плином часу традиція втратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину неодружений хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач із чепігами (плугом) та ін.

На наступний день після Щедрого вечора – посівання. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тільки хлопці. Тому посівати дівчатам не годиться. Хлопці беруть зерно у рукавицю або в торбину, спочатку йдуть до хрещених батьків, інших родичів і близьких, а зайшовши до хати, вітають із Новим роком.

Як саме святкуватимуть цього року, які мають сімейні традиції щодо 13-14 січня, які щедрівки знають та використовують, золотонісці днями розповіли авторам проекту “Золотоноша говорить”: