Користуватися двома тисячами гектарів землі і не платити жодних податків – такий рецепт успіху від менеджменту ПАТ “Племінний завод – дослідне господарство “Золотоніське” можна сміливо заносити в аннали української економіки. Доволі успішне підприємство, що займається розведенням великої рогатої худоби, свиней, та вирощуванням зернових і технічних культур, отримало чималий шмат сільськогосподарської території фактично у подарунок, роками не турбуючись про жодні виплати до держбюджету. Ця тема стала головною на черговій нараді у стінах Міської ради із представниками силових та фіскальних органів. Вже понад два роки місцеві посадовці б’ються об глуху стіну бюрократії, намагаючись достукатись до законів та судових органів. 

Акціонерне товариство, що нині розпоряджається угіддями на околиці Золотоноші, начебто отримало таке право ще у далекому 1996 році. Тоді, згідно із наказом Фонду держмайна, в порядку приватизації Дослідна станція коноплі перетворилась у приватну структуру і стала правонаступницею екс-держпідприємства. Сюди ж комерсанти 90-х долучили й державний акт на безоплатне користування землею, виданий аж у 1980 році. Юридично начебто й все коректно, проте колізія виникає в тому факті, що Дослідне господарство… не має державної частки у своїй структурі. Тобто, “правонаступником” на державну землю стало вже зовсім інше підприємство.

Нині ПАТ ПЗ ДГ «Золотоніське» належить до структури шполянської агропромислової компанії LNZ Group, отримуючи чималі прибутки від діяльності на території міста. За даними порталу Аnyfoodanyfeed, лише у 2012 році господарство отримало доходи на суму 9,9 мільйонів гривень. У питанні ж податків на землю свою крапку поставив Соснівський районний суд Черкас, визнавши абсолютно законним безоплатне користування чималою площею. Відповідний розгляд відбувався за кримінальним провадженням Золотоніської прокуратури. Послалась Феміда на наявність згаданого вище Держакту на користування угіддями (у 2005 році Конституційний суд визнав законність використання таких актів), а також на статут підприємства, де засновники самі себе назвали правонаступниками колишньої радянської дослідної станції. Питання коректності такого спадку не вивчали досі ні силовики, ні судді.

Обурюються наразі в місті і його очільники у Виконкомі, і депутати. Окремо на межі бунту знаходяться деякі жителі Згарів, котрим, за їхніми словами, ніхто не збирається виплачувати за користування паями, а також екс-бійці АТО, які давно стоять у черзі за обіцяною державною землею. Зупинятись, судячи з емоційності перемовин, не збирається ніхто. Попри складні юридичні лабіринти, миритись із такими незрозумілими масштабними подарунками золотонісці не збираються.

Якщо попереднє кримінальне провадження мало на меті лише встановити законність користування ділянкою (а не правомірність приватизації без державної частки), то нині місто планує логічним ланцюжком йти вже далі. Власне, після палких дискусій між представниками влади, прокуратури, поліції та земельними фахівцями, знайшли й деяке рішення. Згідно із законодавством, нині саме місцевий Держгеокадастр має подати ще один позов до суду, адже саме ця структура виступає у ролі розпорядника двох тисяч гектарів землі. Допомогу обіцяють як міська рада, так і силовики. На кону стоять не лише мільйонні податки до місцевого бюджету, а й земля, котру так і не можуть отримати золотонісці.

– Я бачу дивну тенденцію. Коли контролюючим органам треба вказати, наприклад, відділу освіти на неправильне тендерне золотоніське масло і правильний спред іншого виробника, то всі формальні питання вирішуються дуже швидко. А ось в таких дійсно глобальних проблемах для міста спостерігаю свідоме спускання на гальмах вже не перший рік. Щоразу збираємося і вислуховуємо від усіх відомств, чому вони не мають права цим займатись, – коментує патову ситуацію міський голова Віталій Войцехівський.

Пообіцяв очільник Золотоноші в разі незнаходження спільної мови між учасниками діалогу і позачергову сесію міської ради, і відповідні звернення до Генпрокуратури і НАБУ, аби спонукати усі сторони працювати в інтересах держави.

– Наші фахівці до бабусі приходять і вона сумлінно платить податки за свій дрібний клаптик землі! А тут мільйони! І ми всі роками робимо з себе дурнів. Я вже два роки чую, що “це не наша компетенція”. Натомість маємо величезний шмат землі, її обробку, та солідні прибутки. З іншого боку – вщент розбиті дороги на Гришківку і відсутність податків. Тут порушення закону на поверхні, – додає Войцехівський.

Цими днями тривають консультації із обласним керівництвом Держгеокадастру щодо подальшого позову. Наполягає на цьому і прокуратура, адже саме земельний орган зобов’язаний захищати державні інтереси. Силовики ж мають право звертатися до судових органів лише в разі бездіяльності перших.