Сьогодні дуже модним стало хизуватися відвідуваннями закордонних країв: Туреччина, Єгипет, Болгарія, Греція… Ці країни є таким собі еталоном можливостей. Проте, мабуть, всі погодяться, що наша Україна теж має чимало цікавинок. Ми їздимо на море, долаємо перешкоди у горах, а про те, що є навколо нас, інколи, і не здогадуємося.

Ось таким місцем для учнів 4-В та 5-Б класу стало відвідування агрофірми «Маяк” у селі Піщане. «Яка ще ферма? Що я, корів не бачив?», – саме такі вигуки пролунали, коли голова батьківського комітету 4-В класу Оксана Олександрівна Собченко запропонувала нам відвідати цей «дуже цікавий об’єкт”. І ось холодного дощового дня, коли всі потомилися від вимушених канікул, ми з парасольками, у дощовиках та гумових чоботях відправилися на екскурсію. Учні ділилися своїми відомостями про «Маяк” – комусь розповіли батьки, хтось прочитав в інтернеті, а хтось і зовсім нічого не знав – просто їхав на прогулянку.

На фірмі нас привітно зустріла екскурсовод Світлана, яка одразу привернула увагу дітей цікавою розповіддю. Радісним було те, що у Піщаному дощу не було.

Треба було бачити оченята дітлахів, коли вони побачили малесеньких теляток, яким не було ще й тижня! В окремому місці жили вже доросліші телята, ще далі – корівки, які мають народити, ще далі – красуні-корови, які зустріли нас радісним мичанням – вони вже звикли до гостей!

А яким цікавим виявився для дітей, та й ( чого приховувати!) для нас  теж процес доїння: під гарну ліричну музику, що є обов’язковим елементом цього процесу, корівки заходили до зали і ставали кожна на своє (!) місце. “ Краще ніж ми заходимо до класу!” – хтось вигукнув.

В ході екскурсії запланована дегустація молока  – яким же воно виявилося смачним! “Я випив аж два стакани, а дома взагалі не п’ю- не люблю…»,  – говорили між собою діти.

Біля дегустаційної зали ми долучилися до флеш-мобу « Я люблю молоко” – обидва класи справилися з цим завданням на відмінно.

Скільки захвату викликало катання на квадра циклах – можна було відчути себе і пасажиром і, навіть, водієм.

Лабіринт із соломи додав емоцій – усі бігали, стрибали, падали, піднімалися і знову бігали, падали… Ми, дорослі, на хвилинку теж відчули себе дітьми і гралися разом з учнями . Перетягування канату, стрибки у мішках – здавалося б, що ще можна придумати!

Але справжнє дійство нас чекало попереду – знаменитий лабіринт з кукурудзи  площею 3,7 га і довжиною 15 км.

Ось де нам знадобилися і вміння орієнтуватися на місцевості, і вміння користуватися картою і вміння надавати допомогу слабшим. Впевнено і з захопленням ми йшли до виходу. І нехай ми трішки заблукали в самому кінці, нехай лізли напролом, та до виходу дійшли всі! Не можливо передати словами ті почуття, які викликав в нас цей лабіринт, треба було бачити ці розпашілі обличчя, ці сяючі очі і відчуття перемоги над собою. «Оце екскурсія! Ми такого ще не бачили!», – обмінювалися в автобусі  враженнями діти.

Насамкінець ми відвідали краєзнавчий музей с. Піщане, де дізналися про історію виникнення села, відомих людей, серед яких Герой України Микола Васильченко, який і є засновником агрофірми «Маяк”. З якою теплотою говорили про цю Людину з великої літери екскурсоводи: «Всім, що ми маємо, ми завдячуємо Миколі Семеновичу! Дай Боже йому здоров’я та сили!». “ До нас їдуть з усієї України, а Золотоноша, чомусь, ні!”? – говорить Світлана з докором у голосі. Тож, мабуть, варто починати пізнання світу зі свого краю – навколо стільки всього цікавого! Висловлюємо щиру подяку Собченко Оксані. Рогулю Григорію та адміністрації закладу за сприяння у організації такої пізнавальної, ігрової і дуже цікавої екскурсії.

Радимо всім відвідати “Маяк”!

Олена Пасенко, Анна Мірошник,
класні керівники 4-В та 5-Б класів Золотоніської гімназії.