Золотоніський фестивальний вік-енд завершився, лишивши після себе безліч позитивних і приємних вражень. Не залишив для деяких, як здається, лише одного – сил. Як фізичних, так і моральних. Надто багато емоцій, надто багато сил було вкладено у це спільне свято. Проте ці колосальні зусилля відбилися сторицею для будь-якого із учасників патріотичного дійства. Золотоноша продовжує дивувати своїх гостей, стаючи поступово особливим містом для жителів багатьох регіонів. Золотонісці ж, тим часом, сумувати не збираються ще довго.

– Ми чогось, та й навчилися за ці три роки, тому, на думку загалу, свято у Золотоноші минуло вдало. Принаймні задоволеними лишились і жителі міста, і його гості. Особливо наголошу на останніх, адже деякі конкурсанти брали участь і в міжнародних фестивалях. В тих самих Болгарії чи Румунії. Вони ж і дякували передусім за чітку організацію всього дійства, – ділиться враженнями міський голова Віталій Войцехівський. – А дякувати тут справді треба всім. Наприклад, санаторній школі, яка розмістила усіх, хто виявив бажання. РайСТу, що взяло на себе харчування. Місцевим підприємцям – за трансорт, за безкоштовну участь у фестивалі.

Тим часом учасники святкового вік-енду, окрім всього, нині доволі часто відзначають ще одну особливість, помічену в Золотоноші – неабияку прихильність містян до усіх гостей. Під час відбіркового туру та гала-концерту публіка підтримувала усіх співаків. Особливо ж тепло за мотивами творчості вітали юних гостей із прифронтової Авдіївки. Якби у програмі існував приз глядацьких симпатій, то, безумовно, дістався б він саме гостям із справді українського Донбасу.

Керівник авдіївської групи Ольга Маслюк вже під час від’їзду зазначила головне – діти дві ночі не чули вибухів. Чималий моральний позитив юні конкурсанти зі сходу отримали й від самого міста, побувавши в ще одному приємному куточку своєї країни. За словами Маслюк, користь від таких відвідин годі й оцінювати. Авдіївка все більше українізується, а на цьогорічний День Незалежності навіть набрало масовості таке явище, як вивішування національних прапорів із власних балконів, чого раніше робити мало хто наважувався. Провели й невеликий парад вишиванок на свято, котрий для промислового міста вже й став буденністю. Привезуть на свою малу батьківщину учасники і деякі враження та спостереження, які можна переймати та втілювати вже в себе вдома.

Не лише гостей Золотоноші, а й її жителів задовольнив фестивальний вік-енд. Адже, як не крути, протягом цих двох діб дозвілля змогли знайти собі люди будь-якої вікової категорії. Якщо марш вишиванок та гала-концерт патріотичної пісні зібрав публіку чималу та різнобарвну, то проводились і більш вузькі заходи. На всі, як то кажуть, смаки. Наприклад, найповажніші містяни із задоволенням слухали Ніну Мирводу. Молодь, в свою чергу, до останнього “відривалася” на концерті дещо призабутого місцевого гурту Golden City. За хлопцями публіка справді скучила і буде зовсім не проти почути їх ще раз. Для найменших золотонісців асортимент розваг у парку Шевченка запам’ятався також пристойним рівнем.

– Вважаю що в такі непрості часи подібні позитивні емоції для золотонісців вкрай необіхдні. Хоча б час від часу. Сюди ж додайте тотальний дух патріотизму, що витав над містом цими днями, – наводить свої думки міський голова. – І патріотизм, до речі, проявлявся не лише у вбранні чи символіці. Знаєте, що найбільше здивувало журналістів, котрі приїхали до нас в рамках прес-туру? Наші люди, йдучи вулицями, в переважній більшості шукали урни, щоб викинути своє сміття! Відзначали й загальну культуру поведінки. Дивувала, наприклад, солідарність у вигляді того, що ніхто не курив на трибуні літньої сцени. Акуратно спускалися сходами, або ж взагалі ставали подалі.

Хоч емоції від золотоніського фестивалю ще не вщухли, проте з новим робочим тижнем починається й буденність. Якщо ж повертатися до теми матеріалу, то місто, за словами Віталія Войцехівського, лише розпочало сезон культурного дозвілля. Попереду, мовляв, ще чимало цікавого.

Передусім, на Золотоношу очікує День Визволення, що традиційно святкується 23 вересня. Офіційна частина відзначиться ходою до Меморіального парку та вшануванням не лише ветеранів Другої світової та пенсіонерів, а й мужніх воїнів нинішніх. Далі в парку Шевченка на містян чекатиме традиційна солдатська каша, а згодом – концертна програма, яка обіцяє декілька приємних сюрпризів як для молоді, так і для старшого покоління.

На День вчителя до Будинку культури завітає Черкаський народний хор, а вже за декілька днів (4 жовтня) для більш старших золотнісців на міській сцені виступить легендарний вокально-інструментальний гурт із 70-х – “Пламя”. Колектив, що випустив під час свого розквіту п’ять вінілових “гігантів” загальною кількістю понад 25 мільйонів примірників, змусить дещо пригадати часом буремну молодість своїх поціновувачів.

На початку жовтня, близько до Дня захисника України, центральна площа прийматиме масштабний спортивний фестиваль, а вже згодом розпочнеться й дозвілля інших форматів. Зовсім скоро в МБК стартує другий сезон Ліги сміху, сюди ж вже планує приїздити столичний театр “Браво”, а Будинок школяра прийматиме чергову першість з брейн-рингу.