Замість спільного знаменника – ґвалт, замість аргументів – увесь потік особистої неприязні. Більше сотні людей зібралося учора в залі засідань Міської ради задля пошуку шляхів виходу із конфліктної ситуації довкола діяльності лікарні та координації роботи міського і районного Центрів первинної допомоги. До розмови мали максимально долучитись усі сторони взаємовідносин, починаючи із керівництва Виконкому та РДА, продовжуючи лікарями ЦРЛ, обох «первинок» та комунальниками.

Порядок денний важливий: остаточне розставлення крапок над «і» щодо штрафних санкцій, накладених на лікарню через понаднормове скидання відходів до системи водовідведення, звістка про невиплату зарплати лікарям, подальша координація усіх медичних установ. В цілому, навіть якщо брати до уваги термін «війна», що кулуарно лунає від деяких золотонісців, учора мав відбутися перший крок для остаточного примирення. На плідну розмову були готові усі сторони окрім… деяких громадських активістів, котрі мали на меті лише одну дію – вилити усі свої емоції на присутніх.

Сухо та офіціозно протікала зустріч близько 40 хвилин, під час яких звітували про професійну діяльність головні фігуранти: завідувач міським Центром первинної медицини Віра Антонова, районним –Лариса Насальська та головний лікар ЦРЛ Сергій Примак. У взаємовідносинах первинної та вторинної ланок головна проблема існує довкола дитячої лікарні. Своїх педіатрів головний медичний заклад скоротив, передавши функції колегам. На нічні ж чергування, коли за здоров’я найменших золотнісців має відповідати саме «вторинка», банально нема кого ставити. Закликає лікарня до співпраці дитячих фахівців із обох первинних центрів. Не врахували, втім, одного з головних питань – фінансового. Працювати вночі на чужу установу за безцінь лікарі масово не бажають. Задля обходу бюрократичних перепон та економічних лімітів, запропоновано приймати педіатрів на чергування за договором.

Купою нерозкритих досі нюансів характеризуються і принципи використання медичної субвенції лікарнею. Фінансовий звіт депутати міської ради очікують вже протягом декількох місяців, проте доведеться чекати ще. Разом з тим, подібна прихованість і викликає казуси в оцінці  економічної доцільності діяльності ЦРЛ. Наприклад, вчора випливли великі розбіжності у розрахунку грошової суми на одне ліжко-місце. Якщо раніше, при перерахуванні субвенції, цифри лунали одні, то зараз вони значно занижені. Серед свіжих неприємних моментів – незважаючи на введення з боку міста безкоштовних пакетів медикаментів у приймальному відділенні, досі всі пацієнти, що звертаються до травмпункту, змушені штурмувати аптеки.

Друга частина зустрічі й стала найбільш гарячою та багатослівною. Мову підняли за нещодавній конфлікт із лікарнею у комунальній сфері. Як повідомлялось раніше, маючи у на своїй базі новенькі очисні споруди, ЦРЛ не змогла ефективно розпорядитися їхньою роботою, хоча допомогу фахівці «Водоканалу» пропонували одразу.  Плата за аутсорінг об’єкту видалася чиновникам зависокою, тому декілька років тому обрали метод самостійного вирішення проблеми. На ділі ж вийшло, що повноцінно локальні очисні споруди так і не запрацювали. Передусім мова йде про закупівлю коагулянтів та формування міні-штату фахівців, які б опікувалися проектом. Результат відомий – неочищені стоки, за які суди трьох рівнів визнали вину лікарню та наклали штрафні санкції.

Заручником обставин у цій ситуації став в першу чергу «Міський Водоканал», якого теж нещодавно оштрафували на солідну суму. Екологічна інспекція, згідно законодавства, має право перевіряти тільки установи, що мають дозвіл на спецводокористування. Людською мовою, фахівців з області цікавить лише стан стоків на виході. Хто формує їх, хто порушує норми – це вже проблеми місцевих комунальників. Власне, через штрафні санкції, які погрожували стати регулярними та чималими, за згодою керівництва ОДА розпочався жорсткий моніторинг діяльності підприємств, що постачають забруднені відходи до системи. Умова одна – або побудувати локальні очисні споруди, або сплачувати кошти на закупівлю спеціальних речовин для боротьби із цими забрудненнями.

Результати більш ніж дієві – «Маслоробний комбінат» закінчив другу лінію своїх очисних, «РоялФрут» звів об’єкт ще до запуску виробництва, яке передбачає шкідливі стоки. Головні забруднювачі – «СільверФуд» та «АгросПтиця» – справно сплачують штрафні санкції до моменту запуску своїх систем очищення. У випадку ж з лікарнею, як тепер можна оцінити, доля зіграла справді злий жарт над деякими столичними політиками. Ініціювавши перевірки «Водоканалу» ще до повного виконання умов роботи абонентами, ніхто не врахував, що штраф таки повернеться до підшефного закладу. Попри чимало аргументованих і не дуже претензій до комунальників, головний лікар таки визнав – хотіли зекономити, тепер пожинають плоди.

Власне, з цього питання й розпочався парад емоцій, що ледь не зірвав усі перемовини. Якщо сторони діалогу були чітко налаштовані на формулювання методів вирішення цієї проблеми у майбутньому, не чіпаючи юридичний факт, підтверджений Вищим Господарським судом, то у деяких громадських активістів мета була зовсім інша. Українське суспільне життя на прикладі столиці привчило обивателя до головної аксіоми – там, «на горі», популізмом страждають в основному політики, в той час як громадськість навпаки вирізняється тверезим підходом до справи. На місцях, як виявилось, картина зовсім інша. Малоінформативні, проте вкрай голосні тези про знищення лікарні, зубожіння міста та обіцянки «дістатися до всіх» жодного конструктиву не несуть апріорі. Більше того, завчасно «накручені» народні спікери ставлячи ряд запитань, слухати нікого все одно не бажали, перетворивши зустріч фактично у монолог.

Дісталося, як то кажуть, всім, а головний висновок, за мотивами ґвалту, можна зробити однозначно: дипломованих та найбільш освічених фахівців буквально у всіх сферах життя необхідно шукати саме серед авторів епічних промов. Кадрова політика влади на місцях, як бачимо, абсолютно недолуга , адже лише сліпий міг не помітити талановитих менеджерів, котрі знають і можуть абсолютно все: від блискавичної реконструкції системи водовідведення, аж до дрібних питань, де краще слід ставити лежачі поліцейські.

Не подіяли, до речі, і аргументи фахівців, що штраф на виплату заробітної плати лікарям не може впливати де-юре, адже це – захищена стаття видатків. Крім того, існують і багато економічних методів виходу із ситуації. Про їхню суть невдоволені слухати звісно ж бажання не мали, а саму зустріч посадовці, економісти, комунальники та медики продовжили вже пізніше, у більш вузькому колі. Конкретні кроки проробляються, а найголовніше – усі сторони налаштовані на мирне і ефективне співіснування в рамках життя міста та району. Про подальші рішення та результати читайте на наших шпальтах згодом.