Акцизний збір: підприємців, що махінують зі звітами, перевірятиме вже податкова

Питання добросовісності окремих реалізаторів підакцизного тютюну та алкоголю знову вибивається на перші порядку денного. Мотиви зрозумілі і прості, від минулого року саме ці надходження є основною складовою для ремонту місцевих доріг. В той самий час, деякі підприємці, вперто приховують кількість проданої продукції, не забувши, втім, підняти ціну на необхідні 5%.

У стінах Міськвиконкому з цього питання відбулась розширена зустріч за участі представників міської влади, силовиків та деяких власників торговельних точок. Взагалі подібні наради відбуваються на різні теми раз на тиждень, остання ж мала питання головне – методи впливу на тих, хто чути про податок не хоче категорично.

З 30 червня до 15 липня у місті проводили моніторинг з продажу підакцизних товарів. Головні локації – заклади харчування, де часто-густо трапляються випадки реалізації алкоголю без оформлення касового чеку. Делегація жодних повноважень для перевірок, звісно ж, не мала, тому функція – приблизне визначення обсягів продажів подібної продукції та порівняння з останніми надходженнями акцизних зборів.

Встигли фахівці профільних відділів вивчити стан справ майже у всіх кафе та ресторанах, окрім «Оазиса», «Стріт-Бургера» та «Черепашки». Окрема увага була прикута до нічних магазинів у центрі міста. Дві точки на вулиці Шевченка – «Світлячок» та «Делікат» – виступають у ролі єдиних джерел алкоголю вночі. Під час моніторингу продавці працювали коректно – виключно з касовими апаратами.

Подальший аналіз магазинів та закладів відкрив чимало несподіванок. Особливо багато питань, за словами начальника Управління економіки Вікторії Остроглазової, нині є до керівництва кафе та магазину «Світлячок» на автостанції. Сплачують вони принаймні в чотири рази менше акцизу, аніж продають. Порозуміння із власником поки що не знаходять жодного.

В середньому заклад сплачує на місяць 800 гривень. Це означає, що дві точки за 30 календарних реалізують алкоголю та тютюну на 16 тисяч. Тобто 500 гривень на день. В той же час, лише за декілька годин моніторингу фахівці фіксували вже більші суми. І це був не вихідний день. Бухгалтер апелює до фінансових звітів, де відсоток порахований цілком правильно. Втім це й логічно, адже, за повідомленнями золотонісців, в нічний час алкоголь та цигарки тут просто «не пробиваються».

В цілому ситуація типова для багатьох точок. Нерідкі випадки, коли член моніторингової групи купував підакцизний товар та просив видати касовий чек, продавець просто не знав, де знайти код. При цьому, під час пошуків ще встигав продавати декілька пляшок пива без документального підтвердження. Жодних питань, в свою чергу, не виникає до крупних супермаркетів. Там вся алкогольно-тютюнова продукція реалізується суто під чек.

– Ніхто не ставить за мету якимось чином тиснути на підприємців. Наразі це просто спостереження і бесіди. Але хочемо просто нагадати – збіжить час мораторію, буде ходити вже фіскальна служба. Тоді й почнуться штрафи. Усі знають, які великі це суми. Ми в першу чергу не хочемо, щоб золотоніські власники сплачували ці штрафи. Намагаємось порозумітися, – коментує ситуацію Остроглазова.

Від розмов із тими, хто їх вперто уникає, міська влада переходить до рішень більш кардинальних. Увесь накопичений аналіз переданий до податкової, де тамтешні фахівці вже й порівнюватимуть багато цифр, а не лише акцизний збір.

– Подальші кроки – залучення працівників обласного апарату, які працюють з підакцизною групою товарів. Вони проведуть фактичні перевірки. Підстава законна – торгівля підакцизною продукцією. Мораторій на такі випадки відсутній. Дати та терміни залежать від конкретної точки. Якщо побачимо велику різницю, моніторинг може тривати і тиждень, і два, і місяць, – розповів про майбутні плани начальник Золотоніської ОДПІ Павло Ільченко.

Підприємці, котрі зі сплатою мають проблеми, апелюють в свою чергу до високої ціни на дозвіл реалізації алкоголю. Віднедавна пиво та спиртне об’єднали в одну групу, а загальна ліцензія наразі коштує 8 тисяч гривень на рік. Свої аргументи щодо подібних тез наводить вже міський голова Віталій Войцехівський, погоджуючись із високою ціною за дозвіл, проте й зауважуючи, що ліцензія видається не на хліб та молоко. Тобто мова йде зовсім не про товари першої необхідності. Крім того, наголошує ще раз – ціни на алкоголь та тютюн усі торгові точки підняли на 5% добросовісно. Тобто, фактично надходження акцизного збору забезпечує сам покупець. Куди ж губиться ця решта у багатьох випадках – питання риторичне.