Канікули українська молодь проводить по-різному. Хтось просто відпочиває від напруженого навчального року, сидячи вдома, хтось збирає речі ближче до води, або до родичів. Особлива когорта вітчизняних юнаків та дівчат на літо має головний антураж – похідні рюкзаки та каремати. Географія туристичних відвідин справді обширна, адже наша країна має безліч дивовижних місць, котрі варто побачити. Комусь милі оку Карпати, комусь – подільські замки чи Буцький каньйон. Найбільше здивували цього року двоє львівських братів, котрі наважились здолати пішки шлях від свого рідного міста до Маріуполя.

Даниїл Турчин та Максим Грант цього року лише закінчили навчання у школі. Здавши ЗНО, часу не гаяли і поставили батьків перед фактом – хочуть помандрувати країною. Подорож розпочали не просто так, а ще й додали трохи патріотичного забарвлення, назвавши кампанію «З Україною в серці». На думку хлопців, така піша хода має символічно поєднати Захід та Схід України, показавши її єдність. Крім того, активно висвітлюючи свої пригоди у соціальних мережах, мають на меті юнаки популяризувати здоровий спосіб життя. Головна ж ідея – побачити різні куточки Батьківщини власними очима.

– Сидячи у Львові, з країною не познайомишся. Навіть просто мандруючи транспортом, ми зазвичай не спілкуємося із місцевим населенням, не бачимо міста та села зсередини, минаючи їх проїздом. Якби ми не йшли пішки, то, наприклад, не побували б у Золотоноші чи Переяславі, – пояснює вибір один із учасників акції Даниїл Турчин.

Зі Львова хлопці вирушили ще 15 червня. За цей час пройшли понад 700 кілометрів. До Золотоноші потрапили із Переяслава вже надвечір і відразу ж потрапили під опіку місцевих. Золотонісці дізналися про таких незвичних гостей майже випадково, проте гостинність проявити встигли. Ночівлею мандрівників відразу ж забезпечив готель «Зоря», а харчування та знайомство із містом взяв на себе ресторатор Ігор Пауков.

Враження від Золотоноші брати мають позитивні. Відзначили гарний центр міста, загальне оформлення, фонтани та приємне освітлення на площі. Вранці, перед наступною серією подорожі, завітали і до міського голови, з яким поговорити було про що, адже місцевий люд ще досі під враженням від масових відвідин Говерли. Жарт із долею правди пролунав в бік львів’ян вже наприкінці: золотонісці, мовляв, до мандрівок далеко не байдужі, тому не факт, що з юнаками не підуть за компанію ще десятки нових колег.

Подарувавши традиційні сувеніри із символікою міста, туристів попередили і про майбутній стратегічний об’єкт, котрий вони зібрались перетинати. Мова йде про міст через Дніпро, вздовж якого пішки пересуватися не можна в принципі. Задля уникнення казусів звістку про хлопців передали поліції, патрульна служба якої і перевезла їх через сталевий велет.

Попереду у львів’ян ще 700 кілометрів через Світловодськ та Дніпро. Додому вертатимуться вже потягом, адже треба встигнути й на вступну кампанію. У вересні цього року обидва планують стати студентами вузів.