У Золотоноші продовжують процес інтеграції військовослужбовців до життя міста

Розширена зустріч із особовим складом 156 зенітного ракетного полку, котра, за великим рахунком, напрошувалась вже давно, відбулася у середу в клубі військової частини. Посадовці Міськвиконкому та профільні фахівці завітали сюди, аби ще раз детально пояснити деякі тонкощі щодо соціального захисту, медичного забезпечення, освітніх послуг та низки питань золотоніського дозвілля. Усі нюанси, котрі цікавили військовослужбовців, були передані чиновникам ще до початку заходу, дехто ж проблемні питання ставив під час самого діалогу.

Доволі чисельний та згуртований колектив у Золотоноші з’явився нещодавно. Після початку бойових на Сході країни воїнам полку протиповітряної оборони, що дислокувався в Донецьку, вдалося зберегти підрозділ та неушкодженим вивести його із зони контролю терористів. Питання було вкрай стратегічним, адже в разі невдачі, колаборанти отримали б у своє розпорядження декілька ракетних комплексів «Бук». В тому, які це могло б мати наслідки, увесь світ пересвідчився після падіння малазійського пасажирського літака на Донбасі…

Військова частина проводжувала вартувати небо країни в зоні АТО, дислокуючись у різних точках вздовж фронту. Саме тоді й постало питання про формування постійної бази полку, котра б забезпечила нормальне функціонування. Вибір пав на Золотоношу, де за часів правління Януковича було розформовано зенітну ракетну бригаду із аналогічним озброєнням. Військове містечко з тих пір більше нагадувало Прип’ять, потроху розвалюючись та заростаючи бур’янами. Після звістки про повернення сюди збройних сил, золотонісці самі почали прибирання території для полегшення долі тих, хто ступить на цю землю.

Восени до підрозділу прибула остання партія особового складу. Віднині 156 зенітний полк повністю дислокується у Золотоноші, одночасно й виконуючи бойові завдання на Донбасі: один з дивізіонів постійно чергує на східних рубежах мирного життя. Проблеми військові лежать на плечах міністерства оборони, добровольців та волонетрів, а от суспільна складова у місті дещо змінилося. Поява декількох сотень родин – це вже важлива подія для Золотоноші. Адже всі мають хоча б забезпечити себе житлом, влаштувати дітей в освітні заклади та отримувати медичне обслуговування. До таких масштабних змін в цілому усі структури виявились готовими завчасно. Інша річ, що плідний діалог та спільне вирішення проблем не завадить ніколи точно.

Делегація із владних кабінетів прибула на чолі з міським головою, а ініціаторами стали ті, кому Статут Збройних сил абсолютно не чужий. Заступник мера Олег Масло та директор «Водоканалу» Сергій Кузнєцов віддали півжиття армії, тому проблеми їхніх вже екс-колег знають з середини. Відповідно, постійно й відбувається плідна співпраця із керівництвом підрозділу. Золотоноша віддає будь-якими способами шану тим, хто лишився вірний присязі. Головна мета – безболісно прийняти усіх гостей до родини міста.

– Існують загальні проблеми військової частини, котрі весь час спільними зусиллями місто і район намагається вирішити. Але за ці місяці ми впевнились, що є й проблеми конкретних людей. Військовослужбовці звертаються до Міської ради з різними питаннями, тож ми й відчули, що треба зустрітися та обговорити. Вони мають хоча б знати, як чинити та до кого звертатися в разі потреби. Зазначу до того ж таке спостереження, що часто-густо учасники АТО втрачають у кабінетах чиновників впевненість в собі. Тому треба допомагати, – коментує зустріч міський голова Віталій Войцехівський.

Для розмови він залучив декількох керівників профільних відділів, аби врешті детально пояснити усі нагальні питання колективу полку. Серед головної інформації – роз’яснення начальника управління архітектури Ігора Весніна, котрий ще раз розкрив суть механізму гарантованого законом отримання воїнами земельних угідь для будівництва житла та ведення сільського господарства.

Золотоноша – місто, котре не має сільгосп-сфери. Відповідно, все, чим можна допомогти в межах міста – це ділянки під житло. Таких нині, після завершення роздавання воїнам земель на Шота Руставелі, лишається зо два десятки. Дислокуються вони в районі Дослідного господарства, що біля РЕМу. Після отримання відповідної кількості заявок будуть вирішувати питання про подальше виділення площ. Допомогти максимально обіцяють усім. Для цього Нелін вже підготував та передав чимало копій пакетів документів для максимально комфортного оформлення їх військовослужбовцями.

Землі під господарства законом передбачені також, проте до Золотоноші вже не мають жодного відношення. За ними слід звертатися вже в Черкаси. Тут повне сприяння наша архітектура обіцяє також. Як у плані документації, так і в питаннях пошуку найдешевших проектантів.

Серед освітніх проблем головна – наявність вільних місць. Якщо за два десятки років місто поступово позбувалося дитячих садочків (де економія, а де – й не зовсім логічні рішення), то після дислокації повітряних сил та деякого покращення демографічної ситуації в регіоні, проблема стала більш ніж нагальною. В ДНЗ поступово відкривають нові групи, аби забезпечити місцями всіх.

Школи ж наповнити себе усіма золотонісцями змогу мають. До того ж, мова йде навіть і не про жителів міста. Нині на базі наших шкіл навчається ще й дві сотні дітей з району. Що особливо – їдуть сюди не лише із ближніх сіл. Географія школярів налічує навіть такі віддалені населені пункти, як Дмитрівка, Деньги та Піщане. Про якість золотоніської освіти це говорить красномовно. Додає аргументів і нещодавній столичний звіт щодо Зовнішнього незалежного оцінювання: міські школярі у трійці кращих в області за його результатами.

Місць у дитсадках для військовослужбовців вистачить на всіх, а для більш старших начальник відділу освіти Ольга Строкань детально розповідала про напрямки освіти у середніх школах. Кожна з них має свої сфери, в яких працюють гідні фахівці. Далі вибір залежить вже від батьків.

Одна з проблем, що, як нікого, турбує жінок у складі підрозділу – водопостачання. Річ у тім, що в разі відсутності води, дошкільні заклади функціонувати права не мають взагалі. Подібні ж випадки останнім часом почастішали через серію аварій після негоди на Трійцю. Якщо влітку дитину можна забрати з собою на роботу, то взимку на морозі малюку у бойовій машині робити точно нема чого. Попри законодавчі заборони, проблему намагатимуться вирішувати, адже стикаються з цим не лише військові. В будь-якому разі, комплексно це втратить актуальність зовсім скоро: Фонд регіонального розвитку вже виділяє кошти на будівництво резервуару чистої води, що у випадку форс-мажорів, забезпечуватиме місто протягом 12 годин. Цього цілком вистачить для ліквідації будь-якого лиха. Інтереси тут і меркантильні для бюджету – об’єкт дозволить наповнювати систему водою вночі, за більш низьким тарифом, та роздавати рідину жителям вже вдень.

Також нині ведуться перемовини щодо повної реконструкції системи водопостачання наступного року. Окремо до керівництва військової частини лунало і прохання не рухати важку техніку центральною вулицею після завершення ремонтних робіт. Підземний комплекс, що закладався півстоліття тому, може не витримати такого навантаження.

Насамкінець Ольга Строкань подякувала командирам за справді якісне проведення військово-польових зборів для старшокласників. Заходів подібного масштабу школярі міста та району не бачили давно.

– Позитивних відгуків, вражень від побаченого – море. Дітей навіть нагодували кашою та дали можливість покористуватися усім можливим озброєнням. У планах є військово-спортивний табір, маємо надії на подальшу ефективну співпрацю з офіцерами, – розповіла начальник відділу освіти.

Про медичну сферу розповідав заступник керівника Центру первинної медицини Владислав Гаркавий, котрий перш за все відповів на питання бійців щодо забезпечення гарантованими безкоштовними медикаментами. Якщо раніше ця сфера часом нагадувала хаос через труднощі координації між містом та районною лікарнею, то нині все під наглядом локальних фахівців.

Ситуація з безкоштовними ліками, за його словами, повністю контролюється. Тільки-но виникає конфлікт, все вирішується швидко. Окремо фахівець залишив свої контакти для представників Медсанчастини полку, аби надалі швидше вирішувати нагальні питання. Запросив Гаркавий на вакцинацію і батьків малих дітей. «Первинка» днями отримала шість сотень вакцин різних видів, тому цим забезпечені будуть всі.

Житлова проблема – одна з найскладніших. Абсолютна більшість особового складу із немісцевих, тому всі житло поки що орендують. У планах Золотоноші поки що лунає реконструкція гуртожитку на Шевченка 70. Будівля навпроти другої школи, де нині розташовуються ряд відділів, буде потроху звільнятися від них. Після ремонту кімнати надаватимуться військовослужбовцям. Житло не ідеальне (передусім – площа та формат), проте безкоштовне та знаходиться у центрі міста.

Ведуть перемовини і щодо закинутої п’ятиповерхової будівлі на території ліцею. Проект на 44 квартири вже існує. Тут лише надія на Міністерство оборони, котре має взяти частину приміщення під свої гарантії. Наразі ж для тих, хто не може знайти навіть тимчасове житло, будуть формувати базу даних за інформацією кожного квартального комітету. Тільки-но з’явиться звістка про наміри здавання в оренду житлових приміщень, бійцям полку повідомлятимуть про це централізовано.

Останній пункт розмови – психологічна реабілітація. Усім учасникам бойових дій вона забезпечена. Варто лише звернутися до Управління праці та соцзахисту. Мова йде про санаторії для відпочинку, які до медичної сфери не мають жодного відношення. Наразі пункти призначення для поїздки на 14 діб – Одеська область, Чернігівська, Львівська та Київ. Можна відвідати заклад із членом родини, розподіливши термін навпіл. За словами керівника структури Тетяни Лукомської, усі учасники АТО, хто повернувся звідти раніше, дуже задоволені сервісом та антуражем.

Щодо культурної складової життя міста, Віталій Войцехівський нагадав, що, окрім вже діючих сфер дозвілля (футбол, баскетбол, волейбол, шахи, логічні ігри, Ліга сміху), в парку Шевченка діє літній кінотеатр, а на осінь планують безкоштовні кіносеанси і в МБК. Також сприятимуть і організації екскурсій до цікавих навколишніх локацій: наприклад, музеїв Переяслава, чи зеленого комплексу агрофірми «Маяк» у Піщаному. В цілому, Золотоноша до розширення своєї родини готова давно, далі черга за новими її членами.