Питання локальної очистки стічних вод на крупних підприємствах потроху рухається з мертвої точки шляхом довгих перемовин та офіціозної тяганини. Очищення відходів на виробничих лініях – одна з головних умов коректної роботи міських очисних споруд, де нещодавно відкрили новозбудовану другу лінію. Технологічний процес запущено, бактерії почали розмножуватися, а система – насичуватись необхідним киснем. Якісь процеси завершаться за декілька тижнів, певні – затягнуться на місяці. Фахівці ж одноголосні – без дотримання екологічних норм з боку виробників вся ініціатива не має сенсу в принципі.

Очисні споруди будь-якого міста функціонують в першу чергу для фільтрації каналізаційних відходів населення. Така задача новому устаткуванню, що встановлене на золотоніській кільцевій дорозі, точно під силу. Інша річ – промислові відходи. Якщо в невеликих кількостях система справляється, то під час масового скидання важких відходів існує загроза не просто неякісного очищення, а й смерті усієї колонії бактерій, котрі й виконують процес. Для цього в цивілізованому світі й існують відповідні екологічні норми, з перевірки яких і розпочинають при оформленні дозволу на діяльність заводу. В наших реаліях такою проблематикою не переймались десятками років і лише тепер нарешті ця сфера поступово приводиться до належного вигляду.

Останнє «китайське» попередження від посадовців з області в бік промислових гігантів місцевого масштабу лунало два тижні тому. Тоді, під час дебютних днів роботи золотоніських очисних споруд та перших аналізів з боку різноманітних інспекцій, стало зрозуміло головне – без колективної відповідальності усіх учасників процесу водовідведення результату чекати годі. Одними судовими позовами проблему не вирішити також, адже юридичний процес може тривати і більше року, а система зазнає неприємних ушкоджень моментально.

Розділились на два табори і підприємства: ті, хто суть проблематики розуміє і всіма силами намагається включитися в процес її вирішення, та ті, до кого достукатись дуже складно й донині. Серед перших бачимо завод «РоялФрут», котрий збудував локальні очисні споруди навіть до старту виробництва із брудними відходами (нормальна європейська практика), а також Маслоробний комбінат, керівництво якого вже вклало понад 5 мільйонів у процес очищення і зупинятись на досягнутому не збирається.

До другої категорії потрапив, наприклад, «СільверФуд», з яким навіть спілкуються вже через суд. Є й проміжна ланка. Та сама Центральна районна лікарня. Кошти освоєні, система очистки збудована, та поки що на її роботу комунальники мають немало нарікань. Попри суперечки та аргументи щодо абсолютної якості стічних вод з боку медиків, усі сторони впевнені в одному – технологічний процес районна влада остаточно завершить найближчим часом.

Один із найбільших забруднювачів, до якого, втім, нарікань чи не найменше, учора продемонстрував міським та обласним владцям свої локальні очисні споруди. Мова йде про «Золотоніський маслоробний комбінат», керівництво якого не приховує хімічний склад своїх стічних вод та два роки тому почало коштовний процес вирішення проблеми.

Сам процес виробництва на заводі безвідходний. Тут виготовляють тверді сири, масло та сироватку. Інша картина настає під час миття та санітарної обробки потужностей. Тоді й потрапляють назовні неприємні для навколишнього середовища сполуки. Першу лінію локальних очисних споруд відкрили у 2014 році. Нині об’єкт працює вже на повну потужність, дозволивши зменшити шкідливість стоків ледь не вдвічі. До кінця року планують звести й другу лінію, котра зменшить рівень зайвих речовин ще в рази. У перспективі лунає й третя ланка – для полегшення роботи попередніх двох.

Будівництво першого об’єкту коштувало холдингу «Молочний альянс» 5,5 мільйонів гривень. Нині, після аналізу та роботи над помилками, сюди ще направлять 100 тисяч для дообладнання. Друга лінія обійдеться орієнтовно в 2,5 млн. грн. В будь-якому випадку враження складається, що коштів молочники не шкодуватимуть точно. За 15 років у потужності заводу вже вклали  понад 200 мільйонів гривень, повністю оновивши процес виробництва під сучасні стандарти. Останній сюрприз датований 2014 роком, коли відкрився новітній цех для виробництва якісної сироватки.

Дітище своє у стані топ-менеджменту холдингу і заводу люблять. Для нормальної роботи не шкодують ані власних сил, ані капіталу. За наполегливу працю настають і приємні дивіденди: ЗМК – одне з тих підприємств, котре не просто безболісно пережило втрату російського ринку, а й стало одним з найкрупніших молочних підприємств-експортерів в країні. Нині географія гіганта налічує 30 країн. Серед них – Китай та Євросоюз.

Перевіряли очно стан локальних очисних споруд учора очільник Черкаської ОДА Юрій Ткаченко та міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський. Обидва роботою ЗМК задоволені та наголошують, що з такою відповідальністю від усіх промисловців екологічне питання на Золотоніщині зніметься раз і назавжди. Керівник області згадав і значну соціальну роль підприємства, що тільки додає приємних вражень щодо нього.

– Приємно, що є відповідальні підприємства, котрі не забирають дивіденди. Тільки з 2001 року сюди було вкладено 27 мільйонів доларів. Завод виконує щей соціальну функцію, допомігши області у багатьох сферах: формування батальйону«Черкаси», будівництво фортифікаційних споруд, піклування про переселенців тощо. Директор підприємства, до того ж, відповідально ставиться до сплати податків і формування бюджету, – коментує візит Юрій Ткаченко.

З керівником заводу Черкащина знайома давно. Владислав Кулініч – фахівець, що працює тут 33 роки. Це на рік менше, аніж вік самого ЗМК. Відповідно й усю роботу знає бездоганно. Він, крім того, – депутат обласної влади. Тому справи державні управлінцю теж не чужі.

Щодо перспектив золотоніських очисних споруд, то основних посилів губернатор має два – приведення до ладу роботи усіх промислових об’єктів міста та час, необхідний для набирання обертів системі.

– З моменту побудови об’єкту вже покращився хімічний склад води. Скоро отримаємо аналіз із трьох установ. Тоді вже й порівняємо та визначимо, що нам необхідно зробити для того, щоб ще більше покращити ситуацію. Наразі ж відбувається стадія тестування: завезені відповідні бактерії. До півроку вони повинні розмножуватися, аби почати працювати повноцінно, – пояснив голова ОДА.

За словами обласного очільника, для зовсім іншої якості скидів, вкрай потрібна і робота локальних очисних споруд на інших підприємствах міста. Дехто домовленості виконує. Щодо інших – очікуються лабораторні аналізи відходів кожного заводу. Будуть і відповідні приписи  Екологічної інспекції, які чітко вкажуть на те, які слід виконувати умови і завдання стосовно локальних очисних.

Не забуває Ткаченко і про аналогічні проблеми у інших районах області. В деяких місцях роботи ведуться вже, в деяких – формуються проекти. Тут плани не менш приємні для жителів Черкащини.

– Подібна ситуація складається в багатьох містах і районах. Найближчим часом завершуються роботи на кам’янських очисних спорудах, виділені кошти на жашківські.Знаємо про проблеми Чорнобаївського району, там зараз готуються проекти. Завдання є, а зміни до Бюджетного кодексу, що дозволяють направляти на цю сферу кошти з екологічного податку, нам допоможуть. Тільки-но буде наповнений цей фонд, будемо розподіляти на подібну проблематику, – розповів про плани голова Черкаської ОДА.

Чи не найбільше головного болю під час цього періоду зазнаватиме золотоніський мер Віталій Войцехівський. Очисні споруди знаходяться на балансі міста, тому їхня якісна робота наразі не може не турбувати. З проблематикою ознайомлений як ніхто, нині ж очікує на результати лабораторних аналізів. Процес у місті намагаються тримати на пульсі. Із потенційними забруднювачами, за його словами, зустрічі проводяться вже не перший рік. Наголошує і на подальшому контролі, який торкнеться усіх об’єктів, незалежно від форми власності. За результатами ж місцевих досліджень, нині роботою золотоніської системи задоволений, ставлячи її вже в ряд найкращих в країні.

На розуміння власників решти промислових підприємств надії не втрачає, а от дії тих, хто вносить у реконструкцію очисних деструктив, пояснити не може.

– Не розумію людей, яких обрав народ, а вони замість того, щоб допомогти в ситуації з очисними спорудами, просто приїздять сюди і роблять собі рейтинг, котрий впав «нижче плінтусу». З трибуни Верховної ради розповідати про проблеми об’єкту можна, а під час кількаденного перебування на окрузі знайти час для його відвідин – ні. Ну й називати «князьками» тих, хто буквально пропахтився тими очисними, доволі легко. Справа народних обранців – говорити, а «князькам» в цей час треба тут робити свою роботу, – прокоментував останні події Войцехівський.

Днями із черкаських лабораторій нарешті надійдуть аналізи стічних вод. За їхніми результатами усі сторони і координуватимуть подальші дії. Поки що ж, принаймні згідно із візуальними враженнями, різниця більш ніж солідна.