Державна служба з питань безпечності харчових продуктів, утворена торік постановою Кабміну, нарешті стартує і в нашому місті. Ще у вересні столичні владці вдалися до реформування цієї сфери, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу. Тоді ж до комплексу було приєднано Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу.

На установу покладено функції, які виконували органи, що ліквідовані,  а також здійснення контролю за дотриманням вимог щодо формування державних регульованих цін, нагляду у сфері туризму та курортів. Офіційний початок роботи Служби датований ще 10 лютого, коли відбувся запуск центрального апарату. До цього ж часу формувалась мережа регіональних представництв.

З огляду на повну готовність до роботи, фахівці Держспоживслужби першочергово зустрілись із золотоніськими підприємцями, аби пояснити деталі подальшої співпраці та зміни у законодавстві, що прямо стосуються цих відносин. Слово перед представниками бізнесу тримав головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів у Золотоністькому районі, котрий намагався розповісти функції нової структури, принципи роботи та точки дотику із місцевими підприємцями.

Сама служба знаходиться на Черкаській 95, у приміщенні ветеринарної лікарні. Налічує два відділи: згаданий у попередньому абзаці та відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства. Розпочати співпрацю доведеться із реєстрації підприємств, що вироблять, транспортують та реалізують харчову продукцію. Процедура безкоштовна та покликана створити єдиний реєстр, що слугуватиме як контролюючому органу, так і представникам бізнесу.

Важлива реформа

В цілому Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» фахівці небезпідставно вважають євроінтеграційним. За запровадженими стандартами безпечності харчових продуктів міні-реформа робить ще один дрібний крок до Європи. Закон відзначився чималою кількістю новацій, що стосуються виробників харчових продуктів, їх реалізаторів та переробників. Найголовніше – запроваджена система контролю безпечності харчових продуктів. При чому, мова йде про всі етапи – від виробництва до реалізації.

В цілому ж в Україні, за задумом авторів, встановлено абсолютно новий підхід щодо забезпечення безпеки харчових продуктів. Найбільша відповідальність за це покладена на виробників.Система ж контролюватиме не готовий продукт, а виробництво та обіг. Головне завдання –моніторинг усього шляху товарів. Держава таким чином має стати посередником між виробником та споживачем. Передусім передбачається контроль за тим, щоб виробник пропонував саме ту продукцію, яку задекларував у Службі. Споживач, що й логічно, повинен мати впевненість, що заплатив дійсно за товар, який коштує витраченої суми.

На думку експертів, новації підсилюють захист споживачів. Разом з тим, увага акцентується саме на безпечності, а не якості. І це, до речі, також цілком європейська практика, що перетинається з логікою: продукт, мовляв, має бути в будь-якому разі безпечним, а от за якість вже треба платити.

Нові правила для бізнесу

За появу у продажі небезпечного продукту передбачені і штрафи. Суми значно більші за попередні. Коштовні санкції – давно пройдений етап для багатьох країн, проте дехто з виробників вже починає сіяти паніку. Задля послідовності введено і чимало спрощень для бізнесу. В першу чергу вони стосуються дозвільних процедур державного контролю. Останній здійснюватиме відтепер лише єдиний державний орган, а це – зменшення кількості перевіряльників та періодичності їхніх візитів. Графік відвідин, до речі, формуватиметься на ризик-орієнтованому підході. У разі дотримання підприємством усіх вимог, його й перевірятимуть значно менше.Більша увага приділятиметься саме проблемним підприємствам. Превентивний підхід – ще одна «диковинка» для вітчизняного ринку. Завдання стоїть не карати та боротися із наслідками, а моніторити та попереджувати.

Чималу кількість морально застарілих санітарно-ветеринарних правил до виробництва харчових продуктів замінять нові єдині гігієнічні вимоги. Спрощується і процедура отримання експлуатаційного дозволу.

Обіцяють і прямий доступ до інформації про всі етапи виробництва. Розроблятимуть його на базі головного веб-ресурсу Держслужби – consumer.gov.ua. За досвідом також звернуться до Європи, де споживач моментально дізнається про виробника та отримує інформацію про продукт, просто сфотографувавши QR-код на етикетці. Відповідний реєстр вже почали наповнювати на всіх рівнях.

Довідково

За що будуть штрафувати виробників, переробників, перевізників і реалізаторів продуктів харчування:

1) Допущення до процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів осіб, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами: для юросіб – від 5 до 8 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб – підприємців – від 2 до 5 мінімальних заробітних плат;

2) виробництво, зберігання харчових продуктів на потужностях, незареєстрованих відповідно до вимог цього Закону: для юридичних осіб – від 23 до 30 мінімальних зарплат, для фізосіб – від 8 до 150 мінімальних заробітних плат;

3) виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу: для юридичних осіб – від 30 до 38 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб – від 23 до 30 мінімальних заробітних плат;

4) невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР): для юридичних осіб – від 30 до 75 мінімальних зарплат, для фізичних осіб – підприємців – від 3 до 15 мінімальних зарплат та зупинення роботи потужності;

5) реалізація неправильно маркованих харчових продуктів – для юросіб – від 5 до 8 мінімальних заробітних плат, для фізосіб-підприємців – від 3 до 5 мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

6) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності: для юросіб – від 3 до 5 мінімальних зарплат, для фізосіб – підприємців – від 2 до 3 мінімальних заробітних плат;

7) невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу харчових продуктів, які є небезпечними, для юридичних осіб – від 30 до 38 мінімальних зарплат, на фізосіб – підприємців – від 23 до 30 мінімальних зарплат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів;

8) використання незареєстрованих допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, якщо обов’язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, для юросіб – від 8 до 20 мінімальних заробітних плат, для фізосіб-підприємців – від 5 до 8 мінімальних заробітних плат;

9) реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів відповідно до вимог цього Закону, якщо реєстрація передбачена цим Законом: для юросіб – від 12 до 18 мінімальних заробітних плат, для фізосіб – підприємців – від 8 до

12 мінімальних заробітних плат;

10) обіг непридатних харчових продуктів: для юросіб – від 5 до 8 мінімальних заробітних плат, для фізосіб-підприємців – від 5 до 8 мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

11) порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством: для юросіб – від 8 до 12 мінімальних зарплат, для фізосіб-підприємців – від 5 до 8 мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів;

12) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо усунення порушень безпечності та окремих показників якості харчових продуктів у строк, погоджений із компетентним органом: для юросіб – від 5 до 8 мінімальних заплат, для фізосіб-підприємців – від 3 до 5 мінімальних заробітних плат;

13) невиконання законних вимог (рішень) посадових осіб компетентного органу щодо знищення небезпечних для споживання людиною чи для іншого використання харчових продуктів та допоміжних матеріалів для переробки: для юросіб – від 8 до 12 мінімальних заробітних плат, на фізосіб-підприємців – від 5 до 8 мінімальних зарплат;

14) приховування (ненадання), відмова у наданні, надання недостовірної інформації за запитами посадових осіб компетентного органу: для юросіб – від 5 до 8 мінімальних заробітних плат, для фізосіб-підприємців – від 3 до 5 мінімальних зарплат;

15) відмова у допуску посадових осіб компетентного органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених цим Законом: для юросіб – від 12 до 15 мінімальних зарплат, для фізосіб-підприємців – від 8 до 12 мінімальних зарплат.