«Головне – не надіятись на «доброго дядю», – старший будинку на Новоселівській 11

Як ви гадаєте, чи легко бути старшим будинку, який налічує 8 під`їздів і 90 квартир, в котрих проживає близько 200 мешканців? Петро Довгополий з Новоселівської 11 над цим ніколи не замислювався. Просто вже шостий рік справно виконує свої «старшинські» обов`язки і не збирається зупинятися на досягнутому. Декому він, можливо, здається дуже наполегливим, навіть прискіпливим (і сам спокійно не живе, і людям не дає). Але, на думку багатьох: жителям цієї багатоповерхівки неабияк поталанило з їхнім старшим будинку.
Почалося усе в грудні 2010 року, коли Довгополий ще не виконував цих обов`язків, а був собі рядовим мешканцем однієї з квартир. Тоді у будинку сталася масштабна аварія, якої чи не найдужче бояться жителі будь-якої багатоповерхівки – прорвало каналізаційні труби, які ніхто не міняв вже багато років. Вони просто згнили. Затопило підвал, сморід стояв страшний. До того ж, в усіх під`їздах!
Треба було негайно щось робити, брати комусь на себе відповідальність і починати ліквідацію аварії, адже у підвалі було ще й бомбосховище. І чоловік таку відповідальність на себе узяв. Тепер згадує, що першим, до кого звернувся за допомогою, був щойно обраний міський голова Віталій Войцехівський, якого він знав ще по роботі на лікеро-горілчаному заводі, де колись теж працював будівельником. Міська влада виділила кошти на ліквідаційні роботи. Підключили міліцейське керівництво, яке подбало про пісок і каналізаційний колодязь, допомогли працівники колишньої «Вести».
Аварія, яку гуртом ліквідовували протягом місяця (замінили усі труби), вперше згуртувала жителів будинку, які дружно наводили у дворі порядок після завершення ремонтних робіт. Вже згодом жителі багатоповерхівки обрали Петра Довгополого старшим свого будинку. І, схоже, не помилилися. Адже протягом усього часу його головування в будинку та у дворі сталися помітні зміни на краще.
Аби застрахуватися від аварій на водогоні і, в разі чого, не сидіти без води, жителі будинку вирішили пробити у дворі свердловину і збудувати колодязь. Біля якого тепер затишно примостилися стіл і лавочки. Кошти на цей потрібний проект – 10 тисяч гривень – збирали разом. Благодійним внеском самого Петра Олександровича була його зарплата, яку отримав за роботу на виборчій дільниці.
Наступним грандіозним кроком стало впорядкування прибудинкової території, за що жителі дуже вдячні не тільки міському керівництву, а й жителям багатоповерхівки – родині Іваньків, які оплатили виготовлення проектно-кошторисної документації для цих робіт. Згадують добрим словом і працівників ПрАТ «Золотоношарембуд» (директор Володимир Клімов), КП «Міський водоканал» (Сергій Кузнєцов), ПрАТ «Янтарь» (Володимир Гончар). Під час розмови Петро Довгополий постійно згадує керівників і працівників цих організацій, дякує їм від імені своїх сусідів. Згодом на Новоселівській 11 було оновлено лавочки біля під`їздів, встановлено урни для сміття, прибрано у підвальних приміщеннях, звідки вивезли непотребу цілий причіп та завантажили ним ще майже 5 сміттєвих баків. Прибрали й біля гаражів, для чого Петро Олександрович зібрав по 20 гривень з кожної квартири і знову наймав робітників. Капітально відремонтовано дах будинку.
Присутні і розкішні клумби біля кожного з під`їздів. Над їхнім оформленням працюють усі жителі. Нещодавно невгамовний «управдом» завіз у двір чотири КамАЗи землі. Серед жителів знайшлися і такі, що розкидали ту землю до опівночі! Вона знадобилася для того, аби «підняти» клумби на рівень нової дороги та бордюрів, які «виросли» після ремонту прибудинкової території. Наступного дня двірник ПрАТ «Янтарь» Зоя Бондар вже й бордюри у дворі побілила.
Крім вищезгаданих керівників старший будинку часто дякує у розмові і майстру «Янтаря» Валентині Марченко, яка завжди йде назустріч людям, що переймаються проблемами благоустрою. За її підтримки вдалося оперативно відремонтувати козирки над вхідними дверима у під`їздах, розсипати вапно у підвалах, де з`явився грибок. Задоволений Петро Олександрович і роботою КП «Міський водоканал». Знадобилося, наприклад, прочистити у будинку каналізацію – прийшов старший майстер, подивився, «прикинув» що та як, і роботу оперативно виконали.
Хоч і довго не хотів Довгополий називати кращих, найактивніших жителів свого будинку, які завжди готові йому допомогти («у нас багато активістів, когось назву – інші образяться»), та все-таки вдалося зробити власні висновки з його емоційної розповіді. Часто згадував він сім`ю Іваньків: то щебеню завезли, то піску, то грішми допомогли, то зварювальника дали, і виріс у дворі спортивний міні-майданчик. Згадав теплим словом і активних пенсіонерок: Антоніну Краснову, Ніну Ворону, Ніну Кодинець, які, хоч і не можуть похвалитися міцним здоров`ям, працюють на суботниках так, що молодим фору дадуть! Відзначив вчительку Антипівської школи, старанну трудівницю Людмилу Поліщук і групу молодих хлопців, жителів будинку, які не хочуть називати своїх прізвищ, але завжди працюють на совість.
Дивується Петро Олександрович, коли чує про ажіотаж довкола ОСББ.
– Не розумію, навіщо нам такі нововведення? Якби хоч якась конкуренція була між декількома ЖЕКами державного підпорядкування, а то ж він у нас один, нема з чим порівняти. Мене, наприклад, наш «Янтарь» цілком влаштовує, я б не хотів виходити з-під його опіки, – коментує нововведення Довгополий.
За його словами, між жителями та підприємством склалася нормальна співпраця і претензій до цього товариства ніхто не має. Знає він і якість їхньої роботи.
– А де шукати хороших спеціалістів у разі від`єднання? Головне, не надіятись на «хорошого дядю», хоч із «Янтаря», хоч іще звідкись. Треба проявляти ініціативу і брати справу у свої руки! Тоді й буде видно якусь роботу, – зазначає старший будинку.
Сьогодні жителі Новоселівської 11 надумали здійснити ще один грандіозний проект – замінити у своїй п`ятиповерхівці всю водопровідну систему. Для цього і у підвалах лад навели. Ініціатор, зрозуміло, – Петро Довгополий. Хоч здійснити таку мрію дуже важко, він надіється на успіх. А ще як дізнався, що депутатом на їхньому кутку нещодавно стала Оксана Міхновська, зрадів до краю: «Я цю жіночку знаю! Тепер справи підуть!»
Фото: Руслана Галата