Черкаський міст: відлік пішов на місяці?

Мости, як і будь-які споруди, потребують належного утримання та своєчасного ремонту. Здавалося, усі це розуміють, але… На практиці виходить дещо інакше. Останнім часом, приміром, Черкаський міст через Дніпро, м’яко кажучи, захандрив. Збудований ще в  1959—1961 роках, він вичерпав свій експлуатаційний ресурс, який визначили тоді в п’ятдесят років. До того ж протягом останніх десятиліть навантаження на споруду зросло вдесятеро. Як підрахували у Службі автомобільних доріг Черкаської області, нині тут тільки за годину проїжджає кількасот машин. Серед них чимало великовагових фур. Звичайно, на обмеження ваги автомобілів у 40 тонн мало хто зважає. – повідомляє Урядовий кур’єр.

Як пояснюють фахівці, решітчаста металева конструкція мосту, до якої «вкинуті» бетонні плити, уже не витримує вібрації від транспорту. Плити поступово руйнуються, а згодом і провалюються. За словами заступника голови облдержадміністрації Сергія Овчаренка, який разом зі спеціалістами виїжджав на обстеження споруди, ситуація з черкаським мостом склалася надзвичайна. Попередній огляд виявив, що заміни потребують 90 відсотків усіх плит. Тому рух транспорту необхідно обмежити. Щоб не допустити ще більшого перенавантаження, на золотоніському «кільці» незабаром планують встановити пересувний габаритно-ваговий комплекс для зважування вантажних автомобілів. Це допоможе уникнути швидкого руйнування дорожнього полотна мосту, поки триватиме робота над проектом та над укладанням кошторисної документації його ремонту.

Міст через Дніпро в Черкасах — важлива транспортна переправа. Разом із найдовшою в Україні греблею, яка сягає майже 17 кілометрів, споруда забезпечує комунікацію багатьох регіонів. Разом з тим вона вже не відповідає нинішнім потребам, зокрема й за пропускною здатністю.  Ще у 1980-х тут планували спорудити новий міст, який би виводив на намивний острів Черкаси-2, а далі з міста-супутника — на дамбу в районі Панського. За проектом шляхопровід мав бути завдовжки 1847 метрів та 25 метрів завширшки. Однак цим планам, як відомо, здійснитися не судилося.

За всю історію експлуатації згаданий міст не бачив капітального ремонту. Востаннє споруду латали ще 2009-го. Тоді замінили частину плит, бо грошей з бюджету надали лише п’яту частину від запланованого. Відтоді проблема лише загострюється — транспорту на шляху дедалі більше, а вантажівки все важчі.

В управлінні цивільного захисту облдержадміністрації хапаються за голову: стан споруди жахливий і простим ремонтом не обійдеться, є необхідність замінити майже дві тисячі плит, деякі конструкції, класти нове дорожнє полотно. Це великий обсяг робіт. Виконати його силами обласного бюджету, кажуть чиновники, — нереально. Якщо сім років тому на це потрібно було понад 90 мільйонів гривень, то нині в рази більше. І зволікати вже не можна.

Як підтвердив голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко, ситуація з мостом — надзвичайна. Після виготовлення проекту ремонтних робіт і проведення відповідної експертизи, обласні очільники збираються звернутися до держави за відповідними коштами з резервного фонду.

Нині  спеціалісти щодня моніторять стан споруди. І запевняють: якщо виникне хоч би найменша загроза масштабного руйнування — проїзд одразу ж закриють. Тоді весь транспорт спрямують на інший берег Дніпра в довгий об’їзд далеко не найкращою дорогою.

Мости, як написав хтось із великих, значно важливіші, ніж будинки, вони навіть святіші, ніж  церкви, адже більше об’єднують. Та й зводяться вони саме там, де сходиться безліч людських потреб. Чому ж тоді так недбало іноді ставимося до утримання та експлуатації цих важливих для життя споруд?

Читайте також:

comments powered by HyperComments