З нагоди пам’ятних дат України 28 квітня СШІТ № 2 зібрала всіх щоб в котре перегорнути сторінки історичних віх українського народу.

“Зустріч чьотирьох поколінь”  поєднала спогади про всі трагічні сторінки нашої держави та ще раз наголосила про неоціненний вклад українців, які відстоювали честь Батьківщини й виборювали світле майбутнє нащадкам протягом віків. Відкрили зустріч хореографічний колектив нашої школи   “Журавка”  з  ведучими:   Оксаною Заєць і Лесею Голубович.

Гостями заходу стали золотонісці, які не на словах знають як це бути патріотом своєї держави, та завдяки яким ми сьогодні маємо можливість жити. На зутрічі були присутні: Федосеєв Микола Васильович – ветеран ІІ Світової війни, Шкурко Григорій Миколайович – голова спілки воїнів-афганців, Пономаренко Олег Борисович – член спілки воїнів-афганців, Харін Віктор Григорович – голова спілки чорнобильців, Путинець Олександр Олексійович – член спілки чорнобильців, та учасники антитерористичної операції на Сході України: Діхтярьов Юрій Олександрович, Путинець Геннадій Олександрович і Лищенко Василь Вікторович.

Почалося гортання сторінок історії з тривожних подій 1939-1945 років. Тисячі наших краян пішли на фронти ІІ Світової війни і виявили там зразки беззавітної мужності. Одним із них був і Микола Васильович, який  розповів про вклад українців для досягнення всенародного тріумфу 1945-го року, а декламовані вірші учениць 11 класу Ірини Іванової та Ольги Кисіль з чарівним співом Анни Гермаш (10 клас) стали доказом того, що героїзм прадідів ніколи не відійде у забуття.

Український народ не був ніколи осторонь історичних подій, які відбувались на теренах своєї держави, а якщо потрібно, то і за її межами. Тож наступною сторінкою альбому зустрічі стала тяжка війна 1979-1989 років в Афганістані, яка також торкулися ношої держави. Через неї пройшли 700 тисяч чоловік, серед яких 30% були українці. “Ти вічний біль, Афганістан…” – саме такими словами почав своє звернення до учників війни учень 9 класу Владислав Прибайло, продовженням виступу якого стала пісенна згадка тих подій у виконанні учня 10 класу Владислава Прудкого та заступника директора з виховної роботи Вікторії Котко. До всіх присутніх звернулись і безпосередні учаники бойових дій: Григорій Михайлович та Олег Борисович, які подякували за пам’ять і розповіли про особливості тих років.

Чорнобиль.   Минуло 30 років. Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це ще одна сторінка муки та трагедії, подвигу та нестерпного болю українського народу.  26 квітня 1986 року  почався відлік   Чорнобильської катастрофи,   про деталі та наслідки якої розповіли на заході   Віктор Григорович та Олександр Олексійович,   а учень   6-А класу Гавриленко Дмитро  у віршованій формі закликав всіх до господарювання та бережливого ставлення до всього, що нас оточує, адже не всі рани можна залікувати.

Подвиги наших предків незабутні, а нові герої України народжуються і гідно несуть звання захисників. Але прикро, що на сторінках омріяної незалежної України сучасні захисники також мають відстоювати свою честь та гідність потом і кров’ю. Війна, яка триває зараз – це не жахливий сон, а страшний період нашої історії, який торкається кожного небайдужого українця. Геннадій Олександрович, Юрій Олександрович,  Василь Вікторович – це лише 3 особи, які наділені величезною силою духу, дивлячись на яких хочеться брати приклад, лише 3 особи з тієї величезної кількості відважних патріотів, завдяки яким Україна гордо вистоює у сучаних випробуваннях. “Повертайся живим” – саме такі слова лунали для кожного, хто стоїть на сторожі нашого спокою сьогодні від учениці 6-А класу Ольги Резніченко. Учениці ж 8 класу Таня Діхтярьова, Вікторія Лищенко та Яна Антоненко підбадьорили військових своїми віршами  та сміливо дали зрозуміти, що в тилу на кожного чекає величезна підтримка.

Ця зустріч стала ще однією ознакою величезної поваги до тих, хто відстоював і відстоюює честь держави та виборював світле майбутнє. Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам’ять тих, хто вже ніколи не поділиться своїми спогадами, хто не переступить поріг рідної хати, але навіки залишиться героєм в людських згадках.

Кожен з нас надіється на світле та мирне майбутнє України і декламування вірша “Я за мир” Артема Крохи (7 клас), підкріплене окриленою “Українською піснею” у виконанні дзвінкоголосого квартету, у складі Подкіч Діани (9 клас), Анни Гермаш (10 клас), Інни Білоус (8 клас) та Дарії Корженевської (8 клас), ще раз наголосили на потребі миру, любові, злагоди та єності українців.

Любімо один-одного, підбадьорюймо, та дбаймо про оточення, адже саме ми є авторами наступних сторінок історії нашого народу…

Золотоніська школа інформаційних технологій №2