Історичний огляд золотоніських поселень: Панське [ФОТО]

Затоплені села, зруйновані долі, втрачені історичні пам’ятки, екологічні проблеми. Кременчуцька ГЕС поглинула території 212 населених пунктів Черкаської, Полтавської та Кіровоградської областей, понад 200 тисяч людей залишилися без малої Батьківщини, а серед них – 130 тисяч черкащан, під воду пішли більше 900 тисяч гектарів родючих земель.

Ідея так званого великого Дніпра зародилася ще на початку ХХ століття. На той час південь України недостатньо був наповнений водою, потерпав від суховіїв. Тому водосховище створювали заради зрошення, покращення судноплавства і як джерело дешевої електроенергії.

Усі, хто їде в сторону Черкас, звертають увагу на назву Панське. Село знаходилось за півтора кілометра на схід від нинішньої станції Панське. 1729 роком датується перша згадка про цей населений пункт. Його назва походить від того, що в цьому селі люди жили заможно, адже населений пункт має вигідне географічне положення. Марія Гончар, колишня жителька села, пише: «Дуже красиве й багате було село, майже всі будинки вкриті бляхою, і кожен був із крилечком з різьбленими лиштвами. Їдеш із Черкас – задивишся, залюбуєшся. Усякого брали завидки». Пізніше його перейменували в Червоне, та після війни його знову назвали Панським. Після створення водосховища воно пішло під воду.

Читайте більше перипетії щодо зникнення села у матеріалі нашого проекту “Золотоноша історична”: Історичний огляд золотоніських поселень: Панське [ФОТО]

Читайте також:

comments powered by HyperComments