Місця на комунальному ринку оптимізують за рахунок нелегальних «підприємців»

З остаточним приходом весни центральні вулиці навколо ринку знову стали вкрай велелюдними. Розпочато сезонну торгівлю – процес, котрий користується значною популярністю серед золотонісців. Саджанці, квіти, перша зелень та безліч інших садово-городніх принад стануть купівельною ціллю номер один на найближчі два місяці.
Логічно, що, як «всі дороги ведуть до Риму», так і всі торгівельні шляхи – до вулиці Новоселівської. Продавати свій товар, звісно ж, бажають всі саме в центрі міста. І в цьому думки підприємців та покупців абсолютно сходяться: більш зручну ділянку уявити складно. Узбіччя – не панацея, а більшість справді хотіла б мати й свої стаціонарні місця на ринку. Та де їх шукати?
Розпочавши вирішення анонсованих нещодавно транспортних та логістичних проблем, у золотоніському Управлінні економіки дійшли й до вельми цікавого та доцільного ходу – перевірити, а хто ж саме займає місця на території ринку. Річ у тім, що за законами України і банальної людської логіки, усі торгівельні точки повинні мати якісь правові підстави для діяльності. Мова йде про податки. Приватний підприємець займає ділянку чи юридична особа – не важливо. Головна теза полягає у тому, що першочергове право на ринкове місце повинні мати ті, хто сплачує бодай щось до бюджету.
Результати моніторингу, проведеного фахівцями-економістами, виявились не надто й критичними. Зі 141 об’єктів торгівлі, 121 займають підприємці, зареєстровані у Золотоноші, 14 – в районі. Із шести об’єктів продавці просто… втекли, залишивши товар просто неба.
– Відразу зауважу, що це була не каральна акція: ніхто нікого не ловив, протоколів не складав. Наша мета – моніторинг нинішнього стану справ. Далі будемо гуртом вирішувати, що робити. Задля уникнення непорозумінь скличемо навіть координаційну нараду з підприємцями, – коментує подію начальник Управління економіки Вікторія Остроглазова.
Окремо, аби не було традиційних нарікань щодо адміністративного тиску на літніх людей, розповідає Отсроглазова про правову сторону питання й такого виду торгівлі. Пересічна бабуся має повне право реалізовувати вирощену власноруч продукцію, не будучи підприємцем взагалі. Єдина умова – довідка від вуличкома, або сільської ради про те, що це дійсно її городина. Бували, мовляв, випадки, коли поруч із овочами продавались і десятки пар капців. А це вже зовсім інший формат діяльності, як не крути.
За результатами аналізу першочергово будуть спілкуватися із керівництвом ринку. Зачеплять не лише згадану тему, а й питання благоустрою КП (ями та калюжі на деяких проходах), а також коректності розташування торгових точок. Дві останні тези – предмет численних скарг містян.