Проблеми здоров’я та якості надання медичних послуг вкрай турбують не лише пенсіонерів чи хронічно хворих людей, а й усіх золотонісців, які переймаються його збереженням. Однак зараз настав такий час, коли люди більше стали притримуватися думки: потрібно бути здоровим не стільки тому, щоб бути щасливим, як гласить народна мудрість, а тому, щоб не лікуватися, бо дорого, до того ж, не завжди ефективно. Тому й зрозумілим є такий високий інтерес до реформи, що триває нині у сфері медицини, пересічних громадян, які сподіваються на позитивні зміни.

Коли декілька тижнів тому Золотоношею стала поширюватися інформація про скорочення медичного персоналу у центральній районній лікарні, у своєму інтерв’ю головний лікар ЦРЛ Сергій Примак запевнив, що такі чутки – не зовсім достовірні і, насправді, «жоден медпрацівник не буде звільнений. Кошти будуть зекономлені за рахунок зменшення робочого навантаження. Винятком є, наприклад, пенсіонер, який з повної ставки переведений на 0,75». До того ж, за його словами, «адміністрація лікарні проаналізувала «вільні» місця у кожному її відділенні і на основі цього був виданий наказ від 4 січня 2016 року про скорочення 23-х ліжко-місць, зокрема, в інфекційному – 4 (дорослому), 5 (дитячому); у терапевтичному №2 – 2, стільки ж у терапевтичному №3 (с. Домантове); у педіатричному та ЛОР – по 5». У тому числі, і в хірургічному відділенні, яке, згідно того ж документа, втратить 5 урологічних ліжок. Аналіз даних Департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА щодо виконання ліжко-днів у різних відділеннях ЦРЛ змушує задуматися: а чи немає у таких радикальних заходах якоїсь долі упередженості? Судіть самі. Далі будемо говорити мовою цифр.

Відсоток виконання ліжко-днів в урології становить 103,5, у той же час, наприклад, у хірургічному – 92,4%, гінекологічному – 103,9, пологовому – 82,5, терапії – 100,5 та ін. До того ж, в одного з лікарів-урологів, єдиного молодого спеціаліста, який закріпився у нашій лікарні за останні декілька років, забирають 0,25 ставки при навантаженні 0,75. Отже, відтоді він зможе проводити лише прийом пацієнтів і втратить право на здійснення хірургічних втручань.

Як ви гадаєте, чи легко буде справитися з потоком операцій одному лікарю, до речі, передпенсійного віку, якому має ще й атестувати фахівець, а його не буде? За статистикою, минулого року 2 лікарі-урологи ЦРЛ провели 237 хірургічних втручань і майже половина хворих – з інших районів, що говорить про високу репутацію місцевих спеціалістів. Не варто залишати без уваги ще й той факт, що зараз до мирного життя повертаються демобілізовані вояки, які несли службу на Сході країни у суворих, воєнно-польових умовах, що певним чином відобразилося на їхньому здоров’ї. З 1 січня 2016-го було ухвалене рішення про сплату у касу ЦРЛ іногородніми пацієнтами внеску у сумі 1 тис. гривень, і за перший місяць нового року урологічними хворими було внесено 12 тис грн. Якби лишень золотоніські медики скористалися досвідом, приміром, вінничан, і щомісяця звітувалися про те, скільки коштів отримано і скільки витрачено.

За інформацією управління охорони здоров’я ОДА, до 2018 року ліжко-місця взагалі можна не скорочувати, а Золотоніська ЦРЛ стала першою лікарнею, яка на це пішла, при цьому, не скоротивши жодної посади заступників, яких налічується біля 8 осіб.

На думку міського голови Віталія Войцехівського, таким чином можна просто «угробити» районну медицину. Тому, оскільки районна ЦРЛ – об’єкт спільного фінансування міста і району, має бути створена спеціальна комісія, яка б вивчила ситуацію, що склалася, і отримала пояснення від керівництва закладу щодо доцільності проведення таких радикальних заходів. Адже може статися так, що після об’єднання громад через таку бездумну діяльність на базі Золотоніської ЦРЛ може залишитися лише звичайний ФАП. Хоча можна уже тепер спрогнозувати, до яких аргументів вдасться керівництво медичної установи – недостатнє фінансування.  Чомусь весь час тут більше говориться про те, щоб виділялося більше грошей, а не про те, як їх ефективно використовувати. Медична галузь повинна функціонувати і фінансуватися не для медиків, а для пацієнтів. До того ж, здоров’я громади – це, по суті, та точка, яка має всіх об’єднати.

                                                                         Галина ЧЕПУРНА, тижневик «Златокрай»
спеціально для zolotonosha.ck.ua