Двоє із могікан: Як живе перейменоване село Степове [ФОТО]

хутір-степове-856

Минулого тижня Верховна Рада, виконуючи закон про декомунізацію, перейменувала понад 170 населених пунктів, переважна більшість з яких – села. BBC Україна розповідає про те, як живе одне з перейменованих сіл на Черкащині – Степове, яке ще кілька днів тому було хутором Петровського і в якому живуть лише двоє людей.

- Така розкіш, виглянув – там нема нікого, і там нема нікого, – пояснює вибір свого місця проживання В’ячеслав Терлецький.

Хату в селі неподалік райцентру Золотоноша він купив майже чверть століття тому. Спочатку – під дачу, а згодом обжився й оселився назавжди.

- Не переїду звідси ніколи у житті. Сюди б якби хороших людей ще штук п’ять. Бо боїмося, що нас двоє лишилося, можуть і світло отключить. Хоча ж ми й платимо, – каже донька В’ячеслава, Ірина.

хутір степове 01

Десять років тому ця жінка пенсійного віку жила в місті. Нині – хуторянка. Її більш ніж скромна хатина – неподалік батькової. Батько й донька – єдині мешканці Степового. До 4 лютого воно мало іншу назву, не таку милозвучну – Петровського. На честь Григорія Петровського – партійного діяча, причетного до Голодомору. Того самого, через якого шукають нову назву і для Дніпропетровська. У ході декомунізації хутір перейменували. Але про те, що нині вони живуть у Степовому, усі обидва його мешканці навіть не здогадуються.

- Перший раз чую! Був хутір Петровського, а стало село? Мені однаково” – каже Ірина.

Її батько перейменування землі під своїми ногами теж не переймається: “Хутір Петровський був. На честь, певно що, царя Петра. Тут був окремий колгосп. Все було окреме, і земля теж. І люди жили харашо. Усі повмирали. Ото я останній”.

На звичний плин життя в Степовому нова назва поки що не вплинула.

 – Дорогу оце прогорнули, дякую. Як не прогорнута була – вийшла на дорогу, пірнула по пояс у сніг, то й додому вернулась, – весело розповідає жінка.

Двічі на тиждень вона ходить майже за десять кілометрів на залізничну станцію. Звідти їде електричкою до Черкас, щоб попрати одяг, покупатися і купити деякі харчі.

- Тут і магазин був, і школа, і клуб був, але я цього не застала. Чи важко? Мені подобається. Нема нікого, хоч гола ходи. Хоч порайся, хоч не порайся, – не натішиться Ірина.

- А нащо нам магазин? У нас продукти всі свої. У мене хлібопічка є, помідори, картопля, мука. У магазині така дороговизна. У мене пенсія невелика, у місті б не прожив, – розповідає В’ячеслав Терлецький. Він уже й не пам’ятає, коли востаннє був у місті.

хутір степове 02

На своєму хуторі чоловік розводить кіз.

- Вивів двох чорних з особливим руном. Пасти є де, сіно є. Але їх украли. Такі фруктові сади були – повирізували! Крадуть усе з хат тут і не питають! Ото я тут за хазяїна, – каже хуторянин.

Напевно, через підозри до чужинців, чоловік не дуже охоче спілкується, поводиться не надто гостинно й не поспішає показувати своє господарство. Як він, відрізаний занедбаними садами та диким степом від людства, живе тут, у своєму облупленому будиночку з кольоровими віконницями?

- Листоноші до нас не ходять. За світло приносять квитанції регулярно. Йдем у сусіднє Привітне платить. На вибори не ходимо – з палкою важко і далеко. Сюди не приїжджають, щоб я проголосував. Раніше їздили, при комуністах. А як стали вже демократи – то все.

хутір степове 03

Живучи на задвірках цивілізації, ці люди покладаються лише на себе.

- Як заболів, отут в боку почало боліть, думав апендицит, а “скорій” приїхать нема як. Ну, думаю, слава Богу, що не приїхали. Бо забрали б у Золотоношу, а там би помурижили, та й все, не жив би вже. А так пройшло, вилічився сам, – каже чоловік.

Село перейменували не за бажанням його жителів, а за відповідною постановою, каже Олександр Титаренко, сільський голова Вознесенського, адміністративно одиницею якого є Степове. Назву, щоправда, сільрада обрала сама.

- Степове – бо навколо степ, – пояснює пан Титаренко, – на хуторі прописані 18 осіб. З них проживають двоє. Троє втекли в село. Не було у кого і питать за назву.

Як зазначає Сергій Пасічник з інформаційного департаменту Черкаської облдержадміністрації, в області під декомунізаційний закон підпадають 18 населених пунктів. Вісім уже визначилися з назвами, два перейменувала Верховна Рада.

У місцевих рад ще є час до 21 лютого, щоб визначитися з назвою. За тих, хто не визначився, рішення ухвалить парламент.

- Область наша аграрна, сільська людина за своєю природою консерватор, тому все проходить досить інертно, – каже пан Пасічник.

хутір степове 04

comments powered by HyperComments