Депутати відмовились піднімати ставку податку на нерухомість для підприємців

Податок на нерухомість може похизуватися багатою історією, оскільки є одним з найстаріших серед відомих. Головна мета  – стабільне наповнення бюджетів, хоча є і ряд інших функцій. Нині подібна норма функціонує у більшості країнах світу, забезпечуючи суттєву частину надходжень до місцевих бюджетів.

Українцям в сучасному вигляді такий податок став відомий три роки тому, а вже в 2014 його й почали нараховувати. Незважаючи на юний вік, до нього було внесено вже немало змін на законодавчому рівні. І це логічно, оскільки суттєва частина співгромадян виступають у ролі власників нерухомості, тому й питання це завжди буде суспільно важливим та актуальними. Головна зміна – за декілька років із загальнодержавного цей податок став місцевим. По ходу справи змінювалися й пільги, ставки, об’єкти тощо.

В цілому податок на нерухомість – доволі ефективний інструмент, що забезпечує стабільне наповнення бюджету. Хоча й експерти сходяться в одному – використовувати його слід лише у якості доповнення до оподаткування прибутків та методу більш повного стягнення податків, а не як фінансовий важіль, спрямований проти формування власності як такої.

Золотоноші такі побоювання фахівців не стосуються, проте тема оподаткування нерухомості стала вельми гарячою в плані дискусій на черговій сесії Міської ради. Причина – запропоноване внесення змін до ставок місцевих податків, зокрема на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Запропоновані вони були Міськвиконком, а ще на стадії розгляді проекту бюджетною комісією у її членів виникало ряд запитань. Головні – для чого підвищувати ці норми та чи не вдарить це по незахищеним самозайнятим громадянам, тобто платникам єдиного податку, що орендують приміщення для своєї діяльності. Головна причина побоювання – перекладання власниками нерухомості нових податків на плечі своїх орендарів.

Думки розділились, відповідно й на розгляд депутатів було винесено два проекти рішень – збільшити ставку, або ж залишити все без змін.

Голова комісії, Ігор Нелін, в процесі обговорень підтримав збільшення ставки, вивчивши розрахунки Фінвідділу щодо навантаження на підприємців. За його спостереженнями, платниками такого податку будуть у більшості своїй крупні підприємства, на кшталт “Еко-Маркету”, АТБ, РайСТу, або ж середні – торгівельні точки “Копілка”, “Лідер” тощо. Серед аргументів “за” лунало заперечення формування тягаря на орендарів. Для прикладу наведено Торговий центр. Якщо нині дрібні підприємці платять 150 гривень на місяць за квадратний метр, то після запровадження змін додаткові збитки власника становитимуть 57 копійок. Чи підніматиме він ціну на таку “солідну” різницю, питання риторичне.

Інший аспект: подібне підвищення – це гарантоване надходження до бюджету абсолютно не зайвих 300 тисяч гривень. Крім цього, в разі неприйняття змін, доволі складно буде отримати таку ж субвенцію із Києва. Отже імовірна втрата бюджету – як мінімум 600 тисяч гривень.

Також автори проекту наголошують на нещодавно запровадженому зменшенню єдиного соціального внеску. Згідно нових норм, підприємці віднедавна платять майже на 200 гривень менше щомісяця. Навіть якщо власники приміщень перекладуть новий податок на орендарів, то для магазину площею 100 квадратних метрів, ця сума складатиме 57 гривень на місяць. Враховуючи згаданий ЄСВ, податкове навантаження все одно суттєво зменшене.

Головні аргументи скептиків – неврахування у дослідженні торговельних територій на околицях міста, а також приміщень, котрі не використовуються для безпосередньої діяльності (склади, службові, підвальні приміщення тощо).

– Ціни на оренду не піднімуться точно, адже їхній рівень встановлює ринок, тобто попит та пропозиція. Для мене ж ці додаткові кошти – зашморг, а на Міжрайбазі можна ставити хрест, – пояснює незгоду депутат Сергій Мозговий, директор згаданого підприємства. – Тож треба й подумати, чи варто вбивати організації, що платять податки? Не ті зараз часи, щоб так чинити. Весь витратний механізм нині виріс як мінімум вдвічі і з нас його ніхто не зніме.

Втім, він зауважив, що однозначно виступає за наповнення місцевого бюджету і готовий консультувати з питань, де їх ефективно шукати. Для прикладу привів стихійну торгівлю понад транспортними шляхами, а також ведення діяльності особами, що в ролі підприємців не виступають юридично.

В цілому підвищення ставки податку підтримали лише четверо депутатів, 19 виступили проти нововведень, а один утримався. Проте, згодом очікуватимемо деякого “соломонового” рішення від народних обранців. Адже, не зважаючи на незгоду, питання оптимізації бюджетних надходжень ніхто не відміняв. Відповідно й противники згаданих змін вже пропонують свої рецепти щодо пошуку коштів: в кулуарах міської ради нині намагаються сформувати спецкомісію з моніторингу усіх суб’єктів підприємницької діяльності. Мова йде, зокрема, про детальний аналіз усього нерухомого майна, за яке через ті чи інші причини податки не сплачуються. Це, на думку авторів, дуже легко додасть до бюджету ті ж самі згадані 300 тисяч гривень.

Детальний графічний огляд усіх золотоніських ставок на нерухомість чекайте незабаром на наших шпальтах.