Золотоноша робить перші кроки у створенні системи сімейної медицини

Косметичний ремонт розпочато у приміщенні колишньої залізничної амбулаторії на вулиці Шевченка. На її базі незабаром буде створено перший пункт сімейної медицини. Всього по місту подібних об’єктів планується три. Вони утворять комунальне підприємство “Золотоніський міський центр первинної медико-санітарної допомоги”.

Система “Сімейної медицини”, котра наразі дещо дика для українців, для розвинутих країн світу не нова. Фактично це – форма медичного обслуговування, коли будь-хто з родини звертається за медичною допомогою до одного й того ж лікаря – сімейного. Крім того, вона виступає у ролі найбільш доступної форми медичної допомоги – сімейна амбулаторія завжди розташовується неподалік від місця проживання. Іноземний досвід впровадження подібних ініціатив говорить прямо – сімейна медицина дає змогу істотно наблизити лікарську меддопомогу до населення та розширити обсяги її надання.

В Україні шлях упровадження сімейної медицини, незважаючи на позитивний міжнародний досвід, дуже тернистий. Та попри певні проблеми ми просуваємося вперед. З 2010 року, наприклад, на державному рівні навіть впровадили наукову спеціальність «Загальна практика – сімейна медицина». З того часу також затверджено магістратуру та аспірантуру з цієї спеціальності, триває підготовка науково-педагогічних кадрів.

Далі – справа рук місцевих громад. Золотонісці, як відомо, задніх пасти не люблять, тому місцевий проект сімейної медицини вже ніяк не можна назвати пілотним. Роботи розпочато і опановувати нову форму відносин з медичною галуззю жителі деяких мікрорайонів розпочнуть зовсім скоро. Розпочали із нагального – медичної установи, більш відомої як Залізнична амбулаторія.

Розташована вона на першому поверсі двоповерхового гуртожитку в районі машинобудівного заводу імені Лепсе. Донедавна була відомчою: належала «Укр­залізниці» та підпорядковувалась Смілянській залізничній лікарні. До відомства транспортного машинобудування належав і місцевий ремонтно-механічний завод, тому вважалась амбулаторія заразом і заводською, директори яких піклувалися про неї як про власну.

Торік заклад скоротили, як і багато інших відомчих: на всю державу залишилось усього 11 залізничних лікарень. Тими, хто виявив готовність не допустити закриття установи, стали золотоніські депутати. Саме від них надійшла пропозиція щодо прийняття амбулаторії в комунальну власність. Нині тут активно проводять ремонтні роботи, а на черговій сесії Міської ради громадськість побачить усі необхідні установчі документи.

На черзі ще два подібних заклади – у Соціальному центрі на Благовіщенській та на вулиці Шевченка на так званому в народі “районі газовиків”.

Одна стара британська приказка говорить: «У лікарнях пацієнти йдуть, а хвороби залишаються, а у загальній лікарській практиці хвороби йдуть, а пацієнти залишаються». У цій фразі присутня велика частка філософії нової медичної спеціальності. Адже сімейний лікар не розглядає пацієнта як загальний перелік органів і систем, він розглядає хворого як особистість у середовищі сім’ї, оскільки саме сім’я формує звички, культуру харчування, ставлення один до одного, людей і громади, які також важливі для розуміння стану пацієнта.

Деякі фахівці апелюють, що таким чином країна повертається до земської медицини, час якої давно минув. Справді, земська медицина залишилася в історії як приклад служіння людям і громадянського подвигу лікарів та медичних сестер. У сучасному світі майстерність сімейного лікаря полягає в профілактиці і ранній діагностиці. Жодна людина не сподівається потрапляти на наступний рівень медичної допомоги, які б високі технології там не використовувалися. Сімейний лікар має надавати медичну допомогу і в гострих ситуаціях, і в хронічних. Це фактично складає 80% медичних потреб сучасного українці.

Крім того, він має право обирати такого консультанта-спеціаліста для свого пацієнта, якому він довіряє найбільше. Адже згодом пацієнт повернувшись додому і будучи під опікою сімейного лікаря, матиме право запитати: «Чому, шановний, Ви скерували мене до гінеколога чи невропатолога, після втручання яких мені стало гірше…».

Якими будуть результати золотоніського експерименту, точно прогнозувати складно. Але, судячи з натхнення авторів та інтенсивності впровадження, здобутки таки будуть. Наразі золотонісцям варто побажати успіхів ініціаторам та потроху звикати до таких цікавих медичних новацій.

Читайте також:

comments powered by HyperComments